Анонімність кримчан у мережі: як обійти блокування сайтів та убезпечити себе від спецслужб

Росія блокує в анексованому Криму десятки сайтів, попри те, що право на інформацію залишається одним з фундаментальних у галузі прав людини. За інформацією моніторингу Кримської правозахисної групи, на кінець 2020 року в Криму був повністю заблокований доступ до 25 інформаційних ресурсів, ще п'ять блокували частково. Сигнал українських радіостанцій у FM-діапазоні також блокують у Криму у дванадцяти населених пунктах з дев'ятнадцяти, де проводився моніторинг.​

Як обійти блокування інтернет-сайтів і залишитися анонімним для російських спецслужб? Як українське мовлення може потрапити в Крим? З якою метою Росія блокує доступ до медіаресурсів в анексованому Криму? Наскільки ця практика звична для сусідньої Росії? Ці та інші запитання в студії Радіо Крим.Реалії обговорили ведучі Сергій Мокрушин, Андрій Гевко та їхні співрозмовники: експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова; фахівець і тренер з цифрової безпеки Digital Security Lab Антон Кушнір; кримський журналіст, голова «Радіо Кримських громад» Олександр Янковський, представниця російського Digital Rights Center Валерія Смирнова.​

Обійти блокування сайтів на побутовому рівні не складно, це можна зробити безкоштовно: досить завантажити програму Psiphon. Проте, ніщо не дає користувачеві повної гарантії анонімності в мережі. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів фахівець і тренер з цифрової безпеки Digital Security Lab в Україні Антон Кушнір.

‒ Якщо ми говоримо про одну конкретну людину в Криму, то обійти блокування в більшості випадків досить легко. Це може залежати від того, які типи блокування використовує провайдер, іноді для цього достатньо на своєму домашньому роутері прописати адресу DNS-сервера, і тоді можна обходити блокування швидко. Якщо блокування відбувається за IP-адресами, тоді потрібно завантажити на комп'ютер або мобільний телефон, програму, яка використовує технології обходу блокування. Це може бути використання проксі-серверів, це може бути технологія VPN, яка стала популярною, це може бути використання tor-браузера або іншої технології, яка використовує onion-роутинг. Тобто користувач може завантажити собі на телефон, наприклад, Psiphon і обходити блокування з його допомогою. Для Psiphon не потрібні якісь специфічні знання, просто ‒ завантажити й використовувати, програма безкоштовна. Ця програма дає можливість обходити більшість блокувань, це підтвердив досвід Білорусі, де з початком протестів блокують інтернет. Як кажуть білоруси, багато VPN-сервісів не спрацювали, а Psiphon себе добре зарекомендував, адже він розроблявся саме як інструмент для обходу блокування, його використовують в Ірані, Білорусі, і в Криму цей спосіб працює.

Водночас Антон Кушнір зазначає: VPN-сервіс не дає повної анонімності.

‒ Сервіси, які ви використовуєте, знають, які сайти ви відвідуєте, і можуть використовувати цю інформацію в залежності від політики конфіденційності, можуть і передавати інформацію правоохоронним органам за запитом. Якщо ми збираємося використовувати VPN, логічно подивитися, хто розробник, де зареєстрована компанія. Це може бути платний VPN, тоді система зрозуміла: це ‒ комерційний продукт, користувачі платять й отримують за це послугу, може бути демоверсія платного продукту з деякими обмеженнями. Якщо ви завантажили програму безкоштовну, потрібно розуміти, що за цим стоїть інфраструктура, у їх компанії є сервери, вони інвестували кошти й мають якось це окупати. Запитуємо себе: «Як?». Може, сервіси будуть показувати вам рекламу, але може бути й не дуже сумлінний сервіс, який буде пробувати відстежувати ваші відвідування сайтів.

Закони з так званого «антитерористичного пакета» Ірини Ярової вже зараз зобов'язують операторів зберігати весь інтернет-трафік росіян і жителів анексованого Криму за останні 30 діб, а це: листування, фото, відео, звукові файли. Однак далеко не всі відомості перебувають у вільному доступі у російських силовиків, говорить Антон Кушнір.

‒ Трафік вони зобов'язали зберігати, але частина цього трафіку зашифрована. До російських сервісів, наприклад, «ВКонтакте», силовики можуть отримувати автоматично доступ. Якщо ми говоримо про іноземні компанії, наприклад, Facebook, то російські провайдери можуть зберігати цей трафік, але доступу до змісту не мають. Можна побачити, що користувач ходив в такій-то день на Gmail і викачав стільки-то трафіку, але зміст цього трафіку ‒ ваше листування, фото ‒ залишається невідомим. Анонімність у мережі ‒ це тривалий процес і дуже складний, навіть люди, які мають відповідну кваліфікацію, не всі можуть з цим впоратися, особливо у тривалий відрізок часу, і тим більше це складно для пересічного користувача.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначає, що під блокування в Криму переважно потрапляють великі українські інформаційні медіа.

‒ Російський уряд боїться, що кримчани будуть мати доступ до якісної інформації. Також серед заблокованих ‒ сайт Меджлісу кримськотатарського народу, сайт Свідків Єгови, ресурс Хізб ут-Тахрір та українського міністерства з реінтеграції окупованих територій. Багато сайтів блокуються навіть всупереч російському законодавству, не щодо всіх сайтів є рішення російських судів. Торік проводили такий же моніторинг у Московській області (сусідньої Росії ‒ КР), з усього списку заблокованих у Криму сайтів там не доступні всього чотири. Крим ‒ зона особливої уваги, окупанти не впевнені, що в Криму усі жителі віддані Росії. З мовленням телебачення та радіо ситуація жахлива: ми перевірили 19 населених пунктів і побачили, що російське радіо FM глушить наші станції. Нещодавно окупаційна влада поставила біля кордону з материковою Україною вежу та увімкнула туди свої пропагандистські станції, одна станція може вести мовлення на декількох частотах. Через те, що їх вежа вища й потужніша, вони заглушили наші станції не тільки в Криму, але й на території Херсонської області. Це справжнісінька інформаційна війна. Україні потрібно терміново щось робити, щоб виправляти ситуацію. Мовлення на середніх хвилях ‒ хороша альтернатива: FM простіше глушити, а середні хвилі пробиваються, і Радіо Крим.Реалії звучить у Криму.

Кримський журналіст, голова «Радіо Кримських громад» Олександр Янковський в ефірі Радіо Крим.Реалії підкреслив, що радіостанції мають вести мовлення на середніх хвилях.

‒ Коли ми у вересні 2014 року запустили мовлення Радіо Крим.Реалії з вежі на Чонгарі, це стало «колодою в оці» Аксенова (підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов ‒ КР) і багатьох кримських чиновників, підконтрольних Росії. У 2018 році росіяни поставили свої передавачі на нашій же частоті: десь краще чути нас, десь ‒ їх. Мовлять там місцеві медіа або російські, на підставі ліцензій Роскомнадзора. Але ніякого права на мовлення з використанням українського частотного ресурсу у Роскомнадзора, згідно з міжнародними конвенціями, немає, не було й не буде. Але в Росії видають такі папери і вважають, що мають право вести мовлення на наших частотах. Обійти це ми ніяк не можемо. Ми стали думати, як донести інформацію до кримчан. Знайшли вихід ‒ середні хвилі. Багато хто скептично ставиться до побудови радіостанцій, стверджуючи, що це технологія минулого століття. Однак ми бачимо, що сучасні технології дозволяють просто заблокувати інтернет, а обходити блокування незручно. Тому зараз найнадійніший спосіб доступу до об'єктивної інформації в Криму ‒ Радіо Крим.Реалії на середніх хвилях, на частоті 648 АМ. Середньохвильове мовлення ми почали в листопаді 2019 року, зараз сигнал цього передавача чутно на території всього Криму, може, за винятком Ялти. Середні хвилі більше схильні до впливу електромагнітних полів, тому під лінією високовольтної напруги, або під тролейбусною лінією, наприклад, можуть бути перешкоди. Україна має підтримувати своє мовлення на середніх хвилях. Доступ до інформації, як і доступ до кисню ‒ не помічаєш, поки він є. Є ще один важливий момент: якщо людину все влаштовує в житті, навряд чи вона відчує обмеження, адже інформацію шукають, коли з'являються певні проблеми. Людина починає замислюватися й шукати відповіді на запитання, а коли бачить брехню, шукає ще глибше.

Блокування доступу до ресурсів інформації в Росії ‒ звичайна практика, зазначає в ефірі Радіо Крим.Реалії представниця російського Digital Rights Center Валерія Смирнова.

‒ Блокування можуть бути судовими й позасудовими. Згідно з законом про інформацію, підстав для внесення до реєстру дуже багато: від порнографії та інформації про наркотики до екстремістських матеріалів. Сайти можуть блокувати за рішеннями органів ‒ наприклад, на вимогу Роспотребнадзору, міністерства внутрішніх справ, Крим.Реалії блокують за рішенням Генеральної прокуратури (Росії ‒ КР). Ми займаємося оскарженням подібних рішень, але, щоб виключити сайт з реєстру, потрібно видалити заборонену інформацію, тільки тоді сайт буде відновлений. Якщо ж сайт не згодний з видаленням інформації, потрібно звертатися в суд, і тільки в судовому порядку доводити, що інформація вільна для поширення і не є екстремістською. Тенденція до блокування соцмереж є, але, наприклад, «ВКонтакте» реагують на зауваження влади і вносять корективи.

(Текст підготувала Інна Аннітова)​