Російський глава Криму Сергій Аксенов пропонує зробити виборними посади голів російських адміністрацій на півострові. Право обирати їх місцеві жителі втратили в результаті російської анексії Криму у 2014 році. Що стоїть за цією ініціативою та чи дійсно кримчанам дадуть право вибору, з'ясовували Крим.Реалії.
За роки перебування Криму під контролем Росії місцеві жителі й активісти неодноразово закликали повернути їм можливість участі у формуванні місцевих органів влади, як це було до 2014 року. Тепер ця ініціатива звучить від представників підконтрольної Росії влади.
«Розширити участь кримчан»
«Реалізувати волевиявлення» кримчан у процесі формування органів виконавчої влади запропонував Сергій Аксенов. Він ініціює повернення їм права обирати голів адміністрацій через три роки.
«Ми з Володимиром Андрійовичем Константиновим (спікером російського парламенту Криму ‒ КР) ухвалили рішення висунути ініціативу, щоб з 2024 року зробити посади голів адміністрацій виборними, а не призначуваними, щоб люди брали участь (у процесі формування влади у своїх регіонах ‒ КР). Я вважаю, що все-таки треба розширити тут участь кримчан, щоб вони волевиявлення своє могли реалізувати у виборах голів адміністрацій», ‒ сказав Сергій Аксенов у соцмережах.
Потім він уточнив журналістам, що прямі вибори голів адміністрацій у Криму «імовірно відбудуться» в єдиний день голосування у 2024 році ‒ одночасно з виборами депутатів російського парламенту Криму. Для цього необхідно буде змінити кримське законодавство, зазначив Сергій Аксенов, назвавши цю обставину «незначною ситуацією».
Володимир Константинов поки публічно не коментував цю ініціативу та свою участь у ній. Але в Криму навколо неї вже почалися дискусії.
«Люди мають знову повірити у вибори»
До 2014 року місцеві органи влади в Криму формувалися за результатами виборів. Кримчани обирали депутатів і мерів міст. Кандидатуру голови адміністрації пропонував обраний мер, а депутати, які є представниками своїх виборців у місцевих радах, на публічних сесіях затверджували або відхиляли її.
У російських реаліях підходи до формування влади на півострові істотно змінилися. Кримчани, як і раніше, обирають депутатів місцевих рад. Але кандидатів у голови адміністрацій міст і районів добирає спеціальна конкурсна комісія, що складається переважно з членів російського уряду Криму та інших відомств влади. Тому центр ухвалення рішень фактично залишається за командою Сергія Аксенова.
Кандидати подають пакет документів, проходять співбесіду в ефірі кримського телебачення, за результатами якої обирають двох переможців з найвищими балами. Результати конкурсу передають у міські або районні ради, депутати яких на сесії затверджують одного з претендентів.
На практиці така система вже давно викликає запитання у кримчан. Конкурси на призначення голів адміністрацій багато хто називає «формальними», оскільки за останні сім років у них не було жодної перемоги людей поза системою чинної влади. Причому вони не завжди ефективні на цих постах. У Сімферополі, наприклад, за сім років змінили вже п'ятого голову адміністрації.
Колишній депутат російської міськради Сімферополя Степан Кіскін неодноразово закликав до введення прямих виборів на цю посаду, оскільки вважає, що у призначуваних голів адміністрацій «немає суспільної підтримки, вони не самостійні й тому не відповідають за свої дії». Ініціативу Сергія Аксенова він підтримує, але не розуміє, навіщо відтягувати вибори до 2024 року.
«Нарешті Сергій Аксенов почув мою пропозицію й повідомив фактично про майбутню реформу місцевого самоврядування. Незрозуміло тільки, чому це станеться тільки у 2024 році? Чого тягнути? Чому б не провести вибори міських голів вже цього року, в єдиний день голосування (для виборів до Держдуми Росії ‒ КР)? Вибори мають відбутися чесно й транспарентно, з відкритими теледебатами, у два тури. Кожному кандидату мають надати рівні умови для агітації. Їх передвиборчі програми мають пройти народне обговорення. Люди повинні знову повірити у вибори. Ось тоді й довіри до муніципальної влади буде більше», ‒ вважає він.
Вибори перед виборами?
Часові межі реалізації ініціативи про вибори голів адміністрацій викликають запитання у багатьох кримчан та експертів. Основна версія її появи зводиться до «передвиборчого ходу» та «яскравих заяв» Сергія Аксенова напередодні виборів до Держдуми Росії, які відбудуться у вересні.
За результатами праймеріз у кримській організації «Единой России» Сергію Аксенову «буде запропоновано» очолити список політсили на думських виборах, сказав на пресконференції в Сімферополі 7 квітня кримський спікер Володимир Константинов.
«У заяві Аксенова прекрасне все. Щоправда, чорт криється в деталях. Повернення до прямих виборів відбудеться не раніше 2024 року. Крим ‒ це єдиний регіон країни, де за один захід формуються всі органи влади різного рівня, від місцевих рад до Держради (кримського парламенту ‒ КР). І наступна «ротація» відбудеться лише у 2024 році. Природно, до того часу у влади півострова буде достатньо часу, щоб сформувати лояльну більшість», ‒ пише Telegram-канал «Крим ваш», відзначаючи, що в сусідній Росії ідея прямих виборів голів адміністрацій «не в тренді», оскільки вони залишилися всього в декількох регіонах.
Політолог з Криму Євгенія Горюнова поділяє думку про передвиборчий хід Сергія Аксенова.
«Єдиноросам» у Криму потрібно хоч якось набирати бали перед виборами. І це може бути одним з піар-ходів Аксенова та компанії, щоб продемонструвати прагнення до демократичності та розширення участі народу у формуванні органів місцевого самоврядування. Але оскільки вибори голів адміністрацій обіцяють не раніше 2024 року, коли там знову будуть місцеві вибори, то часу залишається багато, і чи дійде до реалізації, велике запитання. Тому що в Криму багато що може швидко змінитися, й особливо для Аксенова та Константинова», ‒ сказала вона Крим.Реалії.
Євгенія Горюнова зазначає, якщо навіть обіцяні вибори голів кримських адміністрацій стануть реальністю, вони не гарантують місцевим жителям право вільного вибору.
«На папері кримчанам дадуть право вибору. Але є запитання: хто буде кандидатами, чи буде альтернатива чинній владі, чи будуть незалежні від неї кандидати мати рівні можливості для агітації? Якщо ця система буде працювати, так само як з Олексієм Навальним (російський опозиціонер ‒ КР) у Росії, то ніякого реального вибору у кримчан не буде. А буде імітація, яка зводиться до того, щоб люди прийшли та проголосували за потрібного владі кандидата. Все залежить від того, під кого, під чиї інтереси змінюють систему кримських виборів», ‒ каже політолог.
Сергій Аксенов запевняє, що не має наміру змінювати кримське виборче законодавство «під себе».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
