Як повідомили аналітики з Conflict Intelligence Team, Росія почала пересування військ і військової техніки в області, що межують з Україною, а також в окупований Крим. Експерти вказують, що у Воронезькій області Росії помітили перекидання нової техніки, а зі Ставрополля в сторону Криму прямують ешелони з військовою технікою і людьми. За інформацією української військової розвідки, на сході Криму помічені з'єднання 49-ї та 58-ї армії. Зокрема, мова йде про 34-ту окрему мотострілкову бригаду, вантаження якої зафіксували на Ставропіллі 11 листопада, а також про 42-гу гвардійську мотострілецьку дивізію, ешелон з танками Т-72Б3 якої потрапив на відео дорогою до Криму. Цей ешелон прибув на станцію Айвазовська, куди в квітні цього року перекинули війська 58-го з'єднання російської армії, що розташовувалися тоді на полігоні Опук на Керченському півострові в Криму.
На тлі заяви секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева про те, що в Україні «може спалахнути» і що вона «в будь-який момент» може зіткнутися з «масштабною кризою, результатом якої стане поява мільйонів біженців», перекидання російських військ привертає підвищену увагу експертів. Як вони вважають, до січня загальна кількість угруповання військ біля кордону Росії та України, а також у Криму значно перевищить квітневі показники.
Президент України Володимир Зеленський раніше стверджував, що біля кордону з Україною перебувають близько 100 тисяч російських солдатів. Аналітики CIT вважають, що «готовність до можливої операції на підконтрольній українській владі території буде досягнута як мінімум не раніше початку наступного року».
Отже, що собою являє згадана аналітиками CIT 42-а гвардійська мотострілецька Євпаторійська Червонопрапорна дивізія російської армії? Це, як повідомляють відкриті джерела, тактичне з'єднання Сухопутних військ Збройних сил СРСР і Росії (1940 – 2009 і з 2016 року). Умовне найменування – військова частина № 27777, скорочене найменування – 42 гв. мсд.
Історія 42-ї гв. мсд. 58 армії Північно-Кавказького військового округу починається напередодні радянсько-німецької війни. Вона була сформована в липні 1940 року в Вологді як 111-та стрілецька на базі 29-ї запасної бригади Архангельського військового округу. У 1942 році 111-та стрілецька дивізія наказом НКО СРСР № 78 була перетворена в 24-у гвардійську стрілецьку дивізію. У лютому 1944 року дивізія була передислокована в район Перекопського перешийка і в квітні-травні взяла участь у Кримській операції 1944 року. За бойові дії з оволодіння містами Євпаторія та Саки в квітні 1944 року дивізії було надане найменування «Євпаторійська». Розвиваючи наступ у Криму, дивізія у взаємодії з іншими військами 4-го Українського фронту 9 травня 1944 року звільняла Севастополь.
Після закінчення Другої світової війни дивізія була виведена в Брянську область, а в 1949 році її передислокували в столицю Чечено-Інгуської АРСР Грозний. Наприкінці 60-х років дивізія стала навчальною і була переформована в 173-й гвардійський окружний навчальний Євпаторійський центр підготовки молодших спеціалістів.
З розпадом СРСР, з вересня до грудня 1991 року, з Чечні залізницею вдалося вивезти лише частину техніки та озброєння частини – не більше 20% наявних там засобів. Але 2000 року дивізію відновили і знову розмістили на постійній основі в Чеченській республіці, де вона увійшла до складу 58-ї загальновійськової армії Північно-Кавказького військового округу. У грудні 2008 року дивізія знову була розформована, а на її основі створили дві окремі бригади.
Але в 2016 році, вже після анексії Росією Криму та початку воєнних дій на Донбасі, 42-а дивізія знову була відновлена.
Незважаючи на те, що дивізію то розформовували, то відновлювали, в мережі збереглися фотографії військовослужбовців Гвардійської 42-ї мотострілецької дивізії, дислокованої на території Чеченської Республіки.
Крім того, що дивізія брала участь у другій чеченській війні, в 2008 році (до переформування) її підрозділи брали участь у серпневій війні Росії проти Грузії.
Помічник головкому сухопутних військ Росії Ігор Конашенков заявив тоді, що частини і підрозділи 58-ї армії, прибувши на околицю Цхінвалі, «розпочали підготовку операції з примусу до миру в зоні відповідальності миротворців».
Зараз дивізія дислокується в трьох гарнізонах у Чечні (в станиці Калинівській, місті Шалі та селі Хорта), штаб розташований у Грозному. У складі дивізії – чотири мотострілкових полки, один самохідний артилерійський, окремий зенітно-ракетний дивізіон, окремий розвідувальний батальйон, окремий протитанковий артилерійський дивізіон, окремий батальйон зв'язку, окремий інженерно-саперний батальйон, батальйон матеріального забезпечення, медичний батальйон і три окремі роти.
Частини та підрозділи з'єднання комплектуються виключно військовослужбовцями за контрактом, у тому числі – жителями Чеченської республіки. На її озброєнні – танки Т-72Б3, бронетранспортери БТР-82А, реактивні системи залпового вогню «Град-М», 152-мм самохідні гаубиці «Мста-С» та інша техніка.
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
