Як 10 років російського господарювання в анексованому Криму вплинули на екологію півострова? Як погіршується ситуація під час повномасштабної війни і що чекає на півострів далі?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із деканом факультету природничих наук Києво-Могилянської академії Євгеном Хлобистовим і доктором біологічних наук, провідним науковим співробітником Інституту зоології Національної академії наук України Павлом Гольдіним.
Екологічні протести. Результат
Крим.Реалії уважно стежать за тим, що відбувається з екологією Криму, особливо за тими випадками, коли самі кримчани намагаються стати на захист природи рідного півострова. Декілька років точилася боротьба кримчан за охоронну зону пам'ятника природи мис Меганом.
На Перепелиному полі з ендемічними рослинами Росія у 2021 році розпочала забудову під ідеологічний центр для молоді «Таврида.АРТ».
Тих, хто наважився висловлюватися проти і навіть більше – зупиняти будівельну техніку – залякали кримінальним переслідуванням. Після початку повномасштабного вторгнення будівництво лише інтенсифікувалося, і кримчани вже констатують, що Перепелине поле на Меганомі мертве.
«Таврида.АРТ» під Судаком: пофестивалили на мільйони (фотогалерея)
«Таврида.АРТ» под Судаком: пофестивалили на миллионы
Бухта Капсель забудована повністю. Подібним чином завершилася історія будівництва в парку-пам'ятнику садово-паркового мистецтва у Форосі.
Там у 2021 році обмежили доступ до парку та розпочали будівництво дитячого центру для хокейного клубу з Татарстану. Тих, хто виступав із протестом, також залякали кримінальним переслідуванням. У лютому 2023 року центр добудували і відкрили, а ініціативна група кримчан, яка вирішила оскаржити забудову в російських судах, судиться досі.
Безконтрольний видобуток піску для не менш безконтрольного будівництва змінює узбережжя Криму.
Так, за час російської окупації через видобуток піску на Бакальській косі біля західного узбережжя Криму частина Бакальської банки остаточно перетворилася на острів і, зважаючи на супутникові знімки, більше не відновлюється.
Не дав жодного результату протест проти забудови аеродрому «Заводське» в Сімферополі, що, на думку екологів, також матиме погані екологічні наслідки для міста. Фактично забудова розпочалася у 2020 році.
У жовтні 2023 року глава російського уряду Криму Юрій Гоцанюк зустрівся із забудовниками та обговорив черги будівництва нового житлового мікрорайону, яке мало інтенсифікуватися вже найближчим часом.
Крим – ресурсна база для військових РФ
У такому середовищі екологічний стан півострова кращим не стане, впевнений Євген Хлобистов, декан факультету природничих наук Києво-Могилянської академії. З початку анексії Крим перетворився на військову базу, і все, що є на півострові, – це система для обслуговування мілітарних та парамілітарних потреб РФ, тому ставлення до довкілля там зневажливе, стверджує Євген Хлобистов. І жодні протести місцевих жителів не допоможуть, упевнений він.
Якщо ресурси Криму не цікаві силовикам, мілітарним чи парамілітарним потребам, то ними просто нехтуютьЄвген Хлобистов
«На мою думку, сьогодні ситуація з тим довкіллям визначається переважно тим, що якщо ресурси Криму не цікаві силовикам, мілітарним чи парамілітарним потребам, то ними просто нехтують. Вони особливо не цікаві та не важливі», – каже Євген Хлобистов.
Він входить до групи вчених, які отримали премію ім. Петра Могили за 2023 рік за вивчення екологічних процесів на півострові. В основі досліджень учених – визначення кліматичної вразливості різних районів Криму з урахуванням впливу людського чинника.
«У нас на сьогоднішній день період глобальних кліматичних змін, і це за жахливого господарювання в Криму, яке ми спостерігаємо останні 9 років. Ми визначили найбільш точкові, найуразливіші місця, де кліматичні зміни матимуть найбільш негативний прояв. Це стосується степового Криму, це стосується і північного Криму. Ми зафіксували дуже небезпечні тенденції на Південному узбережжі Криму через руйнування деяких споруд та об'єктів», – розповів Євген Хлобистов.
Один із загрозливих факторів, зазначає Хлобистов, – неконтрольоване збільшення чисельності населення за жахливого стану каналізаційних споруд, каже еколог. Інший чинник - виснаження природних ресурсів, знову ж таки, викликане зростанням кількості населення, в основному за рахунок російських військових.
«Сьогодні стан природно-заповідних об'єктів досить загрозливий. З одного боку, вони знищувалися через інфраструктурні об'єкти, наприклад, трасу «Таврида», що будується, а з іншого боку, на сьогоднішній день вони підпадають під мілітарні об'єкти. Ми зафіксували, що через те що на мисі Опук було створено фактично місце для випробування військової техніки, більшість Керченського півострова й ті заповідні об'єкти, які там розташовані, сьогодні практично втратили природоохоронний інтерес», – зазначає еколог.
Якщо врахувати і глобальні кліматичні умови, такі як зміна температурного режиму, то це може у майбутньому призвести до масової вимушеної міграції з Криму, вважає Хлобистов.
До 500 тисяч кримчан можуть стати кліматичними мігрантами на територію Південної чи Центральної УкраїниЄвген Хлобистов
«Це стосуватиметься не лише Криму, це стосуватиметься великих частин і Європи, і Азії. І тому в контексті таких ширших міграційних процесів ми прогнозуємо, що через погіршення умов проживання, мабуть, до 500 тисяч кримчан можуть стати кліматичними мігрантами на територію Південної чи Центральної України», – розповів Євген Хлобистов.
Чекає на Крим і політична міграція, пов'язана зі звільненням Криму та його реінтеграцією, каже еколог.
Війна і море
Бойові дії в Чорному морі позначаються на його екологічному стані. Українські вчені мають три інструменти спостереження за його станом.
Перший – дистанційний моніторинг (за допомогою супутникового моніторингу) розповідає доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології Національної академії наук України Павло Гольдін.
«Виходить (збирати – КР) велика кількість кліматичних даних, погодних, а також дані, наприклад, про розливи нафти і нафтопродуктів, або цвітіння мікроводоростей, про зони цього цвітіння, забруднення моря. Іноді виявляється присутність ворожих кораблів у морі», – каже Павло Гольдін
Другий інструмент – це відбір зразків з узбережжя у тих місцях, де є доступ. Здебільшого це район Одеси. Третій інструмент – вивчення безпосередньо з виходом у море, там, де це можливо.
«Вчені, які можуть виїжджати (за межі України – КР), жінки, наприклад, можуть заїхати на узбережжя або вийти в море з території інших країн, що сусідять з нами. І таким чином також відбирають ці дані, які дуже допомагають у дослідженні всього морського басейну і, зокрема, наших вод також», – розповів Павло Гольдін.
При цьому робити остаточні висновки щодо впливу бойових дій на екологію Чорного моря рано, зазначає вчений.
«Зрозуміло, що ми маємо справу не лише з короткостроковими, а вже із середньостроковими наслідками російського вторгнення. Морська екосистема, як й інші екосистеми, трансформуються, перетворюються під цим воєнним впливом. І загрози, що були в перші дні, відступають. Наприклад, те, що була постійна присутність російських військових кораблів у північно-західній частині Чорного моря, цього вже немає. Вони відійшли за південну околицю Криму, у північно-західну частину Чорного моря. Але проявляються інші ефекти, наприклад, поширення біоінвазії, інвазійних видів, як сухопутних, так і морських, внаслідок цих трансформацій, що сталися через воєнні дії», – розповів Павло Гольдін.
Він бере участь у вивченні випадків загибелі ссавців у Чорному морі.
У матеріалі Bird in flight від жовтня 2023 року описується процес розтину, на якому присутні, зокрема, співробітники Нацполіції. Вони фіксують цей розтин саме через ймовірність того, що загибель тварини могла статися через дії російського флоту.
«Ми зараз, наприклад, враховуємо цю причину як можливу щодо тих розтинів, про які ви говорите. Це те, що ми зробили в 2023 році, і ці тварини загинули після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС, тобто так званої Каховської катастрофи. Ми знаємо, що цвітіння водоростей було, тому ми зважаємо на це як фактор потенційної небезпеки», – розповів учений.
Це робота, яка потребує складних лабораторних досліджень і часу, зазначає Гольдін. У ній задіяні десятки вчених з усієї Європи, і остаточного результату наразі немає.
«Наприклад, якщо підозрюється можлива загибель через наслідки акустичного впливу, слід досліджувати, наприклад, органи внутрішнього вуха. Такі аналізи можуть зайняти небагато часу, якщо причина загибелі встановлюється швидко. Або ж можуть зайняти дуже багато часу, якщо це якась рідкісна, небанальна причина загибелі», – розповідає Павло Гольдін.
Ще одна проблема Чорного моря – це міни. І вирішити її – завдання для всіх країн Чорноморського басейну.
А ось чи визнає світова спільнота дії Росії в Чорному морі екоцидом, питання, скоріше, політичне, каже Павло Гольдін. І відповідь на нього залежить від того, як юристи та політики домовляться про те, що вважати екоцидом. Завдання ж біологів, каже Гольдін, збирати відомості, зокрема і вплив людини на природу, як ненавмисний, так і злочинний.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
