Американський неурядовий дослідницький Центр аналізу європейської політики в перебігу свого щорічного форуму розглянув трансатлантичні відносини. Однією з тем була геополітика в Чорноморському басейні, що є одним із місць протистояння Заходу і Росії. Учасники дискусії, зокрема і з України, говорили про необхідність протистояти агресії Кремля в цьому регіоні, як і деінде у світі.
Чорноморський регіон – це місце, де НАТО і Захід тримають фронт із антидемократичними силами і починають давати відсіч намаганням Росії домінувати в цьому регіоні в усіх галузях, зокрема в дипломатії, інформаційній і військовій галузі й економіці. Так заявив на початку дискусії, що відбулася онлайн 22 вересня, її модератор Бен Годжес, генерал-лейтенант армії США у відставці, в 2014-2017 роках командувач військ США в Європі, а нині керівник стратегічних досліджень Центру аналізу європейської політики.
Серед іншого, він пригадав, як нещодавно міністр оборони Румунії Ніколає Чуке сказав йому: «Ми теж маємо кордон із Росією – це Чорне море».
«Я називав військово-морські сили продовженням дипломатії», – додав Годжес під час дискусії.
«Росія – агресор у Європі»
Одним із провідних промовців у дискусії став посол Курт Волкер, один із провідних американських експертів у галузі політики безпеки. У 2008-2009 роках він був послом США в НАТО, а в 2017-2019 роках був спеціальним представником США в Україні і завдяки цьому добре знає, що таке агресія Росії.
У перебігу дискусії він нагадав, що Росія – це агресор у Європі: вона напала на Україну і відібрала в неї території, вона відібрала території в Грузії.
Чорне море не має розглядатися як «російське озеро», наголосив Волкер.
«Ми зацікавлені в підтримці розвитку регіону на демократичному і економічному ґрунті, з боротьбою проти корупції», – сказав він.
За словами Волкера, Чорноморський регіон є місцем, через який проходять важливі коридори контакту країн Кавказу і далі Центральної Азії з Європою – транспортні, газові тощо, і навіть інтернетні.
І Росія, наголосив він, не хоче успіху цих коридорів і робить усе, щоб не допустити цього і щоб усі ці зв’язки, як і раніше, йшли через саму Росію.
Україна сподівається на підтримку НАТО і готова й сама допомоги
Дискусію продовжила Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції.
Вона звернула увагу, що анексія Росією українського Криму призвела до втрати більш ніж 70 відсотків від усіх військово-морських активів України. Наші ВМС досі не відновилися до попереднього рівня, і з допомогою наших західних партнерів ми далі працюємо для відбудови ВМС», – сказала вона.
За її словами, саме співпраця з НАТО допомагає Україні захищати себе на морі. Як приклад вона навела недавні військово-морські навчання «Сі бриз». На цих навчаннях сказала вона, союзники познайомилися з тим, чому доводиться протистояти Україні.
«Після того, як Росія окупувала Крим 2014 року, на щоденній основі відбувається прогресивна мілітаризація півострова… Ми раді, що безпека на Чорному морі стає питанням не тільки національного інтересу України, а й питанням зацікавленості, яку НАТО ставить на перші місця порядку денного… Зараз Крим – це питання не тільки України, це питання безпеки на Чорному морі загалом, і ми раді, що це виносять на обговорення. І ми сподіваємося, що це буде відображено у стратегії «НАТО-2030», – сказала Стефанішина. Створення такої стратегії має на меті домогтися, щоб союз НАТО був «готовий сьогодні відповідати на виклики завтрашнього дня і гарантувати безпеку протягом наступного десятиріччя і далі».
Вона додала, що Україна виробила значну стійкість проти російської пропаганди і має в цьому великий досвід. Росія ж намагається зробити все можливе, щоб використати цю пропаганду проти української влади, звернула увагу віцепрем’єрка.
«Тенденція полягає в тому, що ми виробляємо стійкість і хочемо винести це на чоло нашої участі в Програмі розширених можливостей НАТО, бо НАТО теж виробляє стійкість і бореться проти гібридних загроз у галузях кібербезпеки, боротьби з пропагандою і в стратегічних комунікаціях», – сказала вона.
«У Києві не таємниця, що Росія вживає всіх можливих заходів, щоб дестабілізувати становище в Україні, чи то в питанні місцевих виборів, чи то щодо безпеки в Чорному й Азовському морях, чи в процесі з припиненням вогню на Донбасі. Але ми протистоїмо цьому, що видно й зі Стратегії національної безпеки України, яку затвердив президент і в якій така стійкість, боротьба з російською агресією і інтеграція з НАТО є головними пріоритетами», – наголосила Стефанішина.
За словами чільної урядовиці, «Росія – гравець, відомий своїм використанням гібридних методів ведення війни».
«І протягом останніх п’яти років ми пережили величезне різноманіття гібридних загроз. Росія розбудовує свій досвід і знання про це, але весь світ, схоже, не настільки стійкий проти них. Ми ж набираємося досвіду і самі вчимося, як випереджати це. Думаю, не таємниця, що процес обмірковування своєї ролі, над яким працює НАТО, головно зосереджений на нових гібридних загрозах, які здобули нове життя з агресією Росії на території України. І ми раді, що це ті інструменти, в яких ми можемо зробити внесок нашим досвідом і знаннями. І ми маємо думати про те, як розбудовувати стійкість проти цих гібридних загроз і гібридних методів війни, про те, як діяти на випередження, а не давати відповіді на ці загрози, які постають перед нами щоденно», – сказала Стефанішина.
«Російські амбіції: «підняти великі хвилі» в Чорному морі»
Курт Волкер, взявши слово, серед іншого, висловив застереження західним спостерігачам за Росією і за її вторгненнями в Україні і в інших місцях: «Ми не маємо думати в західних термінах про цілі вторгнень. Путін веде гібридну війну, уникаючи повномасштабних воєнних вторгнень. Путін не хоче повномасштабних воєнних вторгнень. Його метою є не захопити Україну воєнним шляхом – метою є зірвати й дезорганізувати Україну, вчинити тиск на неї, поділити Захід, створивши ситуацію, здатну збити з пантелику, і робити своїх сусідів слабкими. Ми на Заході маємо тенденцію думати про воєнні операції, що вони мають мету, стратегію тощо – але Путін думає не про це».
Сімона Кожокару, державна секретарка в Міністерстві національної оборони Румунії, яка також очолює департамент оборонної політики цього міністерства, привернула увагу до прагнень Росії в Чорноморському регіоні.
«Російські амбіції полягають у тому, щоб «підняти великі хвилі» в Чорному морі. Результат сьогодні такий, що європейська безпека зачіпається щодня в регіоні Чорного моря, що впливає не тільки на НАТО, а й на його провідних союзників, зсуваючи баланс сил. Росія сьогодні – головна потуга, яка кидає виклик – від Балтики до Східного Середземномор’я, і це дуже важливо усвідомлювати. І контроль над Чорним морем – одна з найважливіших складових цієї агресивної стратегії», – заявила вона.
За словами румунської посадовиці, цілі Росії в Чорному морі – «проєкція сили» (демонстрація здатності застосувати свої політичні, військові й інші потужності далеко за своїми межами) і на Середземне море й далі, створення геополітичного розколу.
Для надійної безпеки на Чорному морі потрібно «більше НАТО і більше США», вважає Кожокару.
«Росія перетворилася на проблему і становить загрозу»
Іще одним учасником дискусії був Джеймз Фоґґо, адмірал ВМС США в відставці, який був командувачем військово-морських сил США в Європі й Африці, а потім керівником Командування об’єднаних союзних сил НАТО в Неаполі.
Росія, наголосив він, є традиційним гравцем на Чорному морі, а останнім часом перетворилася на проблему. Низка подій дає знати, що Росії не можна довіряти – вбивство Нємцова, отруєння Скрипалів, а недавно й отруєння Навального.
«Нелегальна анексія частини України теж стала для НАТО несподіванкою, хоча, мабуть, не мала б», – сказав недавній чільний командувач, який пішов у відставку в липні цього року.
«Мене непокоїть повторення акцій залякування в Чорноморському регіоні. Згадайте, що відбувалося в Азовському морі, з терміновою побудовою мосту через Керченську протоку і намаганням задушити порт Маріуполя… Мене непокоїть, що модель Азовського моря, коли Росія захопила три кораблі з 24 моряками і протримала їх у в’язниці понад рік, на повнісіньке порушення Женевських конвенцій, може бути експортована й на решту Чорного моря», – наголосив він.
За словами адмірала, Росія становить загрозу, і це сталося не за одну ніч. Він пригадав епізод у лютому 1988 року, коли радянські військові кораблі таранили американські, які намагалися використати своє право на мирний прохід через радянські територіальні води в Чорному морі, гарантоване міжнародним правом.
«Моя порада – збільшуйте військово-морські сили», – наголосив він.
Фоґґо також зачепив тему присутності кораблів країн НАТО в Чорному морі. За його словами, немає сенсу збирати там велику кількість кораблів за раз – такі речі, каже він, треба робити не паралельно, а послідовно, щоб присутність розтягувалася на весь рік.
«Якщо США направляють до Чорного моря вісім кораблів, НАТО має бути здатним зробити те саме, але не в той самий час, щоб ми мали присутність протягом двох третин року, а наші партнери і союзники в Чорному морі взяли б на себе останню третину», – вважає адмірал.
За його словами, важливим у протистоянні Росії в Чорноморському регіоні є «навчання, навчання і навчання», а ще важливо мати справжню військово-морську стратегію.
«Україна як новий член НАТО – цілком природно»
На завершення Ольга Стефанішина, говорячи про стратегію безпеки в регіоні Чорного і Азовського морів, наголосила: «Ми маємо зосереджуватися не на реакціях і відповідях, а на запобіганні загрозам, і ми маємо мобілізувати всі наші зусилля».
І Україна готова мобілізувати свої зусилля, ставши новим членом НАТО, що було б цілком природно», – заявила вона.
За її словами, реформи в Україні залишаються на чолі порядку денного, і Україна й далі віддана реформам у секторі оборони й безпеки. «І це також елемент нашого ширшого внеску в колективну безпеку всього регіону», – сказала Стефанішина.
Сімона Кожокару, говорячи про головні підвалини румунської стратегії залучення в Чорному морі, заявила: це «залучення, присутність, стійкість».
«Ми маємо запровадити в практику принцип «одна загроза – один фланг – одна присутність» – це дуже важлива концепція для східного флангу НАТО, для Чорноморського регіону», – наголосила вона.
Чільна представниця Міноборони Румунії також згадала, що її країна лише минулого тижня стала першою країною НАТО на східному фланзі союзу, яка отримала першу американську систему протиракетної оборони Patriot.
