Розмова Байдена і Путіна: чи зупинить США можливу нову атаку Росії проти України?

Україна, її безпека та ризик нового російського вторгнення – ця тема буде основною під час розмови, що проведуть президент США Джо Байден і російський глава держави Володимир Путін 7 грудня через відеозвʼязок. Українською темою президенти не обмежаться, обговорюватимуть також Білорусь, міграційну кризу на кордонах ЄС та інші моменти. Ці наміри підтвердили і Білий дім, і Кремль.

У вівторок, 7 грудня президент США Джо Байден і російський глава держави Володимир Путін через відеозвʼязок обговорюватимуть Україну та ризик російського вторгнення до неї. А також ситуацію в Білорусі та міграційну кризу на її кордонах з Європейським союзом.

З чим прийдуть на онлайн-зустріч Байден і Путін?

Обговорення питань, пов'язаних з Україною, є є основною, але не єдиною метою зустрічі. Це визнають у Білому домі та у Кремлі. Однак більш детального порядку денного немає, що нетипово для заздалегідь призначених зустрічей такого рівня, зауважує політолог Олеся Яхно.

«Порядок денний до кінця незрозумілий, і це дивно. Йтиметься про широке коло питань, і серед них важко знайти бодай одне, де Байден і Путін могли б мати спільну точку зору», – визнає експертка.

В обох сторін зовсім різна мотивація для цієї розмови, говорять всі експерти, з якими поспілкувалося Радіо Свобода.

Мотиви Джо Байдена (на думку експертів):

• продовжувати діалог з опонентом попри майже повну відсутність спільних позицій;
• виправляти зовнішньополітичні помилки попередніх адміністрацій Білого дому;
• мінімізувати ризик подальшої дестабілізації на сході Європи та в Україні зокрема.

Мотиви Володимира Путіна (на думку експертів):

• продемонструвати власну значущість, за допомогою самого факту зустрічі з Байденом;
• окреслити свою «зону впливу», з Україною включно;
• виторгувати у Заходу поступки в обмін на обіцянки відкласти ескалацію.

Путіну доведеться «звітувати про невиконані обіцянки», проте великого прориву від розмови 7 грудня чекати не варто, припускає директор Інституту світової політики Євген Магда.

«Путін саме зараз вирушає з візитом до Індії, ніби навмисно для того, щоб применшити значення розмови з Джо Байденом, зробити її чимось прохідним. Насправді ж вона для нього дуже важлива, – наголошує експерт. – Навряд чи її наслідком стане якийсь big deal. Проте Байден, найімовірніше, спитає (в контексті попередньої зустрічі в Женеві) що з обіцяного Путін виконав відтоді. Україні ж треба «зберігати спокій та чистити зброю».

Враховуючи теми розмови та принципові розбіжності сторін, діалог Байдена-Путіна 7 грудня стане «взаємною звіркою претензій», а отже «проривний результат навряд чи буде», прогнозує співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру ім. Разумкова, координатор міжнародних проектів Олексій Мельник.

Аспекти української теми

Україна буде наріжним каменем, але і каменем спотикання в розмові лідерів двох держав. Це визнають і їхні речники, й медіа, й експерти. Фахівці називають декілька аспектів української теми, що підніматимуть під час розмови Байден і Путін. Вони випливають з попередніх заяв сторін, а також з ризику нового російського вторгнення до України, який називають найбільший з 2014 року.

• Жорстка реакція США та згубні наслідки, які матиме Росія, якщо піде в новий наступ в Україні.
• Надання Україні підтримки. У Білому домі та в Конгресі США вважають, що підтримка має бути такою, щоб зробити російський наступ важким та малоперспективним. В Кремлі навпаки, вважають, що саме така активізація безпекової співпраці Заходу з Україною є «червоною лінією» для Росії.
• Питання вступу України до НАТО: США та керівництво Альянсу наголошують, що це питання вирішуватимуть лише НАТО і Україна. Кремль – хотів би отримати «гарантії нерозширення» Альянсу на схід.
• Міграційна та безпекова криза на кордонах Білорусі. Вона може вплинути не лише на ЄС, а й на Україну, яка має протяжний кордон з цією країною, вплив Кремля на яку зростає.
• Питання територіальної цілісності України, включно з Кримом та Донбасом.
• Мирне врегулювання на окупованій частині Донбасу. І США, і Росія підтримують виконання мінських угод, однак російське тлумачення їх кардинально відрізняється від українського та американського: Кремль не визнає себе стороною конфлікту.

Якими будуть результати, і чи виграє Україна?

США та Росія зараз мають небагато шансів досягти якихось суттєвих домовленостей щодо України та ситуації на сході Європи загалом, припускає Олеся Яхно.

«Це демонструє зустріч державного секретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова у Стокгольмі 2 грудня. Вони говорили на підвищених тонах і після цього навіть не змогли спільно вийти до преси», – зауважує експертка.

Експерти вбачають кілька сценаріїв того, чим може завершитися розмова Байдена і Путіна. Найгірший для України: спроба США піти на замирення з Кремлем, зробивши певні поступки у питанні України в обмін на певні обіцянки Путіна. Навіть найменша подібна угода – це дуже погано, бо це буде «обмін поступок на порожні обіцянки», попереджає Олексій Мельник.

Дослідник-американіст Володимир Дубовик не виключає також намагання США налагодити діалог з Росією «щоб відірвати її від Китаю». Таку надію він вважає марною. Втім, експерти називають сценарій «поступок Вашингтона Кремлю» малоймовірним.

Окреслення позицій та обмін претензіями

Також кожна сторона може озвучити свою думку щодо України та інших тем розмови, конкретизувати свої претензії. Однак США та Росія не досягнуть згоди. Такий результат, вважає більшість опитаних фахівців, є найбільш імовірним.

Втім, навіть така розмова відтермінує загрозу нового вторгнення до України, стверджує Олеся Яхно.

«Військовий шантаж неприпустимий, такою є позиція США. Росію попередять про його наслідки. І на якийсь час впаде напруга біля українських кордонів та на лінії фронту. Але проблема остаточно не знімається. Бо Росія показала, що може зберігати ризик військового вторгнення і весь час тримати Україну та Захід у напрузі», –зауважує політолог. Вона не виключає, що саме активні переговори зі США є однією з цілей російської гри м'язами поблизу України та ЄС, тому напруга може зменшитися після чергового етапу цих переговорів.

Також США можуть навести потужні аргументи, що змусять Росію відкласти агресивні задуми. Цей сценарій частина фахівців також вважають малоймовірним для цієї зустрічі.

«Байден покаже Путіну аркуш зі списком імовірних агресивних дій Росії та «цінником» за кожну з них? В онлайн-режимі навряд чи це можливо», – припускає Олексій Мельник.

З іншого боку, Євген Магда припускає, що США мають достатньо способів зупинити Росію, навіть якщо не йтиметься про надання Україні потужних ракетних озброєнь.

«США мають достатній арсенал кроків дипломатичних та інших, щоб зменшити ризик для України. Джо Байден планує йти на другий президентський термін, – нагадує політолог-міжнародник. – Війна в Україні триває восьмий рік. І нині Байден виконує роботу над помилками адміністрації Барака Обами. Другої поразки на зовнішньополітичній арені (на додачу до виходу з Афганістану) він собі дозволити не може».

США не покине Україну в цій ситуації, впевнений Магда. Але він додає, що Києву треба покладатися передовсім на себе та на власне військо, оскільки Вашингтон навряд чи дасть Україні якісь інструменти для захисту, «які б вона не могла отримати власними силами».

Олеся Яхно вважає, що розмова Байдена і Путіна стане елементом ширшої стратегії Заходу зі стримування Росії. Як щодо можливої ескалації в Україні, так і щодо інших загроз, які походять від Кремля.

«Треба сформувати консолідовані кроки, якщо Росія вдасться до масштабних військових дій, кібератак, нової хвилі міграційної кризи тощо. Захід зосередиться на переліку санкцій та інших кроків у відповідь, якщо Росія таки наважиться перейти ці «червоні лінії», – припускає Олеся Яхно.

Що може зробити НАТО?

Напередодні зустрічі лідерів США та Росії міністр оборони України Олексій Резніков закликав Канаду, США та Велику Британію направити в Україну військових інструкторів та розмістити їх на позиціях поблизу лінії фронту. Про це він сказав в інтерв'ю канадському виданню The Globe and Mail.

На думку міністра оборони, Україні потрібна «швидка відповідь» з боку союзників, яка б допомогла вирішити проблему нестачі зенітних ракет, сучасних бойових літаків і військово-морських суден, а також засобів радіоелектронного придушення.

Але не менш важливим, за його словами, було б розміщення канадських, американських і британських військових на позиціях поблизу лінії фронту.

«У вас (у Канади – ред.) є навчальна програма в Україні. Думаю, ми можемо її розширити. Замість 50 військових інструкторів відправте 500 інструкторів», – зауважив Резінков, маючи на увазі канадську навчальну місію з 200 військових, яка базується у Яворові на Заході України.

За словами посадовця, ці військові мають бути розміщені у тих місцях, де Росія може їх бачити.

Віртуальна зустріч відбудеться на тлі зростання міжнародного занепокоєння щодо намірів Москви – представники НАТО та західних військових і розвідувальних служб вказують на значне нарощування російських військ поблизу українського кордону. Вашингтон і Київ стверджують, що Москва зібрала десятки тисяч військовослужбовців (лунають оцінки від 100 до 170 тисяч осіб) разом з танками та артилерією на заході Росії та може планувати масштабну агресію вже в січні. Reuters цитує неназваного чиновника адміністрації, який сказав, що Байден планує наголосити на занепокоєнні США щодо російської військової діяльності та нагадати про американську підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

2 грудня Байден заявив, що працює над кількома рішеннями, щоб Путіну було «дуже, дуже важко» здійснити військову ескалацію проти України.

Україна веде семирічну війну проти підтримуваних Москвою гібридних сил на сході України після того, як Росія анексувала український Крим у 2014 році.

Неназваний чиновник Білого дому сказав, що Байден і Путін також обговорюватимуть широкий спектр інших тем: окрім України, йтиметься і про Білорусь. Так, Росія надала дипломатичну та військову підтримку іншій колишній радянській республіці, Білорусі, на тлі 16-місячного придушення протестів, які виникли після проголошення Олександра Лукашенка переобраним на шостий президентський термін. Також темою обговорення може стати криза мігрантів на кордоні Білорусі з членами ЄС. США, Євросоюз та інші демократичні країни наполягають на проведенні в Білорусі виборів, які б відповідали міжнародним стандартам і не визнають легітимною владу Лукашенка.

Низка українських публічних діячів підписалася під зверненням до президента Сполучених Штатів Джо Байдена напередодні його онлайн-зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним.

На думку підписантів, дії Кремля протягом останніх восьми років свідчать про наміри «відродити радянську Імперію зла».

«Кремль цинічно захоплює чужі території, втручається у внутрішні справи суверенних держав, експортує тероризм, займається кібертероризмом, знищує довкілля і застосовує заборонені озброєння проти цивільних», – йдеться в тексті.

Автори також нагадують про російську агресію, яка триває проти України, та про енергетичну кризу в Європі після розблокування Вашингтоном російського газопроводу «Північний потік-2». На їхню думку, «саме у відповідь на пом’якшення санкцій проти «Північного потоку-2» Росія почала стягувати до кордонів України величезну кількість озброєнь і військових».

Під текстом стоять імена понад 110 політиків, громадських діячів, освітян та колишніх політв’язнів.