Соціальна мережа Facebook видалила мережу акаунтів, які, за словами представників компанії, були пов'язані з російською розвідкою. Про це 12 лютого повідомили менеджери американської інтернет-компанії. На віддалених сторінках просувалися «прокремлівські наративи» щодо війни в Україні та соціально-політичної ситуації в інших країнах пострадянського простору. В опублікованих текстах регулярно порушувалася серед іншого й тема Криму. Подробиці читайте в нашому матеріалі.
Оглядач авторитетної американської газети The New York Times Бен Німмо досліджував деякі з віддалених акаунтів. Як з'ясувалося, частина з них «працювала» за кримським порядком денним, а користувач однієї зі сторінок називався своїм співрозмовникам журналістом Радио Свобода. Результати роботи Німмо опублікував на сайті Graphika.com.
«Ескендер Енверович, перейдімо до головного питання: хто ж все-таки, на вашу думку, може бути причетний до вибуху? Тим більше, що його вже назвали офіційно терактом», ‒ цим запитанням власник сторінки починає нібито інтерв'ю якогось «Тараса Павленка» з членом Меджлісу кримськотатарського народу Ескендером Барієвим. «Інтерв'ю» було взяте в додатку миттєвого обміну повідомленнями Facebook Messenger, його скріншоти були опубліковані, але оригінал зображення Крим.Реалії отримати не вдалося.
Фейковий журналіст Радіо Свобода
У зазначеному матеріалі йшлося про вибух у херсонському офісі Меджлісу, що стався на початку січня 2016 року. Тоді, нагадаємо, невідомі кинули у двері офісу бойову гранату. У результаті події ніхто не постраждав. Меджліс оцінював ці дії, як терористичний акт, за яким «...стоять проросійські сили».
«[Ця акція спрямована] на дестабілізацію ситуації на півдні України, зокрема в Херсонській області», ‒ стверджував у коментарі проєкту Крим.Реалії голова Меджлісу Рефат Чубаров.
Інтерв'ю з «Ексендером Барієвим» було опубліковане на сторінці «Інтерв'ю з Павленком» (вона адмініструвалася з акаунта «Тарас Павленко», про який говорилося вище ‒ КР) 11 лютого 2016 року ‒ більше ніж через місяць після того, що сталося. Автор тексту не приховує, що навмисне видав себе за журналіста Радио Свобода, оскільки був упевнений, що член Меджлісу, в такому випадку, не відмовить йому в коментарі.
Незважаючи на те, що офіційна позиція Меджлісу щодо події вже була сформована та опублікована, «Барієв» говорить про те, що за вибухом можуть стояти представники українських націоналістичних сил або Ленур Іслямов ‒ один із лідерів громадянської блокади Криму, який «...[був одним] з тих людей, хто, по суті, брав участь в організації процесу анексії та окупації Криму Росією», ‒ зазначено в розшифровці «інтерв'ю», що збереглася у веб-архіві. Після видалення сторінок «Тарас Павленко» та «Інтерв'ю з Павленком» отримати доступ до оригінальної публікації не можливо.
Головною ж «нестиковкою» Барієв назвав слово «кримськотатарський», яке, як видно з публікації, було написане через дефіс
Сам Барієв повідомив, що не має стосунку до зазначеної публікації і ніколи не давав подібного інтерв'ю Радио Свобода. Він також звернув увагу на використану в публікації лексику, що не властива йому при спілкуванні з журналістами. Головною ж «нестиковкою» Барієв назвав слово «кримськотатарський», яке, як видно з публікації, було написане через дефіс.
«Я людина, яка виросла в родині активіста національного руху, і ми ще в радянські часи намагалися довести, що слово «кримськотатарський» потрібно писати разом», ‒ сказав він.
Активні й не дуже
«Інтерв'ю з Павленком» ‒ одна із 78 сторінок, вилучених адміністрацією Facebook за втручання в політику інших держав, пише Німмо у своєму дослідженні. Акаунти, де публікувалися матеріали про Україну, зокрема про ситуацію в Криму, часто мали найбільшу кількість підписників порівняно зі сторінками, присвяченими іншим країнам. Так, віддалена група «Привіт, Крим!» мала у своєму активі близько 2 тисяч користувачів. Для таких спільнот були характерні високі показники читаності публікованих матеріалів, які часом сягали п'ятизначних чисел.
Як мінімум кілька з проаналізованих акаунтів були окремо сфокусовані на темі «повернення» Криму до складу Росії та на кримських татарах, права яких, як стверджувалося в зазначених пабліках, порушувалися українським урядом.
Яскравим прикладом останнього може служити акаунт «Айше Муратової», який ніс «подвійне смислове навантаження»: робота з проблемами кримських татар і критика дій українських військових у межах антитерористичної операції (АТО).
«Профайл з аналогічним ім'ям зареєстрований ще як мінімум на трьох сайтах», ‒ зазначено в дослідженні. Серед них: майданчик для блогів «Конт» (cont.ws), сайт «Politforums.net» і український інформаційний ресурс «Корреспондент.net». В усіх профайлах фігурує одна й та сама заголовна фотографія, на якій зображена молода жінка в кримськотатарському національному костюмі. З цього акаунта були опубліковані три матеріали, в яких автор артикулює один і той самий сюжет про зникнення свого чоловіка, який воював на Донбасі в складі збройних сил України.
«У 2014 році мій коханий чоловік Ельдар пішов воювати на Донбас. Він теж, як і я, кримський татарин. Він ішов воювати за рідну Україну, вважаючи це своїм громадянським і моральним обов'язком. Останню звістку про нього я отримала в лютому 2015 року. Він писав мені в смс-повідомленнях, що все добре, що він живий і здоровий. А після цього повідомлення він зник», ‒ написано у статті.
Усі три статті були опубліковані упродовж 8 діб, після чого онлайн-активність цього акаунта не фіксували.
Іншим користувачем, на якого звернув увагу Бен Німмо, є «Владислава Мельник» ‒ один із найактивніших і плідних акаунтів, також продубльованих безліччю агрегаторів онлайн-блогів, зокрема на українському «Корреспондент.net».
У своїх матеріалах «Мельник» висвітлює зокрема тему Криму та кримських татар, подаючи в негативному світлі дії української влади щодо них. Однак, підкреслює журналіст, з цього облікового запису було написано безліч інших текстів. Це дозволяє припустити, що інформаційний порядок денний на цих акаунтах час від часу коректувався.
Схожі методики, судячи з усього, використовувалися при управлінні акаунтом «John McWrice», який представлявся жителем шотландського Глазго і, окрім мережі Facebook, публікувався на безлічі англомовних інформаційних ресурсів, зокрема на сайті «russia-insider.com», відомому своєю підтримкою прокремлівських поглядів щодо війни в Сирії. Там він часто публікував «авторські» матеріали, які до цього вже були опубліковані під іншим ім'ям на інших платформах.
У своєму профайлі на платформі «Medium» (на момент публікації акаунт вже був вилучений ‒ ред.) «McWrice» також публікував статті, що критикують Україну, кримських татар і, особливо, Меджліс ‒ представницький орган корінного народу півострова.
