«Чи продовжиться повзуче подорожчання»: чому в Криму ростуть ціни

Вартість мінімального набору продуктів у Криму наприкінці травня 2019 року склала 4406 рублів на людину, повідомляє Кримстат. У порівнянні з попереднім місяцем, цей показник збільшився на 1,1%, а з початком року ‒ на 7,7%.

До того ж, згідно з опублікованим звітом, із початку року на 3,2% зросла ціна фіксованого набору споживчих товарів та послуг ‒ у травні 2019 року вона склала 15 615 рублів на людину. Раніше Кримстат повідомляв, що реальні грошові прибутки кримчан у першому кварталі 2019 року зменшилися на 7,1%, а споживчі витрати зросли на 9,5%.

Старший науковий співробітник Інституту прикладних економічних досліджень Російської академії народного господарства та державної служби Вадим Новиков пояснює, що входить до мінімального набору продуктів та до фіксованого набору товарів і послуг.

​Експерт ринку продовольства в Криму Андрій Александров пов'язує зростання цін на продукти зі збільшенням податків.– У мінімальному наборі 33 базових товари: молочні, м'ясні продукти, овочі, фрукти й навіть трохи, скажімо так, надмірностей у вигляді карамельок та чаю. Остання редакція цього набору була ухвалена Росстатом у 2014 році, і треба мати на увазі, що він умовний, що це індекс, який використовується для ілюстрації зростання цін у країні. Він не дає зрозуміти, що таке здорове харчування. Зрозуміло, що в кожній родині звички споживання різні, і єдиний для всієї країни індекс відобразити цього не може. Фіксований набір споживчих товарів і послуг ‒ це ширший перелік, як випливає з назви, включаючи послуги. Там уже 83 товари, серед яких і побутова техніка, і базові медикаменти, і одяг, і житлово-комунальні послуги. Про ці набори корисно думати саме в контексті зміни індексу цін від періоду до періоду, а не як те, що необхідне для життя.

– Був перехід на ПДВ у 20% з низки продуктів, тому якась частина товарів була переоцінена виробниками, і продукти подорожчали на 2%. В результаті з початку року був такий повзучий процес підвищення цін, причому навіть там, де ПДВ не змінювався. Мабуть, виробники вирішили закластися під шумок, поки держава не заперечувала. Потім якогось помітного неозброєним оком зростання я не помітив, але трапляються перекоси, пов'язані з перманентним дефіцитом або неврожаєм. Наприклад, були неадекватно оцінені ранні фрукти. Дорожчає молочна продукція: так повзучо, незримо ціна підростає, і ти це не помічаєш на короткому проміжку. Але коли озираєшся з річної перспективи, видно, що те ж молоко місцевих виробників не 48-52 рублі, а 67-79 рублів. Навіть не зрозуміло, коли це сталося: якісь 3 рублі вчора, 2 рублі сьогодні, а за рік набігло.

Андрій Александров вважає, що тенденція зростання цін у Криму збережеться.

– Держава спочатку дає сільгоспвиробникам якісь дотації, преференції, пільги, а потім їх забирає з лишком. Спочатку, при створенні вільної економічної зони кілька років тому, ніхто не дивився на ефективність, а зараз пропонують добровільно повернути в бюджет отримані преференції. Мовляв, ми вам колись дали, а зараз поверніть назад. Мабуть, пішла хвиля недобору грошей у місцеві пенсійні та інші фонди, і надійшла команда добирати на місцях. Не виключаю, що це відбувається в тваринництві та молочному виробництві. Цього літа можна очікувати звичайного сезонного здешевлення овочів, фруктів. Можливо, ціна на цукор знизиться, оскільки це біржовий товар, він живе своїм життям. На товари цілорічного попиту я б не чекав зниження цін, а навпаки: слід очікувати подорожчання молочних і ковбасних виробів, зокрема через бюрократію.

Російський глава Криму Сергій Аксенов в інтерв'ю телеканалу НТВ поскаржився, що на півострові так і не запровадили державне регулювання цін, але висловив надію, що відкриття залізничного руху Керченським мостом покращить ситуацію.

«У нас немає жодного великого мережевого оператора ні з продовольства, ні зі зв'язку. По суті, ті гравці ринку, які в багатьох регіонах формують бюджет, у нас відсутні. Через це, звичайно, бувають спекуляції цінами на продовольство. На жаль, мої пропозиції в частині запровадження держрегулювання підтримані не були. Перебиваємося тими інструментами, які є. Поки можу сказати, що ми ефективності з точки зору боротьби з ростом цін не досягли. Сподіваємося, що все-таки при відкритті залізничної гілки мосту наприкінці року у нас динаміка в цій ситуації покращиться. В усякому разі, будівельні матеріали точно мають здешевшати як мінімум».

Російський економіст Володимир Рожанковський вважає, що залежність Криму від постачання з Росії заважатиме зниженню цін.

– У Криму, звісно, велика проблема в тому, що там суто материкові продукти (з Росії ‒ КР). Вони завжди дорожчі й завжди будуть дорожчі, тому що завозитимуться. Ось молочка ‒ чисто континентальний продукт, у Криму своїх корів не вистачає. Практично виходить, що це імпорт. Але взагалі все це неподобство почалося з січневого підвищення ПДВ. Нас усіх запевняли, що підвищення з 18% до 20% буде непоміченим, але всі, хто бачить цінники, знають, що навіть у фастфуді за куплену картоплю фрі доводиться платити з ПДВ, хоча у світі такого ніде немає. Мене не слухали, а я говорив, що роздрібники та посередники в ланцюжку від виробника до споживача завжди перестраховуватимуться, бо цикл постачання товару більший, ніж цикл підвищення ПДВ. Відповідно, вони накручуватимуть ‒ і в підсумку ціни зросли не на 2%, а більше. І це скрізь, повсюдно, не тільки в Криму.

Володимир Рожанковський впевнений, що постачання залізницею спричинить лише незначне зниження цін.

‒ У Криму завжди дешево коштуватиме плодоовочева продукція в сезон, а також картопля, яблука та все, що підлягає зберіганню. Звісно, вина. Але за це кримчанам доведеться розплачуватися дорожче за молочну продукцію, за ковбасу, яка псується швидко, типу докторської тощо. Це, звісно, неприємно, але така специфіка.

(Текст підготував Владислав Ленцев)