Бій за Торопове озеро: суд, екологи та «артеківський» зліт

Російський суд ухвалив рішення про законність договору водокористування між урядом Севастополя й ТОВ «Азбука туризму», згідно з яким останнє отримає можливість експлуатувати територію Торопової дачі ‒ особливо охоронюваної природної території, що входить до заказника «Байдарський». Згідно з угодою, комерційна структура, окрім території, отримає контроль над Тороповим озером ‒ водоймою, що розташована всередині особливо охоронюваної природної території. Севастопольські громадські активісти б'ють на сполох: на їхню думку, озеро може втратити охоронний статус.

Кілька днів тому Арбітражний суд Центрального округу, що розташований у російській Калузі (за російським законодавством саме ця інстанція розглядає справи в Севастополі на стадії касації ‒ КР) ухвалив залишити без змін рішення апеляційного арбітражного суду Севастополя, яким договір між урядом і ТОВ «Азбука туризму» визнаний законним.

«Постанову Двадцять першого арбітражного апеляційного суду від 27.09.2018 у справі №А84-359/2018 залишити без зміни, касаційну скаргу без задоволення. Постанова набуває чинності з дня її ухвалення», ‒ йдеться в резолютивній частині судового рішення, опублікованого у відповідній базі.

Раніше цей документ опротестовувала підконтрольна Росії севастопольська прокуратура, яка навіть виграла процес у першій інстанції, в результаті чого уряд в особі Севприроднадзора, подав апеляційну скаргу.

Суд другої інстанції ухвалив прямо протилежне рішення, яке і встояло в касації. Відтепер ця справа може бути розглянута лише Верховним судом Росії.

Позбавити охоронного статусу?

Ще на стадії укладання договору севастопольські громадські активісти активно протестували проти передачі водойми компанії, що входить, як вони кажуть, у периметр впливу групи компаній «Еллада», яка до цього отримала майже чотири тисячі гектарів земель лісгоспу в користування за 270 рублів на рік.

Представники компанії повідомляли, що мають намір обладнати на території заказника туристичний комплекс з інфраструктурою, місцями відпочинку, кемпінгом, санітарною зоною, сміттєвими баками тощо. Сьогодні у сферу інтересів бізнесменів входить і Торопове озеро з 20-метровою прибережною територією.

За словами севастопольського експерта в галузі охорони об'єктів культурної спадщини Григорія Донця, може йтися про те, що в осяжній перспективі Торопове озеро може бути виведене із зони особливо охоронюваних природних територій.

«Я майже впевнений у тому, що так у результаті й вийде. Уряд ішов на різні хитрощі, щоб під усіма можливими соусами подати інформацію про передачу в приватні руки земель особливо охоронюваних природних територій у позитивному світлі. Навіть намагалися організовувати дитячий артеківський зліт. Ми тоді теж протестували, говорили про те, що на території регіону велика кількість місць, де можна організовувати подібні заходи, ставити намети тощо, а на території, що охороняється, цього робити не можна», ‒ ділиться Донець із кореспондентом Крим.Реалії.

Якби не активісти, впевнений Донець, на території вже давно б існував комерційний проект, але негативний фон, створений громадськістю, поки що не дозволив уряду та підприємцям здійснити задумане.

«Я особисто кілька разів туди приїжджав, водив туди різних чиновників, як місцевих, так і тих, які приїжджали зі столиці. Говорив про незаконність будівель, які вже були збудовані на березі озера. Вимагав їхнього знесення. Хоча б тому, що там просто не можна нічого будувати. Згідно із законом не можна. Я пам'ятаю, як тоді місцеві чиновники уряду дивувалися й навіть злилися через мою активність», ‒ додає активіст.

Важке життя за законом

Будь-яка комерційна діяльність, у першу чергу, спрямована на отримання прибутку, тому збереження біологічного різноманіття та автентичного ландшафту на території заказника апріорі постраждає, вважає севастопольський еколог Маргарита Литвиненко.

«В першу чергу варто звернути увагу на трав'янисті рослини, які найбільш вразливі. Навколо озера ростуть, зокрема й червонокнижні види. Комерційна діяльність ‒ це, в будь-якому випадку, збільшення антропогенного навантаження та зміна автентичного ландшафту. Тому всі спроби віддати на відкуп комерційній структурі території заказника ‒ це жахливий вчинок, іншого слова я підібрати не можу», ‒ сказала Крим.Реалії Литвиненко.

Григорій Донець звертає увагу на недоцільність передачі в користування комерційній структурі водойми в умовах перманентного дефіциту води в регіоні. Активіст проводить аналогію з ситуацією навколо водойми біля гори Гасфорта, яку віддали за безцінь російським байкерам.

«Усі севастопольські невеликі озера можуть бути альтернативним джерелом водопостачання міста в надзвичайних умовах. Якщо створити інфраструктуру водоочистки та подачі води, то як ‒ я підкреслюю ‒ альтернативне й тимчасове джерело водопостачання, це буде дуже практично. Ми підраховували, що сукупний обсяг води в усіх невеликих озерах, які оточують місто, дорівнює приблизно половині обсягу Чорноріченського водосховища», ‒ стверджує активіст.

Сьогодні, за словами Дінця, за вилов риби та перебування в кемпінговій зоні біля озера, вже стягується плата. Все це веде до того, що уряд ухвалює рішення про необхідність зняти з озера охоронний статус.

«Я завжди й усім говорив ‒ потрібно жити за законом. І поки ми цього не зрозуміємо, ніякі проблеми вирішити не вдасться. Зараз, я впевнений, що незабаром нам скажуть, що, виявляється Торопове озеро ‒ це не об'єкт, що охороняється, що цінного там, у принципі, нічого немає, а ось комерційні проекти там мають успіх і користуються популярністю, тому давайте ми озеро охоронного статусу позбавимо через непотрібність. Я думаю, в найкращому випадку статус протримається роки півтора. Згадайте ще мої слова», ‒ підсумував активіст.

Довідка: Торопова дача ‒ лісовий масив у південно-східній частині Севастополя, розташований між селами Оборонне та Морозова, названий ім'ям російського військового Мойсея Торопова. Відповідно до російського законодавства, яке фактично діє в анексованому Севастополі, масив, разом з Тороповим озером і річкою Куру-Узень, визнаний особливо охоронюваним і внесений у межі заказника «Байдарський».

Крим.Реалії готові надати можливість висловитися всім згаданим у матеріалі сторонам, серед інших і представникам влади та комерційних структур.