Два роки тому, 27 березня 2019-го, російські силовики затримали в Криму за підозрою в тероризмі рекордну кількість кримських татар. На лаві підсудних за звинуваченням у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір» опинилися 25 осіб. Більшість із них ‒ громадянські журналісти та активісти об'єднання «Кримська солідарність».
Слідство у цій справі тривало два роки, за цей час ФСБ зібрала понад 50 томів обвинувальних матеріалів, і лише в середині березня 2021 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону почав перші слухання по суті. Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав усіх заарештованих у цій справі політв'язнями. Організація «Хізб ут-Тахрір» у Росії вважається забороненою з 2003 року, однак легально працює в Україні та більшості країн світу. Кримських фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» судять за російськими терористичним та екстремістським статтями, з термінами ув'язнення аж до двох десятків років. Про переслідування кримських активістів Росією йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
У пресрелізі ФСБ від 27 березня 2019 року йшлося, що затримані «здійснювали антиконституційну діяльність, засновану на доктрині створення так званого всесвітнього халіфату, руйнування інститутів світського суспільства та спрямовану на повалення насильницьким шляхом чинної влади». Окрім того, російські силовики стверджували, що під час конспіративних зборів члени цієї групи розповсюджували серед жителів півострова «терористичну ідеологію, здійснювали вербування у свої лави кримських мусульман». Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов того дня подякував російським правоохоронним органам «за професійну, системну роботу».
Рік у СІЗО: історія «другої сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір» (фотогалерея)
Тим часом на сайті «Меморіалу» переслідуванням затриманих два роки тому кримських татар надається така характеристика:
«Ця група обвинувачених не тільки не мала вогнепальної або холодної зброї, вибухових речовин, але й не вчинила жодних дій із метою їхнього придбання або викрадання; під час слідчих дій зброя не вилучалася. Не було в обвинувачених і розроблених планів із захоплення державної влади на території Російської Федерації або її частини... Навіть на тлі постійних репресій проти учасників «Хізб ут-Тахрір» у Криму затримання у цій справі виділяються. І не тільки своєю масовістю. Велика частина тих, хто потрапив у жорна російських силових органів цього разу, так чи інакше, пов'язані з «Кримською солідарністю», правозахисним громадським об'єднанням, яке підтримує жертв репресій. Люди, які здійснювали інформаційну підтримку жертв репресій, організовували передачі в'язням, допомагали їхнім родинам, регулярно відвідували суди у політичних справах ‒ самі опинилися за ґратами».
Кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва розповіла Крим.Реалії, що пов'язує масові обшуки й затримання в Криму два роки тому з діяльністю об'єднання «Кримська солідарність».
Спусковим гачком для затримання всіх цих осіб 27 березня 2019 року була саме їхня активністьЛутфіє Зудієва
– Спусковим гачком для затримання всіх цих осіб 27 березня 2019 року була саме їхня активність. Якщо я не помиляюся, журналіст Антон Наумлюк якось сфотографував під будівлею Верховного суду Криму дуже велику групу активістів з адвокатами. Зараз практично всі з цієї фотографії, окрім адвокатів, перебувають під арештом. Їхня робота з підтримки раніше заарештованих, їхні візити до судів, прямі ефіри, текстові публікації ‒ і взагалі, їхні чесні розповіді про те, що відбувається в Криму, в якийсь момент стали настільки сильним подразником для спецслужб, що вони вирішили просто фізично зламати цю активність і взяти під варту таку кількість осіб за один день. Я бачила документи з кримінальної справи про те, що спочатку планували заарештувати взагалі 30 осіб, але силовики знайшли не всіх.
За словами Лутфіє Зудієвої, спроба російських силовиків «зачистити «Кримську солідарність» провалилася.
‒ Зачистити можна колектив конкретних осіб, але не громадську платформу, яка постійно поповнює свій склад новими людьми. На психологічному рівні це працює так: чим більше тиснуть, тим більше люди хочуть чинити спротив. Ніхто не хоче обмежень у свободі мислити або висловлюватися. Загалом, цей удар не спрацював таким чином, як планували спецслужби: навпаки, з 2019 року розпочався дуже яскравий розвиток «Кримської солідарності». Фізична спроба розчавити її призвела до лав громадянських журналістів десятки молодих хлопців, і ви зараз їх бачите у прямих ефірах, вони працюють як професійні журналісти. Прийшли перекладачі на різні мови ‒ на англійську, на турецьку, для того, щоб транслювати інформацію про репресії можна було вже не тільки на території України, Росії та країн СНД.
Сотні силовиків на вулицях Криму. Масові обшуки у кримських татар (фотогалерея)
На першому ж засіданні в Південному окружному військовому суді в російському Ростові-на-Дону п'ятьох підсудних ‒ Раїма Айвазова, Шабана Умерова, Фархода Базарова, Ремзі Бекірова та Ризу Ізетова ‒ суддя видалив із залу. Це рішення адвокат Марія Ейсмонт пояснила так:
«Суд зазвичай засвідчує відомості про кожного підсудного ‒ прізвище, ім'я, по батькові, де народився тощо. Підсудний Базаров захотів давати всі свідчення і пояснення кримськотатарською мовою та попросив перекладача. Суд відмовив, а коли Базаров продовжив спілкування кримськотатарською мовою, його просто видалили. У відповідь на це інші підсудні стали так само відповідати кримськотатарською мовою, і врешті-решт видалили їх усіх, тобто ми залишилися в залі з прокурором, судом та адвокатами, але без підсудних. Видаляти їх із зали судового засідання як би можна за законом, але тільки у виняткових випадках, коли їхня поведінка дійсно заважає і порушує права інших обвинувачених, інших учасників процесу. Спокійне прохання про перекладача ніяк не порушило нічиї права, і тому така радикальна міра, звісно, здалася нам надмірною, зайвою, непотрібною й не дуже заснованою на законі, чесно кажучи».
Російський адвокат Олексій Ладін вважає, що ще при підготовці до суду слідство порушило права обвинувачених.
‒ Через те, що обсяг кримінальної справи великий, фігурантів багато, то від самого початку слідство зіткнулося з проблемами. Обсяг ‒ приблизно 57 томів, і, власне, було очевидно, що слідство не встигає вчасно ознайомити з матеріалами справи всіх. Попри те, що й адвокати, і хлопці цілком собі бадьоро вивчали документи ‒ читали більш як один том на 250 сторінок на день ‒ слідство все ж вийшло до суду з обмеженням у часі ознайомлення зі справами. Київський районний суд Сімферополя, як зазвичай, задовольняє будь-які вимоги ФСБ. Навіть більше, до справи долучена маса речових доказів ‒ це література, яка була вилучена в будинках хлопців, хоча ми вважаємо, що її спочатку підкинули. Так ось, із речовими доказами, попри наші численні клопотання, нам так і не дали з ними ознайомитися. Дочитувати матеріали у хлопців можливості не було.
Олексій Ладін зазначає, що до моменту початку судового процесу обвинувачені не встигли повністю ознайомитися з матеріалами справи.
Уже почався розгляд по суті, звинувачення вже надає свої докази, а обвинувачені не знайомі з матеріалами справи в повному обсязіОлексій Ладін
– Тобто фактично вже почався розгляд по суті, звинувачення вже надає свої докази, а обвинувачені не знайомі з матеріалами справи в повному обсязі, що є грубим порушенням права на захист. Це ще не все: хлопців звинувачують у тому, що вони комунікували всі разом, тобто діяння, які їм інкримінують, нібито скоїли 29 осіб. Тобто 25 осіб зараз перебувають під вартою й четверо в розшуку. Однак обвинувачених розбили на п'ять п'ятірок ‒ мабуть, щоб Південний окружний військовий суд міг перетравити цю кримінальну справу. Якщо на лаві підсудних буде 25 осіб, як того вимагає закон, то розгляд кримінальної справи затягнеться на багато років. Однак виходить, що у справі однієї п'ятірки мають опитувати обвинувачених з іншої п'ятірки як свідків ‒ що, на мій погляд, робить свідчення останніх неприпустимими.
Фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Раїм Айвазов під час засідання в Південному окружному військовому суді 16 березня 2021 року повідомив, що давав неправдиві свідчення проти інших фігурантів справи під погрозами й тортурами з боку співробітників ФСБ Росії. За словами Айвазова, ті вивезли його в поле, «де імітували розстріл, погрожували вбивством, розправою», після чого, вже у відділку, чинили на нього психологічний та фізичний тиск.
Тим часом координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вказує на те, що міжнародне товариство загалом засудило позицію російських силовиків про терористичний або екстремістський характер кримських «справ Хізб ут-Тахрір».
Оцінка цих справ уже склалася, починаючи з 2015-2016 років. Найповніші документи ‒ ООНівські, де звертають увагу на політичні мотивиОльга Скрипник
– Загальна оцінка цих справ уже склалася, починаючи з 2015-2016 років. Найповніші документи ‒ ООНівські, де звертають увагу на політичні мотиви та де можна знайти набагато більше оцінок щодо різних аспектів цих переслідувань. У щорічних резолюціях Генасамблеї про права людини в Криму досить рідко можна зустріти конкретні імена ‒ і в останніх із них, від 2020 року, згадуються Емір-Усеїн Куку та Сервер Мустафаєв як жертви політично мотивованих процесів. Окрім цього, в резолюції прямо йдеться про безпідставні переслідування десятків мирних мусульман за їхню імовірну належність до ісламських організацій, а також про те, що військові суди не можуть розглядати цивільні справи ‒ це грубе порушення міжнародного гуманітарного права.
За словами Ольги Скрипник, важливо, що прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі за підсумками попереднього розслідування збройного конфлікту між Україною та Росією окремо згадав про ознаки злочинів проти людяності в переслідуваннях груп осіб за політичними мотивами. Правозахисниця переконана, що саме сюди можна віднести «справи Хізб ут-Тахрір» у Криму.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
