Військовий апеляційний суд російського міста Власіха 14 травня залишив чинним вирок кримському блогеру, громадському журналісту Наріману Мемедемінову. Виступаючи перед судом, він зізнався, що «не має ілюзій щодо його рішення». Російський правозахисний центр «Меморіал» у 2018 році визнав Мемедемінова політв'язнем.
У жовтні 2019 року Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону засудив громадського журналіста до двох із половиною років у колонії-поселенні за звинуваченням у публічних закликах до терористичної діяльності. Офіційний Київ засудив вирок Наріману Мемедемінову, а прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальні справи проти тих, хто переслідував кримського блогера. Зокрема, Мемедемінов займався висвітленням судових процесів над кримськими татарами, яких звинувачують в екстремізмі та тероризмі. Про те, що роблять для його звільнення, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Начальник відділу прокуратури АРК Роман Мурачов розповів Крим.Реалії, які кримінальні провадження веде відомство за фактами переслідування Нарімана Мемедемінова.
Є кримінальна справа за фактами порушення законів і звичаїв ведення війни
– Прокуратура АРК займається процесуальним керівництвом у кримінальних справах за фактом незаконного обшуку за місцем проживання Нарімана Мемедемінова, а також за фактом застосованого до нього незаконного позбавлення волі. Окрім того, є кримінальна справа за фактами порушення законів і звичаїв ведення війни співробітниками правоохоронних органів Росії: вони позбавили Мемедемінова права на справедливий і не упереджений суд, а також застосували російське законодавство на окупованій території. Це серйозне порушення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Ми встановлюємо коло осіб, причетних до вказаних кримінальних правопорушень ‒ це і співробітники ФСБ, які проводили обшук, і працівники прокуратури та суду.
Кримський адвокат Едем Семедляєв розповів, як захист розцінює залишений чинним вирок Наріману Мемедемінову.
Наріману залишилося відсидіти чотири місяці. Звісно, ми подаватимемо запит про умовно-передчасне звільнення
– Коли в першій інстанції прокурор просив сім років позбавлення волі в колонії суворого режиму, суд застосував стару редакцію статті й дав Наріману 2,5 року ‒ тоді можна було говорити, що це перемога в його справі. Суди дуже часто дають стільки ж, скільки просить сторона звинувачення. Зараз, коли вирок залишили чинним, це теж певна перемога, тому що суд міг скасувати вирок і надіслати справу на новий розгляд до першої інстанції ‒ і все затягнулося б ще на місяці. У результаті Наріману залишилося відсидіти чотири місяці. Звісно, ми подаватимемо запит про умовно-передчасне звільнення, і, можливо, він вийде ще раніше. Зрозуміло, ми в цій справі завжди просили виправдати Нарімана Мемедемінова, оскільки в його діяльності не було жодних закликів до терористичної діяльності. Він не закликав до вбивств і вибухів.
За словами Едема Семедляєва, приводом до кримінального переслідування Нарімана Мемедемінова стало згадування ним у відеоролику забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».
За його виступом у суді видно, що це боєць, це професіонал
– Російські силовики переслідують його за відео, зроблене до 2014 року, ще при Україні. Щодо стану здоров'я Нарімана, він задовільний. Звісно понад дворічне перебування в нелюдських умовах позначилося. У нього проблеми зі шлунком і низка інших хвороб, про які я не можу говорити публічно. Але за його виступом у суді видно, що це боєць, це професіонал. І в першій інстанції, і в апеляційному суді виступи Нарімана були настільки яскравими, що, думаю, їх із захопленням слухали не тільки захисник і перекладач, але й сам суд, і прокуратура. Наріман розцінює справу проти нього як елемент тиску на кримських татар, на мусульман, на журналістів ‒ як на професійних, так і на громадянських. Ще до цієї справи його не раз притягували до адміністративної відповідальності, проводили вдома обшуки.
Едем Семедляєв переконаний, що таким чином російські правоохоронні органи намагалися залякати Нарімана Мемедемінова, щоб він не висвітлював низку незручних для них тем ‒ зокрема, переслідування кримських мусульман.
Директор російського представництва Amnesty International Наталія Звягіна на підставі останньої доповіді організації зазначає, що ситуація зі свободою слова в Росії залишається напруженою.
Говорити про те, що в Росії є вільні ЗМІ і незалежні журналісти, вкрай важко
– Начебто різні думки звучать, і сказати, що у нас зовсім вже Північна Корея, не можна. Але говорити про те, що в Росії є вільні ЗМІ і незалежні журналісти, вкрай важко. Звісно, завдяки соціальним мережам голоси тих, хто хоче висловлюватися на різні теми, чутні як ніколи, але влада це відстежує. Зараз Слідчий комітет Росії використовує статтю про виправдання тероризму як нову 282-у, за якою до цього карали за екстремізм. Буквально сьогодні у Воронежі заарештували Надію Бєлову, якій оголосили звинувачення у виправданні тероризму. Таким чином за слова, за можливість ділитися тим, що ти думаєш, слідує непропорційно жорстоке покарання. Переслідуванню піддаються блогери, а також люди, які хочуть сповідувати свою релігію і відкрито говорити про це.
Менеджер з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Роман Громик переконаний, що згадування прізвищ незаконно переслідуваних Росією кримчан на міжнародних майданчиках у довготривалій перспективі допомагає у справі їхнього звільнення.
Ми закликали західних політиків вимагати від Росії звільнення Мемедемінова
– В українських правозахисників є консенсус щодо 92 політв'язнів з окупованого Криму. Серед них, окрім Нарімана Мемедемінова є ще як мінімум дев'ять людей, які займалися громадянською журналістикою. Ми передаємо ці відомості в ООН, Раду Європи та ОБСЄ. Якщо говорити про апеляцію Мемедемінова, ще 7 травня було опубліковане колективне звернення з цього приводу до урядів демократичних країн від українських правозахисних організацій та Національної спілки журналістів. Ми закликали західних політиків вимагати від Росії звільнення Мемедемінова та припинення тиску на всіх представників медіа в окупованому Криму. Комусь може здатися, що це не дає очевидних результатів, але насправді дуже важливо озвучувати імена переслідуваних людей на міжнародних платформах.
Речник Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко також проводить прямий взаємозв'язок між журналістською діяльністю Нарімана Мемедемінова та його кримінальним переслідуванням.
Наше відомство висловлює рішучий протест у зв'язку з рішенням російського апеляційного суду
– Наше відомство висловлює рішучий протест у зв'язку з рішенням російського апеляційного суду відхилити апеляційну скаргу адвокатів незаконно утримуваного в Росії громадянина України Нарімана Мемедемінова. Подібні дії красномовно свідчать про небажання Росії припинити ганебну практику репресій проти кримськотатарського народу. Особливо небезпечними російська окупаційна влада вважає тих, хто намагається доносити об'єктивну інформацію про стан справ на окупованій території. Саме тому блогер і громадянський журналіст Наріман Мемедемінов опинився в полі зору російських силовиків і зараз перебуває за ґратами.
Катерина Зеленко також висловлює стурбованість у зв'язку з тим, що Наріман Мемедемінов та інші громадяни України, які відбувають покарання в російських в'язницях, піддаються додатковому ризику у зв'язку з епідемією коронавірусної інфекції.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
