Кримські чиновники все частіше повідомляють про плани співпрацювати з сирійською владою. Днями новий керівник «Херсонеса Таврійського» Олена Морозова розповіла, що має намір запросити до музею-заповідника, що є об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, фахівців із Сирії. Цього року глава уряду Криму Сергій Аксенов відвідав Дамаск і уклав низку торгово-економічних домовленостей із владою країни.
З 2011 року в Сирії триває військовий конфлікт. Він розпочався з протестів опозиції проти голови держави Башара Асада. Той досі займає посаду президента, а Росія підтримує сирійський режим і виступає як один з основних союзників Асада у війні. У регіоні досі перебувають тисячі бійців угруповання «Ісламська держава», проти яких усі останні роки проводили військові операції союзні сили Заходу.
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов вважає, що якусь співпрацю анексований Крим і Сирія все-таки налагодять.
‒ Це спроби вивести Крим із міжнародного глухого кута. У півострова мінімум зв'язків із зовнішнім світом. У цьому зацікавлена як російська сторона, так і сирійці, які також перебувають у досить складній ситуації, тут інтереси збігаються. Інше питання, що з цього може вийти. Щось зроблять, сумнівів немає, якийсь потік товарів проходитиме. Інфраструктура для забезпечення російського контингенту в Сирії вже існує, її можна переорієнтувати на цивільні вантажі. Однак потенціал Криму та Сирії досить обмежений, тому результати будуть значно відрізнятися від планів. Башар Асад не контролює всю територію країни, проте в його руках майже всі великі населені пункти в центрі, на півночі та на заході. За економічним потенціалом це основна частина Сирії.
Сергій Данилов вважає, що безпеку авіасполучення між Сімферополем і Дамаском, яке запитував Аксенов, забезпечити можна.
Крим ‒ це тилова база для російського військового контингенту
‒ Інша справа ‒ з якою метою, який пасажиропотік там буде. Поки не видно причин, щоб таке авіасполучення було рентабельним. Крим ‒ це тилова база для російського військового контингенту, навіть більше, він виконуватиме таку ж роль, якщо Росії вдасться отримати військову базу в Лівії, і взагалі для всіх операцій російських військ у Середземноморському регіоні. Скоро Крим і з Лівією так само дружитиме.
Представники Сирії є серед членів міжнародної асоціації «Друзі Криму». Це неформальне об'єднання створили вже після анексії півострова. За заявами постійного представника Криму при президенті Росії Георгія Мурадова, неформальні клуби підтримки анексованого півострова нібито є в різних куточках світу. Окрім Сирії, наприклад, це самопроголошені та не визнані Абхазія й Південна Осетія. Тим часом Міністерство закордонних справ України наполягає, що Крим ‒ це окупована територія і такі міжнародні зв'язки півострова є порушенням суверенітету України та низки міжнародних угод.
Археолог, співробітник національного заповідника «Софія Київська» Тимур Бобровський розмірковує про справжні мотиви співпраці з фахівцями з Сирії в Херсонесі.
‒ Запрошення сирійських вчених до «Херсонесу Таврійський» переслідує абсолютно не наукові цілі. Це пропагандистська акція, якою Росії потрібно виправдовувати свою присутність як у Криму, так і в Сирії. Пам'ятки в цій країні в основному досліджували західні археологи з Німеччини, Франції, Італії, США, і якби йшлося про науку, то, швидше, треба було б звертатися до них. До того ж, зараз потрібна не допомога Криму з боку Сирії, а, швидше, навпаки: з боку світової спільноти ‒ Сирії, у збереженні унікальної спадщини. Водночас із повідомлень у пресі, в інтернеті можна зробити висновок, що «Херсонес Таврійський» перебуває в ненайкращому стані ‒ його зараз досліджує дуже багато експедицій з Росії, відбувається шалена господарська діяльність з облаштування території та перетворення заповідника на об'єкт «русского мира».
(Текст підготував Владислав Ленцев)
