6 червня у світі відзначають День російської мови ООН. Цю дату встановило ЮНЕСКО у 2010 році з метою розвитку усіх шести офіційних мов Організації Об’єднаних Націй. Як Росія використовує «мовні важелі» у політичній грі, про новий термін «українська російська» мова від українських політиків, а також наскільки змінився відсоток російськомовних українців? Про це далі в матеріалі Радіо Свобода.
Мова – це сучасна потужна зброя будь-якої держави, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода письменник і видавець Віталій Капранов, і Росія це прекрасно розуміє, коли під приводом захисту російської мови прагне контролювати інші країни. Так, у квітні цього року під час загострення конфлікту на Донбасі з черговою заявою виступив заступник голови російського МЗС Сергій Рябков. Він, зокрема, зазначив, що Кремль і надалі буде «захищати російськомовне населення» всупереч заявам США про те, що Москва має нести відповідальність за свої агресивні дії на сході України.
«Слобожанська» та «українська російська» мови
Мовну карту, зазначають фахівці, періодично розігрують і деякі українські політики. Так, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у березні цього року в інтерв’ю Дмитру Гордону зазначив, що Україна має створити контрпропагандистські канали по всьому світу з російськомовним мовленням. А російська мова, яку він назвав «слобожанською мовою», на його думку, не належить виключно Росії.
«Російська мова, або, як я її називаю, «слобожанська мова» в нашому випадку – вона не належить Росії. В Україні державна мова – українська. Але російська мова і російська мовна культура значною мірою належить і українцям теж. Чому я повинен її віддавати?» – сказав Арсен Аваков.
Слідом за Аваковим мовне питання порушила тоді ще прессекретарка президента Юлія Мендель. У квітні цього року в інтерв'ю телеканалу «Дом» вона наголосила, що Україні необхідно «давно піднятися над проблемою мови».
«Українська мова, як і ідентичність, – це ширше явище, ніж виключно протистояння Росії. І в цьому наше поки ще неусвідомлене багатство. А російська, точніше, українська російська мова, – це частина культурного розмаїття нашої країни», – заявила Юлія Мендель. За її словами, Росія не є монополістом російської мови, і Україні давно час самій демонополізувати її.
Висловлювання тодішньої речниці викликало хвилю обурення у соцмережах. Зокрема, народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький написав у фейсбуці:
«Росія, звичайно, не є монополістом російської. Як і Україна – української. Але Росія захищає і розвиває російську мову, а Україна – українську. І це єдиний спосіб забути про колоніальне минуле.
Замість того, щоб турбуватися за «украинский русскій», Офіс Зеленського мав би дбати про українську українську). І непогано б захистити теж російську українську, польську українську, румунську українську і розвивати різні українські мови, а не різні російські )))».
Підтримав Юлію Мендель народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський.
«Чудові тези, щоправда, дещо запізнилися. В парламенті давно лежать мої законопроєкти про скасування закону про мову та про скасування мовних штрафів. Прибрати дискримінацію треба, а мову ніхто і не чіпає», – висловився він на своїй сторінці у фейсбуці.
«Мова як державний інструмент»
Говорити цілком серйозно про існування «української російської» мови – просто смішно, прокоментував Радіо Свобода мовознавець Микола Железняк. Існує таке поняття, як суржик, тобто мовний покруч, коли людина не володіє добре жодною із мов. Але суржик – це аж ніяк не мова, каже він.
«Я не пам’ятаю, щоб у світі було щось подібне. Є американський варіант англійської мови чи бразильський варіант португальської мови. Поки наші люди стверджують, що російська мова дуже поширена і нею розмовляють більшість людей, жодного прогресу ми не матимемо. Росія використовує мову як потужний магніт, щоб тримати українців під своїм впливом», – зауважив Микола Железняк.
Письменник Віталій Капранов додає, що в сучасних політично-суспільних реаліях мова виступає ефективним державним інструментом – це не просто вибір людини, якою мовою спілкуватися.
«Це – інструмент захисту інформаційного простору, інструмент комунікації між представниками різних національностей, які живуть в одній державі. Коли лунають такі заяви, це означає, що ми рухаємося у правильному напрямку і популяризуємо українську у всіх сферах життя.
Якщо ж проводити якісь псевдоаналогії з американським варіантом англійської мови, то ми мусимо визнати, що мова йде про колонію. Місцеве населення було винищене, і насаджувалась мова метрополії. Якщо комусь таке порівняння подобається, то ласкаво просимо в колоніальне минуле», – зауважив Віталій Капранов.
Українську мову вважають рідною 64,1% громадян, російську – 17,1%, за близькість обидвох мов висловилися 17,4% респондентів. Такі результати опитування населення України, проведеного у 2017 році науковцями Інституту української мови НАНУ спільно з Ґіссенським інститутом славістичних студій (Німеччина).
Доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лариса Масенко, аналізуючи мовну ситуацію в Україні, стверджує, що дослідження показало високі показники позитивних відповідей на запитання щодо української мови. Втім, на її думку, радіти зарано, адже в побуті державною мовою послуговуються менше від половини опитаних.
