«Жоден інвестор до Криму не зайде»: чого вдалося домогтися Аксенову в Сочі

У Сочі закінчився Російський інвестиційний форум. Кримську делегацію там очолював особисто Сергій Аксенов (Аксьонов). На відкритті він сказав, що «головне ‒ особисті контакти й обговорення нових практик, методик, що вже є в регіонах, зокрема й щодо реалізації національних проектів». Аксенов підкреслив, що найкращими практиками з ним діляться «усі без винятку».

На сторінці Сергія Аксенова в Facebook повідомляється, що в Сочі укладена угода з урядом Удмуртської республіки про співробітництво у сфері туризму та рекреації. До того ж, підписаний меморандум про довіру з урядом Ульяновської області, кримською Радою міністрів й ТОВ «Керівна компанія «Схід» щодо будівництва різних інфраструктурних об'єктів.

Кримський історик і політолог Євгенія Горюнова констатує, що Сергію Аксенову за весь час з 2014 року вдалося залучити до Криму лише державні інвестиції.

‒ Аксенов любить роз'їжджати й розповідати, який Крим став у Російській Федерації, які інвестиції чекають на півострові від російських компаній та інше. Тобто він запрошує їх фактично зайти на підсанкційний півострів. Аксенов приїжджав із таких форумів і розповідав, як багато різних контрактів уклали, хвалився мільярдними оборудками, а потім все це виявлялося звичайним пшиком. То інвестор не доїхав, то приїхав не той інвестор, про якого говорили, то це фірма зі статутним капіталом у десять тисяч рублів, що хоче стати учасницею вільної економічної зони, не платити податки й нічого не робити для Криму. Іноді приїжджає більш дієздатний інвестор, але тут починається торгівля відкатами й знову нічого не виходить. Приватних інвестицій Аксенову за п'ять років так і не вдалося залучити.

Російський підприємець Андрій Сенов на форумі в Сочі сказав російському телебаченню, що проблема Криму ‒ в закритості:

«Угода підписана з Корпорацією розвитку Республіки Крим із питань підтримки інвестиційних проектів. Ми супроводжуємо інвестпроекти в усій Росії, і все більше стає підприємців, інвесторів із центральної частини країни, які цікавляться вкладеннями в Крим. На жаль, досі для них фінансове, економічне, підприємницьке середовище в Криму залишається чорною скринькою. Вони не розуміють, у що вкладати, як фінансову підтримку отримати, як відбуваються узгодження на місцях, як працює система підтримки бізнесу в Криму. Щоб усунути ці перешкоди, ми й підписали угоду з Корпорацією розвитку».

Євгенія Горюнова вважає, що це чергова схема для відмивання грошей.

‒ Просто хлопці домовилися, що надаватимуть платні послуги й, можливо, кілька незначних компаній приведуть, вони щось підпишуть, у кримської влади будуть якісь цифри для звітів. Це консультації за договором між кримськими та російськими компаніями.

Російський економіст, радник з макроекономіки гендиректора компанії «Відкриття-брокер» Сергій Хестанов вказує на демонстраційний характер російських економічних форумів.

‒ Майже всі великі інвестиційні форуми в останні роки перетворилися на такі собі ярмарки марнославства. Тобто якісь більш-менш реальні питання якщо й вирішуються, то не на форумі, при цьому намагаються винести на публіку формальне підписання тієї чи іншої угоди. Причому якщо для Санкт-Петербурзького економічного форуму намагаються запасати дійсно значні угоди, то в цьому випадку, оскільки припасти нічого не вдалося, оприлюднять те, що є. Зовсім нещодавно опублікували план про те, що упродовж шести років держава передбачає витратити приблизно 27 трильйонів рублів на розвиток пріоритетних проектів ‒ інфраструктурних, в галузі освіти, медицини тощо. Для людей, які застали пізньорадянські часи, ситуація виглядає дуже знайомою. У брежнєвські часи теж любили мегапроекти.

Український економіст, виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко впевнений, що такі форуми не допоможуть російському керівництву Криму знайти інвесторів.

‒ Останній форум, який спрацював у великий плюс для Криму, відбувся у жовтні 2013 року. Це був форум Чорноморського економічного співробітництва в межах великої ініціативи. Зараз навряд чи щось може реально зрушити ситуацію в Криму. Півострів все одно залишається суперечною територією, хто б що не говорив, на території самого Криму й на території Російської Федерації. З прямими іноземними інвесторами в Криму зараз важко і буде важко ще тривалий час, поки не настане розв'язання питання, чий Крим і що з ним має бути. Жоден інвестор туди не зайде. Може, в Криму і є цікаві бізнес-проекти, але в логіці будь-якого інвестора не тільки прибутковість, але й ризик. Навіть якщо є де-небудь велика прибутковість, ризик настільки високий, що «з'їсть» будь-яку прибутковість. Будь-яка угода може бути переглянута через декілька років.

Олег Устенко робить висновок, що тільки інвестори з дружніх Росії країн на кшталт Ірану і Сирії можуть погодитися вкладати в Крим.

(Текст підготував Владислав Ленцев)