13-14 лютого 2020 року в Криму російська влада під керівництвом Кремля провела дебати «Ялта-1945: уроки історії», присвячені 75-річчю Ялтинської конференції. Рада Федерації, російський Фонд вивчення історичної перспективи та Лівадійський палац-музей, які організували захід, назвали його «міжнародною та науковою конференцією». Найвище керівництво Росії та союзницьких держав у Другій світовій війні – США і Великої Британії – на ювілейний форум не прибули, але тут все ж таки були присутні американські «громадські діячі», завезені з Москви.
Закінчення. Початок тут, продовження тут.
Сьюзен Батлер (Susan Butler) – журналістка та письменниця зі США, авторка чотирьох книг, у тому числі книжки про взаємини радянського та американського лідерів Йосипа Сталіна і Франкліна Рузвельта, яка побачила світ у 2015 році, «Roosevelt and Stalin: Portrait of a Partnership».
Виступаючи в Ялті, американка заявила, що «рамки та правила гри, встановлені на Ялтинській конференції 1945 року, дуже важливі зараз (на момент 2020 року – КР) для того щоб забезпечити глобальну безпеку».
Стівен Шлезінгер (Stephen Schlesinger) – колишній публіцист низки видань, фахівець із міжнародних відносин, експерт створеного за його участі неурядового центру Фонд Тисячоліття (США). У розмові з журналістом російського кримського каналу «Крым 24» він «звинуватив ООН у бездіяльності та безальтернативності». Американці та інші іноземні «гості» в Ялті говорили про мир, але місцеві ЗМІ та підконтрольна Москві кримська влада почула й опублікувала свої оцінки. Тим часом, забираючи сотні тисяч людських життів, на планеті розігрувалась трагедія пандемії коронавірусу.
Глава «Друзів Криму – США»: «чужий серед своїх»
Реджис Тремблі (Regis Tremblаy) – громадянин США, який постійно живе в кримській Ялті з березня 2020 року, американський режисер-документаліст.
Маючи за плечима теологічну освіту та практику служіння католицьким священиком, іноземець вважає себе атеїстом. Він – творець гучного під час президентства в США Барака Обами документального фільму «Привиди Чеджу» (The Ghosts of Jeju, 2013). У цій стрічці влада Сполучених Штатів побачила необґрунтовані звинувачення на свою адресу у зв'язку з діями американської окупаційної влади напередодні та під час Корейської війни (1950-1953). Реджис Тремблі був також одним з активістів протестного руху в Нью-Йорку «Захопи Уоолл-стріт» (Occupy Wall Street, OWS, вересень-листопад 2011 року – КР), який публічно розкривав «злочини фінансової еліти» США.
Антиурядовий внутрішній настрій, закрита американською цензурою дорога до «великої документалістики» та запрошення «борців за мир» відвідати Росію в 2013 році створили оптимальні умови для того, щоб Реджис Тремблі все ж таки зміг реалізувати творчі плани, знявши дві кінострічки під час своїх поїздок до Росії та Криму (2016).
Так званий «Клуб друзів Крим – США» було фактично засновано після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – в червні 2022 року, коли про це заявив його неформальний голова – Реджис Тремблі. За словами американця, до складу віртуального «Клубу друзів Крим – США» нібито входять «26 осіб, серед яких лікарі, юристи, колишні урядовці США, активісти антивоєнних організацій та акцій проти ядерної зброї; більшість із них бували в Росії та Криму».
Через онлайн ефіри, організовані Реджисом Тремблі, пройшли практично всі учасники незаконних делегацій громадян США, особисто відібрані Шерон Тенісон та відправлені до Криму по лінії CCI, а також інші спікери з Америки. Як з'ясувалося, всі вони є поколінням похилого віку (за 60-70 років). Низка організованих Реджисом Тремблі публічних каналів уже заблоковано через трансляцію пропаганди. Тепер він веде блог на сторінці «ВКонтакте» та новий канал на платформі Ютуб під псевдонімом Alfredo Bolduc, а також використовує інші майданчики.
У розмові з американською журналісткою Деборою Армстронг (Deborah Armstrong) Реджис Тремблі особисто розповів про перелічені факти своєї біографії та зізнався, що близько зійшовся з «друзями Криму» під час поїздок на Кримський півострів американських груп. «...Ви (американці у США – КР) повинні припинити звертати увагу на владу, на провідні ЗМІ, вчителів у середніх школах і коледжах. І ви повинні навчитися самостійно та скептично думати. Поставте все під сумнів. Відмовтеся від нав'язування вам чужої конкретної думки. Ось це і буде свободою, а для мене це стало звільненням», – відкрито закликав він до внутрішнього протесту громадян Америки у висновку інтерв'ю Деборі Армстронг.
«Команда» засуджених із США забезпечує російську пропаганду
З червня 2020 року складається «пауза» в поїздках іноземців до анексованого Криму, зокрема «громадянських дипломатів» зі США. Причин кілька: встановлений у країнах світу та окупаційною владою півострова режим на час пандемії коронавірусу, його періодичне продовження, а також запроваджені російською владою обмеження у зв'язку з початком так званої «спеціальної військової операції» (СВО – так у Росії називають повномасштабне військове вторгнення в Україну, яке триває з лютого 2022 року – КР) та у відповідь на санкції Заходу.
«Тишу» в серпні 2022 року перервала поїздка до Севастополя та Криму нібито «американського журналіста» Джона Марка Дугана (John Mark Dougan). Він перебував у складі журналістського пулу іноземців, підібраного Кремлем для участі у престурі «Росія без санкцій». Дуган встиг навіть звинуватити США в однобічності, що широко транслювалося в підконтрольній Москві кримській, а також федеральній пресі Росії. Насправді він виявився колишнім офіцером поліції США, звільненим з органів правопорядку за сексуальні домагання, згодом, у 2016 році, він втік з Америки до Росії з політичних мотивів.
У січні відбувся вояж громадянина США Скотта Ріттера (Scott Ritter) до Чеченської Республіки, а також його поїздка територіями України, окупованими російськими військовими, включаючи Крим. Будучи американцем німецького походження, розвідником морської піхоти США та інспектором з озброєнь в Іраку у відставці, він публічно висловлював незгоду з політикою США, захищаючи дії Кремля. Для поширення російської пропаганди він використовує мережу Х, кілька каналів, забезпечених синхронним перекладом російською мовою, у Telegram, Ютуб та на платформі Boosty.
Директор програми «Північна Америка» та експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв, коментуючи в бесіді з журналістом Крим.Реалії тенденції у зв'язку із систематичним відвідуванням анексованого Криму представниками американських цивільних і громадських структур, вказав на їх маргінальність, спроби використати у крайній правій політичній площині настрої російської імміграції у США та протестний потенціал в американському соціумі.
Російські експати зображують із себе спадкоємців радянських людей, які нібито усвідомили, що «з Америкою можна дружити»Олександр Краєв
«На рівні загального населення, на рівні політичного істеблішменту США таких розбіжностей та різниці в думках, як це намагаються намалювати Скотт Ріттер та інші спікери, в принципі немає. Звісно, в Америці, як і в будь-якому іншому соціумі, є так звані експати, які самі себе називають – «радянські люди». Це – мігранти, на 80% – із Росії, які намагаються об'єднувати навколо себе також мігрантів з України, Казахстану, Білорусі, усіх вихідців із колишніх радянських республік. Але на відміну від української діаспори чи діаспор інших країн і національностей, так звані російські експати зображують із себе спадкоємців радянських людей, які нібито усвідомили, що «з Америкою можна дружити», «Америка може бути права в низці ситуацій» та з «Америкою можна мати справу». Скотт Ріттер якраз і належить до когорти «найкращих спікерів» ось такої русифікованої експатської спільноти, хоча сам він взагалі не є експатом. Те саме стосується й інших американців, які намагаються, зокрема в Криму, діяти аналогічним чином», – заявив експерт.
Олександр Краєв категорично не згоден з російськими оцінками про те, що Скотт Ріттер та інші спікери з-поміж громадян США пенсійного віку, які виступають як «громадянські дипломати», мають вагу і популярність, а також просувають якісь зрозумілі наративи, насамперед, від імені США.
Це або напівмаргінальні ютуб-канали, або окремі блогери, які намагаються «розкрутитися»Олександр Краєв
«Якщо ми подивимося на те, хто їх запрошує на ефіри в Америці та в Криму або хто їх просуває як медійні особи, то з'ясується, що це або напівмаргінальні ютуб-канали, або окремі блогери, які намагаються «розкрутитися» завдяки «скандальним і протестним» особам. Також це – крайні радикальні праві канали, які мають адекватну аудиторію і де такий вид блогерства сприймається як нормальний», – підкреслив він. Експерт також закликав не забувати, що Скотт Ріттер був засуджений у себе на батьківщині. Вироки винесені у процесі розгляду судами справ про сексуальне розбещення малолітніх, шахрайство та хабарництво. Олександр Краєв висловив припущення, що судимість стала однією з основних причин і виїзду американця за межі США, і початку його публічної кампанії щодо нібито зближення Росії та Америки.
Чому немає реакції американської адміністрації
«Такі коментатори, як Скотт Ріттер та інші, присутні лише на маргінальних медіа і не входять у мейнстрім основних інтересів великих ЗМІ США. Насправді вони не мають реального впливу на ситуацію, на формування думок людей: їх «не бачать» ані населення, ані політичний істеблішмент. Тому немає реакції з боку офіційного Вашингтона. Навіщо вона потрібна на те, що не є фактором чи актором впливу?!» – додав Олександр Краєв. З квітня 2022 року намітилися певні зміни характеру антиросійських санкцій США щодо фінансових, комунікативних, медичних та інших гуманітарних потреб громадян у Криму, відкрилася можливість отримувати та скеровувати кошти, вести журналістську діяльність та здійснювати роботу неурядових організацій на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Крим, на свій страх і ризик.
«З одного боку, інформаційна відкритість Америки є певною слабкістю, оскільки у всіх медіа США існує колонка «думка». Використовуючи цю опцію, будь-який проросійський журналіст чи ньюзмейкер у спробах вплинути на розвиток ситуації може опублікувати власну статтю. З іншого боку, у цьому й полягає певна сила демократії. Хоча демократичний медіапростір і є абсолютно відкритим, де можливий обмін будь-якими думками, де можливі сплески будь-якої активності (навіть такої, як Скотт Ріттер), він все ж таки не в змозі «перетравити» її, він не приймає та відкидає таких спікерів», – підсумував Олександр Краєв.
У лютому 2023 року до Криму та Севастополя приїжджала група журналістів американського телеканалу NBC на чолі з британцем Кіром Сіммонсом (Keir Simmons). Вони зняли матеріал, який вийшов в ефір 28 лютого в програмі новин. У підконтрольному російській владі севастопольському виданні ForPost, оцінюючи медійний продукт, що вийшов, згодом спробували «перекрутити» прагнення Кіра Сіммонса бути об'єктивним і неупередженим репортером. У свою чергу, МЗС України засудило в'їзд журналістів NBC на територію анексованого Росією Криму через Російську Федерацію та повідомило про можливість розслідування цього факту.
У липні 2018 року Держсекретар Сполучених Штатів Майкл Помпео перед слуханнями в Сенаті оголосив про те, що невизнання «возз'єднання» Криму з Росією стало офіційною політикою США і наголосив, що Вашингтон не пом'якшуватиме антиросійські санкції, пов'язані з півостровом, доки Москва не поверне контроль за ним Києву. Заява отримала назву «Кримська декларація». Крим.Реалії звернулися до Шерон Тенісон та Скотта Ріттера з проханням прокоментувати незаконні поїздки на територію анексованого Росією та підсанкційного Криму. На момент виходу матеріалу відповіді не отримані, їх буде опубліковано по мірі надходження.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
