«На кону існування Росії як морської держави»: чи звільнить Москва українських моряків?

Міжнародний трибунал ООН з морського права 25 травня зобов'язав Росію негайно звільнити всіх 24 військових, захоплених у листопаді 2018 року неподалік від Керченської протоки, а також повернути під контроль України військові кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни-Капу». У Кремлі наголосили, що цього рішення не визнають і не збираються на нього реагувати.

Як повідомив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, позиція Москви з питання захоплених біля берегів Криму українських моряків не зміниться у зв'язку з рішенням Міжнародного трибуналу з морського права. За словами Пєскова, спершу має завершитися слідство «у зв'язку з порушенням закону про кордон» і має відбутися суд.

Адвокат українських моряків Микола Полозов вважає, що рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права все ж вплине на Росію.

– Це важливий міжнародний орган, і незважаючи на агресивну риторику з боку російських офіційних осіб, уже був прецедент, коли суд зобов'язав Росію звільнити захоплених моряків у справі Arctic Sunrise. Тоді була така ж риторика про невизнання юрисдикції, про те, що не відпускатимуть, але упродовж місяця їх звільнили. Для Росії це відчутно, і там прекрасно розуміють, що невиконання рішення трибуналу може спричинити економічні та політичні ризики, пов'язані зокрема з розширенням вже запроваджених у березні санкцій через керченський інцидент. Росія не тільки морська держава, у якої є цивільні та військові судна у світовому океані, ‒ у неї є низка інфраструктурних проектів, які йдуть морським дном, на кшталт «Північного потоку-2». Тому це в інтересах Росії ‒ виконати рішення трибуналу.

Микола Полозов припускає, що при цьому Кремль не визнаватиме можливе звільнення українських моряків як виконання рішення трибуналу.

‒ Але тут важливо не те, як це називає російська влада, а сам факт звільнення моряків і повернення кораблів. При цьому суд зовсім не зобов'язав Росію припинити кримінальну справу, але оскільки вони звинувачуються в тяжкому злочині, можна проводити суд за відсутності обвинувачених. Я маю на увазі, є юридичні підстави, для того щоб Кремль відпустив моряків, а потім проводив розслідування та суд за їхньої відсутності. Складно сказати, скільки часу знадобиться владі, щоб ухвалити подібне рішення, але тимчасові межі встановив сам трибунал: 25 червня закінчується місячний термін, і Росія буде зобов'язана надати звіт про виконання рішення трибуналу.

Юрист-міжнародник, колишній постійний представник президента України в Криму Борис Бабін переконаний, що рішення трибуналу робить звільнення українських моряків реалістичнішим.

– Буде Росія говорити про те, що вона нічого не знає, чи буде якась внутрішня процедура ‒ не має взагалі жодного значення. Наказ трибуналу має бути виконаний, решта нікого не хвилює. Захисники моряків мають використовувати його у внутрішніх російських кримінальних провадженнях. Мені здається, найбільш привабливим для росіян, із точки зору всіляких вивертів і пасток, буде повернути не моряків, тому що тут все просто, а кораблі, які перебувають в Керчі не в морехідному стані. Будь-які варіанти забрати їх із Криму обставлятимуть заявами нібито про визнання окупації та анексії півострова. Але невиконання наказу ‒ вагоме порушення міжнародного права, це вплине на фінал арбітражу. А процес триватиме кілька років.

Адвокат Московської колегії адвокатів, голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов зазначає, що в Росії є різні точки зору на цей трибунал.

‒ Одна точка зору ‒ що трибунал ні про що, що тут нема про що говорити. Інша ‒ що все це дуже сумно. Я думаю, що істина десь посередині. З одного боку, не можна ігнорувати морський трибунал у Гамбурзі, це правда. Ця інстанція теж іноді помиляється ‒ і це правда. Процес триватиме в інших інстанціях, і Міністерство закордонних справ Росії повідомило, що все одно Росія продовжуватиме відстоювати свою точку зору про те, що в межах цього процесу розглядати суперечку щодо українських моряків було неможливо. Лунають такі голоси, що Росії все-таки треба було взяти участь у засіданні й тоді ефект був би іншим. Не випадково рішення не було одноголосним, тобто були особливі думки кількох суддів із різних питань. Тому тут дійсно спірне питання, чи мав право трибунал у контексті військової діяльності ухвалювати такі рішення.

На думку Бориса Бабіна, рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права ‒ не «спірне рішення».

– Вони зараз пропонуватимуть звільнення моряків в обмін на якісь наші поступки в Азовському морі, в Керченській протоці, з інших питань. Раніше домовлятися можна було, а зараз їх шпигуни в наших тюрмах знадобляться для інших обмінів. Що стосується слів пана Молохова, він замовчує те, що майже всі судді з особливими думками проголосували за звільнення, а проти ‒ лише один, від Росії. Рахунок 19 до 1 ‒ це спірне рішення? Водночас ми ще не почули жодної заяви саме російських посадових осіб про те, що вони не виконуватимуть наказ трибуналу. Дмитро Пєсков тут не береться до уваги. Почекаймо до кінця червня. Якщо вони не виконають наказ, у нас вже є план роботи. Я вважаю, що це наблизить деокупацію Криму, оскільки на кону стоїть існування Росії як морської держави.

Народний депутат України, голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв упевнений, що Київ зможе наполягати на застосуванні нових міжнародних санкцій, якщо Росія все ж не виконає рішення трибуналу.

– Це абсолютно логічний крок. Посилення санкцій має бути відповіддю на небажання Росії діяти в межах міжнародного права. Можливо, це будуть додаткові обмеження для посадових осіб, економічні обмеження, спроби заарештовувати майно Росії за кордоном. Щоправда, тепер ми не розуміємо якість зовнішньої політики при новому президенті, тому прогнозувати, що саме робитиме Україна, мені досить складно. Звичайно, після такого ляпасу Москві президент після першого свого коментаря та реакції Росії мав би продовжити заяви щодо цього, але він поки цього не зробив. Можливо, вони ще будуть ‒ подивимося. Поки що Росія не бачить можливої якісної протидії з боку України.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Захоплені ФСБ Росії українські моряки

25 листопада 2018 року російські військові біля берегів Криму таранили, обстріляли та захопили три плавзасоби ВМС України ‒ катери «Бердянськ» та «Нікополь» і буксир «Яни Капу», що прямували з Одеси до Маріуполя.

ФСБ Росії підтвердила застосування зброї проти українських кораблів, відомство стверджує, що три українських військових кораблі «незаконно перетнули держкордон Росії».

Російські суди в Криму заарештували 24 українських військових, звинувативши їх за ч. 3 ст. 322 КК Росії (незаконний перетин кордону), їм загрожує до 6 років позбавлення волі. Усіх українських військовослужбовців доправили до Москви.

Прокуратура АРК визнала захоплених ФСБ Росії українських моряків військовополоненими.

Дії Росії поблизу Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО наголосили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці та закликали до стриманості й деескалації напруги.