Кримчани, які постійно живуть на території анексованого півострова, не можуть розраховувати на українську пенсію, якщо вони вже отримують російські соціальні виплати, які стали нараховуватися на рахунки жителів Криму з весни 2014 року. Таке рішення Пенсійний фонд України ухвалив на підставі норм міждержавної угоди, укладеної Україною на початку 90-х років.
Правозахисники протягом останніх кількох років вказують на незаконність такої практики і вимагають відновити соціальні виплати і сьогодні, до їхньої вимоги приєдналися народні депутати – члени комітету Верховної ради з питань соцполітики. Чи зможуть кримчани отримувати дві пенсії одночасно і чи буде це рішення справедливим?
Наприкінці минулого року до Верховної Ради України внесли законопроєкт «Про внесення змін до деяких Законів України відносно реалізації права на пенсію» № 2083-д. Авторами документа є депутати відразу кількох фракцій в українському парламенті: «Слуга народу», «Опозиційна платформа - за життя» та «Батьківщина».
Пізніше один з основних авторів тексту законопроєкту – голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова підтвердила наміри чинного парламенту повернути жителям анексованого Криму право на отримання українських соціальних виплат, незалежно від того, отримують вони російську пенсію чи ні.
Нехай отримують дві пенсії, хоча б так Росія компенсує цим людям ті незручності, які вона їм доставилаГалина Третьякова
«Я згодна з тим, що вони отримують пенсію від російського уряду, нехай вони економічно його розоряють, і це буде своєрідним видом санкцій, що йде на користь нашим громадянам, які там живуть. Нехай отримують дві пенсії, хоча б так Росія компенсує цим людям ті незручності, які вона їм спричинила <...> На технічному рівні ми не будемо з'ясовувати, що людині там платять, а будемо забезпечувати її пенсією, тому що це наш громадянин, і у нас із ним, як у держави, є зв’язок», – сказала Третьякова.
Українські та російські колеги
Росія стала виплачувати пенсії жителям Криму з весни 2014 року. Відразу після анексії півострова було оголошено про індексацію соціальних виплат кримчанам за певною формулою, затвердженою російським урядом. Тоді ж кримчани припинили отримувати соціальні виплати з боку України.
Нині кримчанину, в тому числі і тому, хто переселився на материкову частину країни і який бажає отримати українську пенсію, необхідно підтвердити, що він не отримує відповідних нарахувань з боку Росії. Для цього український пенсійний фонд відправляє своїм російським колегам інформаційний запит, у відповіді на який міститься інформація про нарахування (або їх відсутність) соціальних виплат відповідно до російського законодавства. Відсутність такої відповіді або навіть некоректні формулювання ПФУ трактує не на користь заявника.
«Зараз у моєму провадженні є дві справи, де бабусі, які виїхали з Криму в 2015 році, з того часу взагалі не отримують пенсію. Ні російську, ні українську», – каже Радіо Свобода юрист Української Гельсінської Спілки з прав людини Анна Рассамахіна. І такі ситуації, за її словами, не рідкість.
Бували такі випадки, продовжує юрист, коли російське відомство просто не відповідало на запит ПФУ або говорило, що паперова пенсійна справа загубилася. У такому випадку працівники Пенсійного фонду просто розводять руками.
Така практика Пенсійного фонду України сформувалася на підставі угоди країн-учасниць СНД від 13 березня 1992 року «Про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД», яке передбачає, що громадяни країн-підписантів можуть отримувати пенсію на території і відповідно до законодавства будь-якої з цих держав, де вони постійно проживають. Таким чином, пояснюють юристи, громадянин України, який постійно проживає на території Росії або, наприклад, Білорусі, має право отримувати пенсію на цій території і відповідно до чинного в цих країнах законодавства, при цьому виплата української пенсії даному громадянинові буде припинена.
У Криму є окупація і Росія, як держава-окупант несе тягар щодо забезпечення місцевого населення. Як вона це робить, у формі пенсій або в інший спосіб – для України не повинно мати значенняСергій Заєць
«Всі ті норми, що передбачені цією угодою, для Криму не мають жодного значення, – стверджує український адвокат Сергій Заєць. – У Криму, згідно із законодавством України та міжнародним правом, є окупація і Росія, як держава-окупант несе тягар щодо забезпечення місцевого населення. Як вона це робить, у формі пенсій або в інший спосіб – для України не повинно мати значення. Крим – це територія України, де живуть люди, які працювали на благо України і робили відрахування в ПФУ, на основі яких і формується пенсія».
Юрист переконаний, що Україна зобов'язана створити умови для виплати пенсій жителям Криму на контрольованій офіційним Києвом частини країни. Люди, продовжує Заєць, повинні мати можливість відкрити рахунок у банку і звернутися до Пенсійного фонду для оформлення української пенсії. Ця процедура повинна бути імплементована принаймні для тієї частини населення Криму, яка за станом на лютий 2014 роки вже мала право на отримання соціальних виплат.
Крім вищеназваних документів, дійсною залишається і постанова Кабінету міністрів України №234 від 2 липня 2014 року. У ній прописаний порядок соціальних виплат і пенсій жителям Криму, які не отримують таких виплат з боку Росії. Там також регламентований порядок комунікації між українським і російським пенсійними фондами на предмет жителів півострова. Однак таке листування, вважає Анна Рассамахіна, не може вважатися «визнанням» Україною російської юрисдикції в Криму.
«Я не вважаю, що тут відбувається якесь визнання. Пенсійний фонд України має право взяти до уваги ті документи, які Росія видає щодо кримчан, але це навряд чи можна назвати визнанням», – сказала Рассамахіна.
Відмову від виплат пенсій жителям Криму, які живуть на півострові, чиновники також аргументують рішенням Європейського суду з прав людини «Цезар та інші проти України». Кілька років тому група пенсіонерів з непідконтрольною Києву частини Донбасу звернулася до ЄСПЛ з вимогою визнати незаконною припинення соціальних виплат, однак суд цю скаргу відхилив. Це рішення, говорять опитані Радіо Свобода юристи, є невдалим аргументом і може служити лише певним пропагандистським трюком, оскільки скарга була відхилена з процесуальних, а не матеріально-правових ознак. Суд вважав, що донецькі пенсіонери не використали всіх ефективних засобів правового захисту в рамках національного правосуддя в Україні, перш ніж звертатися до Страсбурга.
Зараз в Європейський суд подана ще одна скарга від жителя Криму, який нещодавно виїхав з території півострова. Заявник, який звернувся з позовом, пройшов всі судові інстанції, аж до Верховного суду, таким чином це рішення може стати прецедентним і змінити практику, розроблену Пенсійним фондом України.
«Рішення ЄСПЛ, бажано не одиничне, має всі шанси каталізувати процес відновлення виплати пенсій, тому що рано чи пізно Україні все ж доведеться звітувати перед Комітетом міністрів Ради Європи про виконання цього рішення», – підсумував Сергій Заєць.
У Криму ця ініціатива українських парламентаріїв не отримала широкого розголосу в медіа і, як наслідок, практично не обговорювалася. У той же час, на думку деяких громадських активістів, якщо Пенсійний фонд України схвалить рішення про відновлення соціальних виплат кримчанам і перестане контактувати з російськими колегами на предмет жителів півострова, це стане досить серйозним випробуванням для Росії.
Реакція в Криму та Де взяти кошти
Так, Олександр Горний – російський громадський активіст, що переїхав до Криму в 2014 році та активно виступає за імперативне позбавлення кримчан українських національних паспортів, впевнений, що законодавче оформлення такого рішення створить проблеми російській федеральній владі, оскільки, на думку Горного, проукраїнська ностальгія на півострові збільшується і люди, які чітко не визначилися зі своєю державною приналежністю, продовжать схилятися в бік України.
«Люфт людей, які не визначилися з тим, хто вони: росіяни чи українці, і так помітний неозброєним оком. Якщо Україна все ж таки ухвалить рішення про відновлення виплат пенсій кримчанам і припинить взаємодіяти з Пенсійним фондом Росії на цей рахунок, це лише продовжить збільшувати цей люфт і, як наслідок, схиляти людей на проукраїнські позиції. Кількість пенсіонерів у Криму вимірюється сотнями тисяч – це значна цифра. Шкода, що ця проблема – поголовного подвійного громадянства в Криму – досі не усвідомлена федеральною владою», – сказав Горний кореспонденту Радіо Свобода.
Сьогодні у російської влади, на думку Горного, є два шляхи вирішення ситуації, що склалася: або заборонити кримчанам мати друге українське громадянство або ж використовувати не політичні, а економічні заходи впливу.
«Тобто, хоче кримчанин залишатися біпатридом – будь ласка. Але тоді податки для нього будуть вищі, медичне страхування дорожче і таке інше. Україна, проштовхуючи такі рішення через парламент, намагається обстоювати свої інтереси, і Росія, відповідно, теж повинна вживати заходи», – додав Горний.
Українські юристи також визнають, що кримчани, які в майбутньому захочуть оформити українську пенсію, ризикують залишитись без російської, тому що російські органи державної влади, дізнавшись про цей факт, будуть мати підстави припинити відповідні виплати згідно їхнім національним законодавством. Однак ці ризики, стверджують юристи, можна зменшити, почавши ретельніше стежити за персональними даними кримчан, які звернулися до ПФУ.
Незважаючи на те, що де-юре всі жителі Криму, а також непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей, які досягли, відповідно до законодавства України, пенсійного віку, мають право на виплату пенсій, закон повинен встановлювати реалізовані норми, інакше нічого принципового такий нормативний акт не змінить, каже Анна Рассамахіна.
«На жаль, виплатити всі і всім не вийде», – резюмує юрист УГС. За її підрахунками, якщо схвалити законопроект, що дозволяє отримувати пенсію всім жителям непідконтрольних Києву територій Криму і Донбасу, українська держава одноразово заборгує своїм громадянам близько 120 мільярдів гривень і далі по одному мільярду на місяць.
«Чи є у нас ці гроші? Або у кого ми їх заберемо? У МОЗ або Міносвіти?», – задається питанням Рассамахіна.
На сьогодні стосовно законопроєкту №2083-д була проведена експертиза і він був направлений на доопрацювання. Основна причина – відсутність фінансово-економічного обґрунтування.
