Британська громадська медіакомпанія «Бі-бі-сі» розповідає про ключових кандидатів у президенти України і зауважує, що Європейський союз і Росія нервово спостерігають за виборами. Якими б не були результати виборів 31 березня, перед наступним президентом України постануть високі очікуваннями людей, які чекають на реформи, обіцяні після Євромайдану, пише аналітично-консультативна фірма Gallup. А The Wall Street Journal публікує пояснення про те, як і чому Польща вітає українських мігрантів.
На сайті британської медіакомпанії «Бі-бі-сі» йдеться про те, що ЄС і Росія нервово спостерігають за виборами в Україні. Наступний президент успадкує загнаний у глухий кут конфлікт на сході України, поки держава намагається виконати вимоги ЄС заради близьких економічних зв’язків.
Лідером соцопитувань є комік Володимир Зеленський. Його мета – перетворити своє сатиричне шоу «Слуга народу» в реальність: у серіалі він грає пересічного громадянина, який стає президентом і бореться із корупцією. Його основна аудиторія – молоді люди. Проте є занепокоєння відсутністю у нього політичного досвіду, мовиться в матеріалі.
Чинний президент Петро Порошенко концентрує увагу на консервативних націоналістичних виборцях, пишуть автори. Своїми досягненнями він називає підтримку армії, Угоду про асоціацію з ЄС, безвізовий режим, незалежність української церкви. Але його кампанію затьмарили звинувачення в корупції, в тому числі у закупівлях в оборонній сфері, пише автор.
Основний електорат колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко – літні люди, сільське населення і жінки, сказав аналітик Андерс Ослунд. За його словами, Тимошенко «має мало що нового сказати»: вона обіцяє зниження цін на газ, підвищення пенсій і замороження приватизації сільськогосподарських земель.
«Відносини України з Росією залишаються ворожими, і цього разу вважається, що Москва не має значного впливу на українських виборців. Найбільш проросійські виборці перебувають на контрольованому сепаратистами сході і в Криму. Але сепаратистські райони бойкотують вибори, а Крим анексований Росією», – зазначено в матеріалі.
Якими б не були результати виборів 31 березня, перед наступним президентом України постануть високі очікуваннями людей, які прагнуть втілення реформ, обіцяних після Євромайдану. Про це йдеться на сайті відомої аналітично-консультативної фірми Gallup.
Українці багато чим невдоволені, в тому числі постійними проблемами задоволення основних сімейних потреб. Майже чотири з десятьох українців (по 38%) не мають достатньо грошей на їжу або дах над головою.
Низькі зарплати і відсутність можливостей працевлаштування змушують людей придивлятися до можливостей працевлаштування за кордоном. У нещодавній статті американського видання The Washington Times йшлося про те, що кожен десятий українець – майже п’ять мільйонів осіб – наразі працюють в інших країнах, мовиться у статті.
Проте на на тлі загального розчарування є й причина для оптимізму. Йдеться про підвищення оцінки рівня життя. Коли українців попросили оцінити своє життя за шкалою від 0 до 10, середня оцінка у дорослого населення у 2018 році становила 4,75. Це один із найнижчих у регіоні показників – він нижчий від пересічного регіонального показника у пострадянському просторі. Проте це є значним поліпшенням у порівнянні з середнім показником 4,03 у 2015 році, мовиться в матеріалі.
Після вступу на посаду новопризначений президент повинен буде вирішувати питання, які десятиліттями турбували громадян України. Йому також потрібно буде боротися з новими проблемами, включаючи неодноразові кібератаки і посилену пропагандистську кампанію з боку сусідньої Росії, каже автор.
Видання The Wall Street Journal пише про те, як і чому Польща вітає українських мігрантів. Із 2014 року приблизно два мільйони українців поїхали до цієї східноєвропейської країни.
Уряд Польщі виступив проти квот ЄС на шукачів притулку з Сирії, Афганістану та Еритреї. Така міграція вплинула на європейську політику, підживлюючи популістські партії на всьому континенті, мовиться у статті. У той же час Варшава вітає міграцію українців, які шукали кращого життя після того, як російське вторгнення у 2014 році спричинило економічну кризу.
Польща видала більше перших дозволів на проживання для людей, які не є громадянами ЄС, ніж будь-яка інша країна ЄС у 2017 році, причому 86% із них видали саме українцям, пише автор.
Юлія Тимошенко, яка на президентських виборах кидає виклик Петрові Порошенку, заявила, що такий міграційний відтік є другою найбільшою загрозою для України після російської військової агресії. Більшість інших кандидатів погоджуються, що українських працівників треба повертати додому. Але цього не станеться, доки економіка України не почне відновлюватися, переконаний автор.
Сама Польща зацікавлена в мігрантах з України. Консервативний уряд країни надає перевагу українцям, адже це християни, на відміну від мусульманських мігрантів із Сирії чи Афганістану. Справа також у тім, що самі поляки виїжджають у пошуках вищого заробітку до таких країн, як Велика Британія, Німеччина, та інших західноєвропейських держав.
«Українці приїжджають, щоб заповнити цю порожнечу, що є елементом тектонічних зрушень у демографічному складі Європи», – каже автор.
