Усі школи України із запровадженням карантину перейшли на дистанційну форму навчання. Хтось із цим впорався, хтось – провалився. Тим не менш, є в Україні такі навчальні заклади, які видавали атестати в результаті дистанційного навчання ще до світової пандемії. Зараз можна спостерігати за тим, що все більше шкіл отримують ліцензії саме для онлайн-навчання. Як працюють такі школи, чим відрізняється робота вчителів і навчальний процес для учнів?
У 2019-2020 навчальному році функціонувало 182 школи, в яких, зокрема, були діти на дистанційній формі навчання. За інформацією місцевих органів управління у сфері освіти на цей час таких шкіл уже 233.
Про це Радіо Свобода повідомили у Міністерстві освіти та науки у відповідь на інформаційний запит.
Усього в Україні 14 175 шкіл, за даними 2019 року від Міністерства фінансів, і це лише школи із державним фінансуванням і денною формою навчання.
Як пояснили в МОН, ліцензування у сфері повної загальної середньої освіти здійснюється на місцях: в обласних адміністраціях, у Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях. І ці ліцензії не стосуються форми навчання.
Якою буде форма навчання у ліцензованому закладі: очною чи заочною, вирішує сам заклад, йдеться у відповіді Міністерства освіти та науки.
Якщо подивитися на рейтинг шкіл України 2020 за результатами ЗНО, то можна побачити, що вперше до нього потрапила школа із виключно дистанційним навчанням. Це приватна школа «Оптіма», яка на 41-му місці у рейтингу.
Радіо Свобода вирішило з’ясувати особливості навчання у школах із навчанням «онлайн», щоб зрозуміти, чи стане така форма загальним трендом у майбутньому. Для цього ми опитали представників шкіл із дистанційною формою навчання.
Які документи вони видають?
Якщо школа має ліцензію від Міністерства освіти на науки, то свідоцтва та атестати про середню освіту нічим не відрізняються від тих, які видають школи з очною формою навчання, і відповідають державному стандарту.
Тому можна жити в будь-якому куточку країни, а навчатися у Києві, Рівному чи будь-якому іншому місті.
Для кого ці онлайн-школи?
Представники шкіл із дистанційною формою навчання кажуть, що передовсім така форма навчання підходить дітям із великим колом інтересів та напрямків розвитку: які займаються спортом, мистецтвом чи ще чимось, що потребує денного часу у тренуваннях. Така форма навчання підходить дітям, як знають, чого хочуть, або прагнуть дізнатися, чого вони хочуть.
У такому навчанні важлива самодисципліна.
Щодо терміну «онлайн-школа», то єдиного розуміння цього явища на умовному ринку освіти поки немає.
В одних випадках під «онлайн-школою» мають на увазі навчання у режимі трансляції уроків через інтернет наживо і повну «прикутість» учнів до комп’ютерів на час занять. А під дистанційним навчанням – можливість сісти за уроки у зручний час і опрацювати стільки обсягу матеріалу, скільки буде комфортно засвоїти.
Утім, навіть ті, хто називає себе «онлайн-школою» описують свою систему навчання як дистанційну.
А як із практичними завданнями при дистанційному навчанні?
У дистанційних школах, запевняють викладачі, викладають усі предмети, навіть фізкультуру. От лише фізкультуру у вигляді теорії. Онлайн вправи не виконують із міркувань безпеки. Але якщо дитина займається у спортивній школі, вона може надати відповідні документи і їй цей предмет буде зарахований автоматично.
Щодо лабораторних робіт, то ті, які можна зробити вдома (проростити зернятко, досліди з водою та сіллю), учні роблять за інструкцією вчителів самостійно. Ті, які стосуються хімії – вивчають за відео уроками.
У таких дистанційних школах передбачена і оффлайн-активність, коли діти зустрічаються і проводять час разом. Це може буди екскурсія, поїздка кудись або спланований захід.
Лідер ринку у дистанційному навчанні
З огляду на рейтинг ТОП-200 шкіл України 2020 року – школа «Оптіма» може себе вважати лідером.
У самій школі зазначають, що вони перші в Україні офіційно почали навчати дітей виключно дистанційно із подальшим отриманням документів державного зразка.
Школа працює вже шостий рік.
Наразі в цій школі навчається понад 5 000 учнів, працюють майже 80 учителів і ще 40 працівників здійснюють технічну і організаційну підтримку навчального процесу.
Про це Радіо Свобода розповіла директорка дистанційної школи «Оптіма» Ольга Білодід.
Вона зазначає, що не всім дітям підходить дистанційне навчання, декому потрібно перебувати серед великої кількості людей, спілкуватися, виступати на сцені, брати участь у самоврядуванні.
Але не варто думати, що лише самоорганізовані діти здатні на таке навчання, зауважує директорка школи:
«На першому етапі їм потрібно допомогти і впорядкувати режим дня, щоб вони розуміли і знали, що для них є завдання: ось тут вони мають виконати задачі, ось тут бути в басейні, ось тут – мати час на відпочинок і спілкування із друзям. Не можна сказати, що дистанційне навчання тільки для дітей, які дуже-дуже організовані, все формується за певний проміжок часу: від тижня до місяця», – пояснює Ольга Білодід.
Усі уроки сформовані за програмою і викладені на єдиній платформі, потрібен лише доступ до інтернету. Урок розрахований на 45 хвилин, але учень може впоратися із ним і за 10 і таким чином заощадити свій час.
У чому різниця у роботі для вчителів? Ольга Білодід каже: вона суттєва.
Всі наші уроки від 1 вересня до 31 травня викладені в систему вже на початок навчального рокуОльга Білодід
«Наші вчителі планують і розробляють уроки вже зараз на наступний навчальний рік. Календарне планування складають уже зараз у жовтні та відповідно до нього придумують уроки. Всі наші уроки від 1 вересня до 31 травня викладені в систему вже на початок навчального року. Тобто дитина може проходити уроки сьогодні, завтра, післязавтра – для неї доступне все. Вчителі відпрацювали час підготовки на рік раніше. А потім вони допомагають дітям, консультують, перевіряють дитячі роботи, коментують, інформують, а безпосередньо уроки не проводять», – пояснює директорка.
Дистанційне навчання – новий тренд?
Усе більше реклами в інтернеті і все більше пропозицій на запит у пошуковику щодо онлайн-шкіл. Усі вони наразі є приватними.
Ми запропонували кільком із них розповісти про свою роботу. Погодилися у Рівненській українській школі майбутнього.
Це невеличка школа, ліцензію отримали на навчання 500 дітей, зазначає директорка Оксана Микитюк. Це школа лише для учнів 5-11 класів. І хоч зареєстрована в Рівному, тут навчаються діти і зі Львова, і з Миколаєва.
«Немає такого уроку як ми звикли, у 45 хвилин. Якщо дитина історію опрацювала за 35 хвилин, а математику – за 50 хвилин, то вона має рівний рівень знань, що з історії, що з математики, але доклала там менше зусиль, а тут більше зусиль. На уроці в стаціонарній школі вона так не зможе, бо там все по 45 хвилин і часу більше іде і на домашні завдання. В онлайн-школах домашні завдання ідуть паралельно із навчальним матеріалом, це теж вивільняє час дитини», – так пояснює відмінності Оксана Микитюк, яка раніше працювала у традиційній школі.
На питання: як відрізняється робота вчителів, відповідає наступним чином:
«Коли 45 хвилин часу і 30 дітей в класі, то по 30 секунд фактично на дитину треба приділяти, а тут вчитель створив уроки, дитина тестово виконала завдання і вчитель уже бачить, які питання вона засвоїла добре, які є пробіли. Вчителю не треба тримати увагу і концентрацію дитини протягом 45 хвилин, дитина сама проходить урок. А далі вести комунікацію у вигляді консультацій 2-3 рази на тиждень, відповідати на питання учня в чаті. Це економія і часу, і енергії і дає більше потенціалу для розвитку вчителя», – зазначає Оксана Микитюк.
Чому чимало загальноосвітніх закладів провалилися із дистанційним навчанням під час карантину?
Перша причина, на думку обох директорок, не готовність до цього жодної зі сторін.
Ольга Білодід, директорка дистанційної школи «Оптіма» зазначає, що ще одна проблема в тому, що дистанційне навчання сприймалося як процес передачі завдання і контролю їхнього виконання.
«У дистанційному процесі навчання, школа має не лише дати можливість вчитися, дати якісні матеріали, але і підтримувати дитину, щоб у неї жодним чином не виникало відчуття, що вона один на один із цим комп’ютером, із цим жахом, а потім її перевірять і ще погані оцінки поставлять. Ми забезпечуємо розуміння дитиною, що по той бік комп’ютера обов’язково є вчитель і він для того, щоб дитині допомогти, підтримати, повести її далі, ніякою мірою не принижувати, не контролювати жорстко. Звісно, в нас є певний перелік наших форм контролю, які допомагають і нам тримати руку на пульсі і батькам повідомляти якщо є якесь ледарство чи відставання», – пояснює вона і додає, що готові ділитися своїм досвідом і напрацюваннями в цьому плані.
Оксана Микитюк, директорка Рівненської української школи майбутнього зазначає, що такий провал викликав певний негатив у цілому до дистанційного навчання, хоча проблема полягає ще і в технологічній площині.
«Не в кожної дитини вдома є комп’ютер і добрий інтернет, більше гаджети такого плану як телефон, планшет і то не завжди. Другий момент – не всі школи забезпечені швидкісним інтернетом і коли, наприклад, завдання створювали на Google-дисках, вони просто зависали, тому що велика кількість інформації і не могли відкрити через поганий доступ. Не всі вчителі, так як не всі діти та батьки були готові працювати на різних платформах. Довелося у короткий час їх освоювати. Як результат – не вчасно надіслані завдання, не вчасно отримані завдання, тому в традиційній школі склалися такі умови непорозумінь між дітьми, вчителями, батьками», – пояснює вона.
Попри негативний досвід у межах країни щодо дистанційного навчання, попит на такі школи зростає, підтверджують директори. Особливо це видно восени.
Які вимоги до дистанційних шкіл?
Вони не відрізняються від вимог до всіх інших шкіл і перевіряють якість освіти однаково, пояснюють в Міністерстві освіти та науки.
Кожний заклад загальної середньої освіти, незалежно від форми здобуття освіти, має забезпечити виконання державних стандартів
«Кожний заклад загальної середньої освіти, незалежно від форми здобуття освіти, має забезпечити виконання державних стандартів повної загальної середньої освіти. Форми організації освітнього процесу та інструментарій оцінювання, у тому числі для дистанційного навчання, визначаються закладом освіти в освітніх програмах, які затверджує педагогічна рада закладу. Кожному закладу освіти держава гарантує академічну, організаційну автономію», – йдеться у відповіді на запит.
Влітку МОН ініціювало громадські обговорення щодо положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти.
За результатами громадського обговорення Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти було доопрацьоване. Наразі наказ, яким затверджено це Положення, вже зареєстрований Міністерством юстиції України та готується для офіційного опублікування.
А у 2020-2021 навчальному році керівники закладів освіти, залежно від ситуації із поширенням коронавірусної хвороби, можуть застосовувати технології дистанційного навчання. Тобто, в МОН цю відповідальність поклали на директорів шкіл.
