Цієї осені було завдано цілої низки ударів по об'єктах Чорноморського флоту Росії – починаючи від ракетного удару по штабу ЧФ у Севастополі до ураження російських кораблів у доках судноремонтного заводу в Севастополі та суднобудівного – в Керчі.
Які військові тенденції формують ці атаки ЗСУ та в якому становищі тепер перебуває ЧФ РФ? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із керівником проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком та кримчанином, полковником ЗСУ в запасі Владиславом Селезньовим.
Останній випадок, за яким є підтвердження від Головного управління військової розвідки Міністерства оборони України – ураження морськими дронами двох катерів типу «Акула» та «Серна» в бухті Вузька у Чорноморському районі Криму.
У ГУР Міноборони України заявили, що в результаті атаки, що сталася в ніч на 10 листопада, обидва кораблі росіян «пішли на дно». Було опубліковано відео ймовірної атаки, на якому видно, що дрони наблизилися до російських плавзасобів і вдарили їх у борт. Підтверджень від російського Міноборони на даний момент немає.
Підтверджені випадки ударів по російських військових об'єктах у Криму позначають на інтерактивній мапі, яку ви можете знайти на сайті Крим.Реалії.
Якщо повітряні удари [ЗСУ], то це і розвідка як електронна, так і агентурнаПавло Лакійчук
Збройні сили України проводять комплексну операцію щодо ліквідації російських військових об'єктів у Криму. Для цього залучається широкий спектр ураження, каже керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
«Якщо повітряні удари [ЗСУ], то це і розвідка як електронна, так і агентурна. Це спецназ та авіація, яка забезпечує розвідку. Перед тим, як пройти в район пуску ракет, потрібно розчистити коридор. Для цього використовуються ракети, які регулярно на Тарханкуті б'ють по батареях ППО [армії РФ]. Це коридор для наших літаків СУ-24, які потім застосують для [пуску] ракет Storm Shadow», – розповів Павло Лакійчук.
Морські операції ЗСУ здійснюються також комплексні, пояснює військовий експерт. По військово-морській базі в Севастополі проводять атаки як морськими дронами-камікадзе, так і повітряними, крім цього застосовують дрони-розвідники.
«І це лише дрони. Додайте до цього ще й традиційні засоби розвідки, засоби наведення та управління. Це величезна кількість людей», – розповів Павло Лакійчук.
Для ураження військових цілей Україна використовує не лише дрони, а й ракетний арсенал як країн-партнерів, так і власне озброєння, розповідає Павло Лакійчук. Це ракети «Нептун», модифіковані системи ЗРК С-200, безпілотники ще радянського виробництва ТУ-141. І, звісно ж, морські безпілотники.
«Рівно рік від початку їх ефективного застосування. Перші атаки були по Севастопольській військово-морській базі [Росії] – дуже ефективні. Далі розширювалася географія та змінювалася дальність їх застосування. Розширювався спектр цілей: уздовж узбережжя окупованого Криму та РФ до Новоросійська включно. Це кораблі на рейді та в морі, які дуже важко спіймати», – каже Павло Лакійчук.
Завдяки таким атакам Україні вдалося змусити російський флот піти з південно-західної частини Чорного моря, розповів військовий експерт.
«Там мінімум 4 кораблі було пошкоджено. Було пошкоджено розвідувальний корабель «Хурс» («Иван Хурс» – російський розвідувальний корабель – КР), за ним – «Приазовье» (середній розвідувальний корабель – КР), потім поцілили в патрульні кораблі «Державин» («Павел Державин» – КР) та «Быков» («Василий Быков» – КР). У різний час, з різним ступенем ураження. Змусили їх піти з південно-західної частини Чорного моря. Це дуже важливо. Це дуже складна операція», – наголосив Павло Лакійчук.
Російське Міноборони не очікувало на такі дії ЗСУ, зазначає Павло Лакійчук. Росіяни почувалися господарями Чорного моря, а тактика української армії – комбіновані атаки дронами і ракетами – змусила їх тримати свої кораблі подалі від Криму.
«Наші військові змінили тактику ведення бойових дій у малих акваторіях. Це викликає страх не лише в росіян. Наші партнери також дуже цим стурбовані, оскільки розуміють, що не лише українці можуть застосувати таку зброю», – вважає експерт.
Водночас прогнози про швидку деокупацію Криму варто скоригувати, вважає кримчанин, полковник ЗСУ в запасі Владислав Селезньов. Очікування від контрнаступу ЗСУ були «перегріті», зазначає він.
Противник встиг підготувати лінії рубежів і позицій, що серйозно сповільнило просування українських Сил оборониВладислав Селезньов
«Усі ми сподівалися, що у вересні Крим буде звільнено від російських окупаційних військ. Цього не сталося. Очевидно, що причина в недостатності матеріально-технічних засобів та їх несвоєчасне постачання для потреб українських Сил оборони. А це означає, що бої на південному фасі російсько-українського фронту, насамперед, на півдні Запорізької області, були сильно ускладнені. Противник встиг підготувати лінії рубежів і позицій, що серйозно сповільнило просування українських Сил оборони», – вважає Владислав Селезньов.
Проте, наголошує Селезньов, на півдні Херсонської області можна спостерігати динамічну ситуацію. Там українські морські піхотинці зуміли переміститися на лівий берег Дніпра та зйняти позиції.
Зайняли три масштабні плацдарми і зараз працюють над тим, щоб ці плацдарми розширюватиВладислав Селезньов
«Зайняли три масштабні плацдарми і зараз працюють над тим, щоб ці плацдарми розширювати. 80 кілометрів відокремлює українських морпіхів від Кримського перешийка. Противник навіть не планував створювати там серйозну мережу фортифікаційних споруд, оскільки був упевнений, що Дніпро як фізична перешкода не дозволить українським підрозділам переміститися», – розповів Владислав Селезньов.
За інформацією Селезньова, українським морпіхам там протистоїть серйозне російське угруповання – до 65 тисяч солдатів. У тому числі підрозділи 7-ї десантно-штурмової дивізії російської армії. Успішний поступ у цьому напрямі залежатиме від ресурсних можливостей ЗСУ, упевнений Селезньов.
«Боюсь, ці 80 кілометрів ми долатимемо досить довго. Інтенсивність цього процесу може кратно зрости, якщо наші західні партнери своєчасно та в належних обсягах постачатимуть усе, що необхідно для перемоги української зброї», – зазначив Селезньов.
За відкритими джерелами, у списку втрачених чи пошкоджених російських кораблів у Чорному та Азовському морях – близько двох десятків позицій. Частину з них, щодо яких є точні підтвердження, зібрано у фотогалереї на сайті Крим.Реалії.
Список кораблів флоту РФ, що пішли слідом за «Москвою» (фотогалерея)
За даними віцепрем'єр-міністра – міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України Михайла Федорова, 7 російських кораблів із загальної кількості – на рахунку флоту морських дронів України, а також так званий «Нафтовий маяк» – дистанційна система прийому нафти з моря поряд із Новоросійськом.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
