«Жорсткий підхід»: як Байден може допомогти Україні у війні з Росією

Вже у своїй першій телефонній розмові з Володимиром Путіним 46-й президент США Джо Байден заговорив про Україну та російську агресію. Сполучені Штати і раніше брали активну участь у врегулюванні конфлікту на Донбасі, але як буде діяти новий глава Білого дому? Адже, мабуть, ніколи ще американським президентом не ставав політик, який так добре обізнаний із проблемами України. На що тепер можуть піти Сполучені Штати для посилення ЗСУ і які важелі впливу на Кремль задіє нова американська адміністрація?

Активно займатися українським напрямком Джо Байден почав в 2014 році. Загалом же він встиг побувати в Україні шість разів. Ось, що говорив Байден про російську агресію в 2015-му, під час свого виступу перед народними депутатами.

«Надзвичайно важливо, щоб агресори у всьому світі зрозуміли, що вони не можуть танками та використанням зброї погасити мрії і бажання народу. Допоки існує російська агресія, доти і ціна, яку платить Москва, зростатиме.

США і Європа продовжуватимуть чинити тиск, допоки Москва не виконає своїх зобов’язань в рамках Мінських домовленостей. Санкції не будуть зняті, доки Росія не виконає всі свої зобов’язання щодо Мінських угод»​, – заявив Байден з трибуни Верховної Ради.

У 2009 році, невдовзі після нападу Росії на Грузію, Барак Обама почав свою роботу на посаді президента США з так званого «перезавантаження» відносин із Кремлем. Пост віце-президента тоді займав саме Джо Байден. Але в 2021-му, кажуть експерти, чергової спроби потоваришувати з Володимиром Путіним вже не буде.

«Не буде ніякого перезавантаження! Ми бачимо вчинки Путіна, які говорять нам знову і знову, що ми маємо справу з шахраєм – нехай і президентом, що сидить у Кремлі.

Я думаю, що адміністрація Байдена і його оточення добре обізнані про це і вони знають з чим борються. Вони вже один раз обпеклися на спілкуванні з Путіним. Тут більше немає людей, які хотіли б дружити з Кремлем»​, – вважає колишній заступник міністра оборони США з питань НАТО та Європи Джим Таунсенд.

Та які інструменти є у США?

Ще будучи кандидатом в президенти, Байден заявляв – Сполучені Штати продовжать допомагати українській армії. Серед іншого, надаючи летальну зброю. ЗСУ вже отримали від США кілька партій протитанкових ракетних комплексів Javelin.

Востаннє про це повідомляли у червні 2020. Тоді йшлося про ракети FGM-148E, які є однією з останніх модифікацій американського ПТРК. Державний департамент США погодив продаж нової партії «джавелінів» Україні на початку жовтня 2019 року. Тоді йшлося про 150 ракет і 10 пускових установок на суму понад 39 мільйонів доларів.

«​Нам навіть по тим самим протитанковим комплексам ще працювати і працювати. Одна справа –​ це декілька десятків пускових установок і декілька сотень ракет до них. Інша справа, коли рахунок піде на сотні пускових і тисячі ракет до них. Тобто, і в цьому плані нам ще є куди рости»​, – пояснює аналітик відділу військової політики НІСД Микола Бєлєсков.

У 2021 році Україна також має отримати від США три патрульні катери класу Island. На відміну від попередніх, ці надійдуть з американським озброєнням на борту. Те ж стосується і бойових катерів Mark VІ. Їх прибуття в українських ВМС анонсували на 2022-й.

«Якщо ми говоримо про Україну, то, на мою думку, ви побачите більш сильну підтримку вашої країни, ніж ви могли бачити за останні чотири роки. Нова адміністрація буде максимально підтримувати Київ і спробує знайти нові шляхи, щоб серйозно вплинути на ситуацію в Україні.

Тому, я думаю, ви побачите нарощування допомоги. Зовнішня політика буде дуже сильно відрізнятися від підходу, який ви бачили за президента Трампа»​, – переконаний Джим Таунсенд.

Водночас, додають експерти, масштаб допомоги буде залежати і від дій військово-політичного керівництва України.

«Вони чекатимуть, я думаю, продовження реформ сектору безпеки і оборони. Умовно кажучи, добре, в нас є закон про оборонні закупівлі, але ж він поки що не працює. Або реформа «Укроборонпрому», як її завершать. Тобто, загалом я б очікував повернення підходу, який був за Обами. Ми постійно говорили – надавайте нам матеріально-технічну допомогу, а американці постійно говорили – шановні, матеріально-технічна допомога це добре, але є ще інституційні реформи, які ви повинні проводити»​, – припускає Микола Бєлєсков.

Президент України Володимир Зеленський хотів би бачити Байдена серед учасників Нормандського формату. Про це він заявив в інтерв'ю виданню The New York Times. США, на його думку, значно посилили б позиції України на переговорах з РФ.

«Шанс на це є. Але ж питання не тільки у Сполучених Штатах. Це питання подальших консультацій. Вони зараз відбуваються якраз з Європейським союзом. І казати, що США просто приєднаються до Нормандського формату – це однозначно спрощення. Те, що потрібні нові формати для переговорів і вони обговорюються – це 100 відсотків. Але давайте не спрощувати, що Сполучені Штати скажуть – завтра чи післязавтра ми доєднаємось до Нормандського формату»​, – зазначив в коментарі проєкту «Донбас.Реалії» колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Я думаю, що американці до нього не будуть приєднуватися. І навіть не зможуть приєднатися. Але, можливі якісь нові формати. Свого часу, коли тільки почалася агресія Росії проти України, на першій зустрічі міжнародній з цього приводу був присутній американський представник – тодішній державний секретар Джон Керрі.

Це було в Женеві. Але цей Женевський формат проіснував, власне, одну зустріч. Чи будуть якісь нові багатосторонні формати – подивимось. Скоріше за все – ні. Я думаю, що американці будуть намагатися якось одноосібно впливати на ситуацію»​, – додає директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик.

Ще один спосіб впливу на Кремль з боку США – санкції. І за нової адміністрації, вважають експерти, вони можуть посилитися. Вже під час першої телефонної розмови Путін і Байден, окрім України, обговорили ще кілька конфліктних тем. Серед них, недавня масштабна кібератака на урядові сервери, можливе втручання у вибори США з боку Росії, а також отруєння критика Кремля Олексія Навального.

«На столі, як в пас’янсі, хоча, це певною мірою цинічне порівняння, але це пас’янс, – дуже багато карт. Це санкції стосовно оточення Путіна, стосовно російського олігархату, системне посилення санкцій щодо російського ВПК. А всі санкції працюють. Тільки вони не працюють з сьогодні на завтра. Вони працюють стратегічно»​, – вважає Павло Клімкін.

«Ви побачите дуже жорсткий і суворий підхід до Росії. Коли Росії чітко дадуть зрозуміти, що більше неприпустимо те, чим вони займались раніше.

США більше не збирається просто сидіти склавши руки і дозволяти Путіну робити те, що він хоче. Особливо, коли йдеться про наших друзів і союзників, а також самі Сполучені Штати»,​ – прогнозує Джим Таунсенд.

Тим часом, на початку 2021-го, США ввели санкції проти кількох українських політиків, яких назвали частиною російської мережі впливу і звинуватили у втручанні в американські вибори. Серед них і депутат з президентської фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський.

«Якщо наш стратегічний партнер, від допомоги якого ми дуже залежимо – американці, про це вже говорить, то треба, мабуть, і нам про це говорити. В контексті триваючої війни з Росією, що є люди, які підривають наші партнерські відносини з Америкою. Працюють проти України, працюють на інтереси Росії. Мають бути якісь засоби реагування, якщо ви хочете дійсно зберігати позитивні двосторонні відносини з Вашингтоном»,​ – резюмує Володимир Дубовик.

У будь-якому разі, зазначають фахівці, першочерговими для нового президента США будуть внутрішні проблеми країни. Наприклад, боротьба з пандемією COVID-19. Тому швидких рішень на українському напрямку чекати не варто.