Високий рівень довіри до парламенту – це відображення довіри до Зеленського – Петро Олещук

Новій Верховній Раді, обраній при президентові Володимирові Зеленському, довіряють 57% українців. Це свіжі дані соціологів. Зокрема, такими є результати опитування, проведеного Центром Разумкова з 6 по 11 вересня нинішнього року. А попередньому скликанню українського парламенту довіряли вдесятеро менше респондентів – лише приблизно 5%. Діяльність нової Верховної Ради, за цим опитуванням Центру Разумкова, схвалюють 44% виборців.

Гості програми «Ваша Свобода»: політолог Петро Олещук; народний депутат України, заступник голови депутатської фракції партії «Слуга народу» Євгенія Кравчук; заступник директора соціологічної групи «Рейтинг» Любомир Мисів.

Олександр Лащенко: Пане Мисів, група «Рейтинг» уже замірювала дані довіри до відносно нового президента, Верховної Ради, уряду?

Любомир Мисів: Ми оприлюднили дані стосовно задоволеності діяльністю центральних органів влади, зокрема президента Зеленського, прем’єр-міністра Олексія Гончарука, а також безпосередньо до Верховної Ради. На сьогодні задоволені діяльністю президента Зеленського понад 70%. Верховною Радою задоволені сьогодні 39%. І прем’єр-міністром Гончаруком задоволені 28%. Але це показники стартові, якщо це стосується Верховної Ради і прем’єр-міністра, оскільки заміри проводилися на початку їхньої діяльності.

Щодо останніх років десяти, то там цифри довіри не перевищували 10%. Були певні піки під час Майдану 2014 року, але дуже тимчасово. Парламент у принципі був одним із тих органів влади, якому найменше довіряли українці. Ситуація зараз змінилася у зв’язку з тим, що змінився склад парламенту. Очевидно, значний вплив зараз на довіру до цієї інституції має рейтинг безпосередньо президента. А фракція президентська є найбільшою у парламенті.

За нашими показниками, 45% тих, хто не дав оцінки парламенту. Оскільки він тільки почав роботу і оцінювати його дещо зарано. Достатньо кількох місяців, щоб громадяни вже могли сформувати певну оцінку роботи Верховної Ради.

– Пане Олещук, справді такий високий рівень довіри до нинішньої Верховної Ради, обраної при президентові Зеленському?

Петро Олещук: Поки що особливо говорити про рівень довіри до цього парламенту не доводиться. Ті рішення, які вони ухвалили, є неоднозначні. Багато рішень вони ще планують ухвалити неоднозначних. Наприклад, легендарний законопроєкт №1210 щодо змін до оподаткування, податкова реформа. Не можна без обговорення вкидати дуже контраверсійний законопроєкт, який зачіпає інтереси дуже багатьох, наприклад, дрібних підприємців, великого бізнесу. Всі реформи, які вони пропонують (Трудовий кодекс, податкова реформа, земельна реформа), потребують у першу чергу узгодження з громадянським суспільством.

Ця ситуація так званого «законодавчого принтера» є не зовсім нормальною. Я розумію, що зараз громадяни позитивніше сприймають цей парламент у порівнянні з попереднім, де був «законодавчий спам». Сенс законодавчої роботи не у видачі нагора максимальної кількості законів. Це не якесь там «соціалістичне змагання» у кількості законів. Сенс у тому, щоб ці закони працювали якомога довше, щоб вони були життєздатні, наприклад, не місяць, не рік, а 10 років, щоб ми могли створити життєздатну законодавчу базу на десятиліття вперед.

Люди чекають рішень. У них асоціювалася донедавна Верховна Рада з пустопорожніми розмовами. Хоча ми повинні розуміти, що обговорення – це елемент будь-якого парламенту. Люди хочуть дій. Вони вважають, що є однопартійна більшість, значить вони без проблем ці рішення ухвалюватимуть. Суспільству ця ситуація комфортна в контексті відповідальності. Громадянам добряче набридло від тієї ситуації, що постійно органи влади кивають одне на одного. А тепер є з кого спитати. Ми повинні розуміти, що це відображення ставлення до президента. Коли люди голосували за «Слугу народу», то більшість із цих кандидатів не знали. Вони голосували, тому що таким чином висловлювали довіру Зеленському. Зараз так само. Ця довіра до парламенту – це відображення довіри до президента.

У нас постійно крайнощі. У нас не може бути виваженого політичного процесу, так само не може бути адекватного ставлення до політичних лідерів. Нас постійно або тягне в авторитаризм, або до якогось розгулу повної анархії і порушення будь-яких прав, норм і тому подібне.

– Пані Кравчук, як вам працюється у новій Верховній Раді?... Лідер за рівнем довіри – президент Зеленський. 79% опитаних! Як ви вважаєте, тут не виходить, що такий рівень довіри до Верховної Ради здебільшого заслуга глави держави, а не нинішнього складу депутатів?

Євгенія Кравчук: Працюється швидко і ефективно. Ми сьогодні ухвалили низку законів і в цілому. Сьогодні можна було бачити на табло зелене єднання зали. Був рекорд – понад 349 голосів віддано. Це стосувалося декриміналізації певних статей, які стосуються ведення бізнесу.

«Рейтинг» показав, що за цей час довіра до Верховної Ради, до її діяльності зросла у 10 разів. Минуле скликання – це 4%, а зараз – 39%. Це ще не той результат, який остаточний ми хотіли би бачити. До підтримки президента у 71% нам ще далеко. Але це свідчить про те, що такий режим, коли Рада не просто перетворюється на трибуну для піару, а й показує результат, що можна працювати насправді швидко і залишатися у регламентних нормах. Ми бачимо, що суспільство підтримує.

Ми побачили велику підтримку тих перших ініціатив, які пропонував президент, які стосувалися і скасування недоторканності, і скорочення чисельного складу Верховної Ради до 300 депутатів, і відміну мажоритарної системи, і покарання за прогули. Понад 90% всі ці ініціативи набирають. Тому, вважаю, ми на вірному шляху.

Ці законопроєкти не народилися ж у ніч 29 серпня, коли були зареєстровані. Низка законопроєктів, які зараз вносяться, роками не могли потрапити до Верховної Ради, не включалися до розгляду, їх у комітетах не розглядали. Ми починали роботу над законопроєктами ще до того, як Верховна Рада і депутати склали присягу. У нас почалася робота в таких протокомітетах у червні. І всі ці законодавчі акти готувалися. Ми розуміємо, що немає ідеальних законопроєктів. Навіть під час розгляду між першим і другим читанням і мої в тому числі колеги вносять поправки, покращують тексти.

Люди побачили вже спільну роботу. Перші два місяці своєї каденції Володимир Зеленський був зв’язаний по руках фактично. Він не міг добитися навіть призначення тих міністрів, які відносяться до його зони компетенції. Коли ми у перший же ж день узгодили і проголосували за повний склад Кабміну та почали вносити до розгляду, реєструвати законопроекти, а потім їх і ухвалювати, ми бачимо тепер уже злагоджену роботу в такому трикутнику: президент-Верховна Рада-Кабмін. Це тепер оцінка буде загальної ефективності. Зрозуміло, що президент – це локомотив, який якраз і під свою політичну відповідальність сформував, має тепер можливість реалізовувати своє.