Володимир Дантес – український російськомовний співак, теле- та радіоведучий, ексучасник відомого у 2000-х роках гурту «ДіО.фільми». Сам родом із Харкова. В інтерв'ю Крим.Реалії Володимир Дантес зізнався, що не розуміє – як його, російськомовного українського єврея, Росія зібралася «денацифікувати», і від кого рятувати.
Харків'янин Володимир Дантес згадує свої відчуття, коли Росія прийшла з великою війною в Україну. За його словами, страху не було. Але він розплакався, коли російські війська почали бомбардувати рідне місто співака –Харків.
У мене, як в українського єврея, взагалі дуже велике питання: кого тут денацифікувати?
– Мене накрило першого березня, коли у Харкові почали влучати в центр міста. А це моє рідне місто. І для мене взагалі те, що почали нападати та «денацифікувати» Харків – ну серйозно? Найближчих сусідів із кордону? У мене мама родом із Бєлгорода. Це ж проблема яка велика, що вся кров змішана дуже сильно. І в мене, як в українського єврея, взагалі дуже велике питання: кого тут денацифікувати? І я пам'ятаю, що їхав у цей момент за кермом, побачив ці вибухи, і мене почало трясти.
У перші дні повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну Дантес з іншими українськими артистами звернувся до російських колег. Закликали їх не мовчати, розповідати правду про війну росіянам. Але, здається, їх не почули.
Думаю, что адекватные люди, а их очень мало, к сожалению, сами были в шоке
– Я так розумію, що деякі колеги почали робити заяви трохи згодом, коли залишили Росію. Я думаю, що адекватні люди, а їх дуже мало, на жаль, самі були шоковані, що їхня країна таке робить. У мене є друзі звідти, і вони писали щодня, просили вибачення. Але основна маса, гадаю, вони просто боїться щось сказати.
Володимир Дантес розповів, що їздив до Криму після анексії Кримського півострова в 2014 році. Артиста обурював адміністративний кордон, який контролювали російські прикордонники. Він не розумів: чому має розповідати російським прикордонникам, навіщо їде до Криму.
Я все дитинство проводив у Криму. Щоліта приїжджав туди, працював. Це моя територія
– Я все дитинство проводив у Криму. Щоліта приїжджав туди, працював. Це моя територія, я все життя там пробув. Я хотів продовжувати їздити до Криму, але, здається, з 2015-го року я не був жодного разу. Двічі з'їздив машиною, і мене цей кордон (адміністративний кордон між Херсонською областю та Кримом – ред.), дуже сильно розбурхав. І я сказав, що більше не хочу розповідати російському прикордоннику, з якою метою я їду додому.
Дантес зізнається: він не розуміє кримчан, які підтримують воєнні дії Росії в Україні або вірять у те, що ЗСУ бомбардують українські міста. А ще співак не розуміє тих, хто воює на боці російської армії.
Я все одно вважаю, що півострів – це частина України, це Автономна Республіка Крим
– Не розумію, як могло за вісім років вирости покоління, яке спокійно йде воювати проти своїх же. Люди, які йдуть із Криму воювати проти нас – українці проти українців. Хлопці, ви місцями гірші, ніж російські військові, які прийшли. Я все одно вважаю, що півострів – це частина України, це Автономна Республіка Крим. Я думаю, що далі все одно будуть переговори, щоби йшли (росіяни – ред.) з усіх (українських – ред.) територій. Бо прощати вже неможливо.
Харків'янин розповідає, що зараз він мріє відпочити в Криму. При цьому наголошує: Крим завжди був українським. «Півострів – це маленька Україна», – каже Дантес.
Коли приїжджаєш до Криму, ти зустрічаєш усе – це міні-Україна для мене
– Ось це моя мрія просто неймовірна – поїхати до Криму відпочивати. Тому що я вважаю його одним із найкрасивіших місць у світі. Мені справді прикро було, що воно таке, як українською, «занехаєне», але я любив Крим! Мені подобається і степовий Крим, і Євпаторія, і Гурзуф, і Тарханкут. Я не знаю, де є гарніше місце, щоб пострибати зі скель. Поїхати до Лівадії, там де жив мій дід. У мене купа родичів була в Криму. Він такий різноплановий! Коли приїжджаєш до Криму, ти зустрічаєш усе – це міні-Україна для мене. Тому що ти можеш бути і в степу, і в горах, ось тобі море, ось тобі озера. Це справді міні-Україна. І я не хочу загадувати коли, але я дуже хочу вірити і сподіватися на те, що я ще побуваю там, і не раз. Крим не переставав бути українським, він і є. Просто ось цей кордон якийсь незрозумілий, хлопці (російські військові – ред.) підуть самі: зрозуміють, що їм тут більше робити нічого.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
