«Талібан» контролює всі великі міста Афганістану, включно зі столицею – Кабулом. Таліби утримують також усі афганські прикордонні пункти. Частина експертів констатує: «Талібан» змусить президента Росії Володимира Путіна витрачати додаткові військові, фінансові та інші ресурси проти експансії радикальних ісламістів у пострадянських державах Центральної Азії та у самій Росії. Значить у Путіна буде менше можливостей посилювати агресію проти України. А інші експерти прогнозують: події в Афганістані відвернуть увагу від України передусім не Кремля, а США та ЄС. Як «Талібан» хоч і непрямо, але вплине на війну проти України?
«Війна в Афганістані закінчена»
«Війна в Афганістані закінчена», – заявив телеканалу «Аль-Джазіра» речник «Талібану» Мохаммад Наїм. «Ми запевняємо всіх, що забезпечимо безпеку громадянам і дипломатичним представництвам. Ми готові до діалогу з усіма афганськими діячами і гарантуємо їм необхідний захист», – сказав Мохаммад Наїм. «Аль-Джазіра» оприлюднила відео бойовиків «Талібану» в зайнятому кабульському президентському палаці, з якого втік глава держави Ашраф Гані. За даними «Аль-Джазіри», Гані опинився в Узбекистані.
На відміну від вересня 1996 року, коли таліби вперше захопили Кабул, цього разу вони обіцяли не брати столицю Афганістану воєнною силою, поки тривають переговори щодо транзиту влади. І, на відміну від подій 25-річної давнини, поки що не з’явилося повідомлень про розправи талібів над опонентами на кшталт катувань і страти Мухаммеда Наджибулли. Мається на увазі керівник Афганістану, який очолив цю країну під час радянського вторгнення і втратив владу 1992 року, вже після виведення так званого «обмеженого» контингенту військ СРСР. Навесні 1992 року Кабул захопили моджахеди, Наджибулла сховався в будівлі місії ООН. Він там пробув безвиїзно наступні чотири роки, поки столицю не захопили таліби. Їх тоді не зупинив дипломатичний статус місії, й Наджибулла був підданий тортурам і прилюдно повішений.
Напередодні, під час другого приходу в Кабул таліби підкреслили, що не будуть мститися афганцям і для мирних жителів загрози немає. Також таліби, зокрема, обіцяють дозволити жінкам здобувати освіту (під час попереднього правління руху це не дозволяли). Водночас «Талібан» відучора запровадив у столиці Афганістану комендантську годину. Вона діє з 9-ї вечора за місцевим часом (18:30 за Києвом). А в кабульському аеропорту було чути стрілянину (цей аеропорт залишається поза контролем талібів – посольства США та інших західних держав використовують його для евакуації свого персоналу).
Але «Талібан» наполягає на тому, що не прагне узурпації влади – заявлено про створення «Координаційної ради боротьби з хаосом». До неї увійшли голова Вищої ради примирення Абдулла Абдулла, лідер Ісламської партії Гульбеддин Хекматіар і експрезидент Афганістану Хамід Карзай.
Кремль: «переговори з талібами необхідні»
«Талібан» також запевняє, що не здійснюватиме експансію за межі Афганістану. У ньому мешкає чимало етнічних таджиків, узбеків, і країна має кордони з Узбекистаном й Таджикистаном. А ці держави мають тісні зв’язки з Росією – зокрема, у Таджикистані розташована російська військова база. Владі Узбекистану й Таджикистану у дев’яностих і нульових роках доводилося долати запеклий спротив радикальних ісламістів. Зокрема, громадянська війна у Таджикистані 1992-1997 років забрала життя від 100 до 150 тисяч людей. Таліби тоді оголосили про свій нейтралітет, але деякі підрозділи руху «Талібан» воювали на боці таджицької опозиції. На тлі повідомлень про нинішній масований наступ талібів в Афганістані Таджикистан уперше за довгі роки оголосив мобілізацію резервістів до лав збройних сил. А Москва провела у другій половині липня цього року навчання біля афгансько-таджицького кордону. У них брали участь вояки саме 201-ї російської військової бази, базованої у Таджикистані.
Росія визнає «Талібан» «терористичною організацією», але водночас комунікує з талібами, їхню делегацію лідерів приймав у листопаді 2018 року глава МЗС РФ Сергій Лавров. У подальші роки контакти продовжились. Зокрема місяць тому з делегацією талібів зустрічався у Москві спецпредставник президента Росії з Афганістану Замір Кабулов. Прессекретар президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що такі переговори є необхідними.
«На тлі того, як напружено розвивається ситуація в Афганістані, як розвивається ситуація на кордоні Афганістану і Таджикистану, ці переговори необхідні», – наголосив Дмитро Пєсков.
Глава делегації талібів Шахабуддін Делавар обіцяв у Москві, що «Талібан» не порушуватиме кордони держав Центральної Азії й не прагне узурпації влади в Афганістані.
«Ми хочемо, щоб усі громадяни брали участь в управлінні країною разом з нами, відповідно до наявних знань і здібностей, – наводить «Євроньюз» слова Делавара.
Росія і «Талібан – «піррова перемога» Путіна
Як себе на ділі поведуть таліби після повернення контролю над Афганістаном, як вони дотримуватимуться своїх обіцянок, зокрема даних Росії, цього ніхто не знає. Це зазначив у коментарі Радіо Свобода ексзаступник голови Верховної Ради, колишній віцепрем'єр-міністр України, учасник бойових дій в Афганістані в середині 1980-х років Микола Томенко. Він зауважує: польові афганські командири за десятиліття війни у цій державі продемонстрували: вони здатні передомовитися протягом одного-єдиного дня. А Росія, додає, зігравши з талібами на випередження і отримавши нібито певні дивіденди, здобула насправді «піррову перемогу».
«Знаючи афганську ситуацію, скажу, що неможливо у ній отак швидко здобути позитиви. Такі «перемоги» можливі лише на рівні піару. А щодо реальних перемог… Афганістан – розкроєна, розкрадена країна. Можна, звісно, грати геополітичними біцепсами, але коли справа доходить до економіки, підтримки, то слід інвестувати гроші. І це забирає гроші у тієї держави, яка прагне мати вплив на Афганістан – чи це американська економіка, чи економіка російська», – зауважив Микола Томенко.
Пострадянська частина цього регіону, яка перебуває у сфері впливу Росії, може прямо чи опосередковано бути ареною протиборства з «Талібаном», констатує ексзаступник голови Верховної Ради. Необов’язково воєнного, уточнює Томенко. Це може виявитися потік контрабанди, наркотиків (за даними фахівців, посівні площі опіумного маку в Афганістані сягають сотень тисяч гектарів, ця країна – найбільший виробник героїну в світі – ред.). І загалом це однозначно відволікатиме російську військову машину, примушуватиме збільшувати військовий контингент у Центральній Азії, у Таджикистані, який не здатен самотужки протистояти можливим провокаціям, порушенню кордону. Адже Москва претендує на статус гаранта системи колективної безпеки у цьому регіоні, констатує Микола Томенко. І їй доведеться підкріплювати цю претензію своїм військовим ресурсом.
«Росія заграє з талібами»
На тлі повернення «Талібану» до влади в Афганістані постає питання – чи не стане цей рух повторювати шлях ісламістського угруповання «Ісламська держава»? Угруповання кілька років тому контролювало значні території у Сирії та Іраку. Лише завдяки втручанню міжнародної коаліції воно зазнало поразки і втратило ці території. «Талібан» конфліктував із «Ісламською державою», а зараз обіцяє не перетворювати Афганістан на базу для підготовки диверсантів, які чинять атаки в Європі та США. Хоча під своєї першої «каденції» таліби надавали притулок колишньому ватажку угруповання «Аль-Каїда» Усамі бін Ладену.
Як зауважив Радіо Свобода експерт українського Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, нинішні таліби не є повною копією тих, які мали повну владу в 1996-2001 роках – до моменту, поки їх не посунули США.
«Російські експерти дуже часто себе заспокоюють тим, що «Талібан» не здійснював терористичних атак за межами Афганістану. І це, мовляв, дуже вкорінена місцева афганська сила, яка не потребує експансії. А треба враховувати, що у лавах талібів є й іноземні бійці. Талібам вдалося перейти ці етнічні внутрішні кордони – до них приєдналися і узбеки з таджиками. Це вже – не суто пуштунська сила (пуштуни – домінуючий етнос Афганістану – ред.). «Талібан» – не той, що був двадцять років тому. А це означає, що в таких групах талібів, як узбеки з таджиками, можуть бути свої інтереси», – зауважує Сергій Данилов.
Це ж зауважує і російський експерт з близькосхідних питань Андрій Сєрєнко. На його погляд, таліби ніколи не порвуть зв'язки з «Аль-Каїдою».
«За загравання Росії з «Талібаном» на неї чекає розплата. І розплачуватися будуть прості люди, які найчастіше і гинуть у терактах. Відомо, що в «Талібані» розвивається культ смертників. Зараз вони взяли владу в Афганістані. Куди вони подінуть цих смертників?» – запитує Андрій Сєрєнко.
«Землетруси і в Москві»
Військовий експерт Михайло Самусь у цьому зв’язку додає, що для України (з прагматичної точки зору) в Афганістані зараз відбувається позитивний розвиток подій, і справді нарешті Кремлю доведеться відволіктися від України.
«У Центральній Азії можуть розпочатися тектонічні зсуви, які несподівано швидко можуть запустити землетруси і в Москві (пару мільйонів узбеків та таджиків), і в регіонах (де переважає мусульманське населення) так званої федерації. Тому продовжуємо посилювати економіку, армію та флот – і не перейматися за «поразку» Заходу», – закликає Україну Михайло Самусь.
Експерт справді вважає, що США і Захід не зазнали поразки в Афганістані. Мовляв, Захід дає можливість показати, на що здатні нові регіональні сили – Росія і Китай. Адже тепер їм треба буде займатися стабілізацією ситуації. НАТО йде. І для ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку (Ташкентський договір) – військово-політична організація, до якої входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан – ред.) та ШОС (Шанхайська організація співробітництва – міжнародна організація, до якої входять Індія, Казахстан, Киргизстан, Китай, Пакистан, Росія, Таджикистан і Узбекистан – ред.) з’являється шанс показати їхню ефективність. Для Росії ця ситуація – це наслідки ще 1979 року. І тепер треба буде платити по рахунках, зауважує Михайло Самусь. (1979 рік – рік введення радянських військ в Афганістан, які окупували цю країну десять років – ред.).
«Росія може зміцнити свої позиції»
Натомість політичний експерт Юрій Романенко інакше оцінює раніше ухвалене рішення США та їхніх союзників вивести війська із Афганістану, які допомагали підтримуваній ними владі країни протистояти усуненим 2001 року від влади талібам.
«Звинувачення Джо Байдена в тому, що він мало не злив американські інтереси, смішні за визначенням з тієї простої причини, що американські інтереси змінилися. Тому Байден йде в тій же логіці, що і Дональд Трамп – оптимізує витрати у зовнішній політиці для США. Популізм тут ні до чого. США просто більш не можуть нести цей імперський тягар. Як до них Британія. Як до Британії Нідерланди. Як до Нідерландів Іспанія. Як Росія в 1917 і 1991 роках. Як Оттоманська імперія в 1918-му. Прізвище президента США тут взагалі відносне. Він не може вийти за рамки коридору об'єктивних можливостей», – стверджує Юрій Романенко.
Тим часом державний секретар США Ентоні Блінкен відкинув спроби порівнювати вихід військ США з Афганістану з хаотичним відступом із В’єтнаму після В’єтнамської війни 1955–1975 років.
«Це не Сайгон», – сказав він в інтерв’ю телемережі ABC TV, маючи на увазі столицю підтримуваного США Південного В’єтнаму у війні з прорадянським комуністичним Північним В’єтнамом.
«Ось факти: ми ввійшли в Афганістан 20 років тому, маючи на увазі одну-єдину місію – а саме: розібратися з тими, хто напав на нас 11 вересня, – сказав він. – І ця місія була успішна».
А стосовно можливого послаблення Москви внаслідок повернення до повної влади в Афганістані «Талібану» Юрій Романенко додає: навпаки – загроза можливого вторгнення талібів у сусідні держави відкриває для Росії можливості зміцнення позицій в регіоні. Адже така загроза автоматично «змусить країни регіону притулитися до Росії або Китаю. Або до обох».
Останні події в Афганістані здатні відвернути увагу від України не лише Росії, а й США та ЄС. Це сказав Радіо Свобода Микола Томенко.
«Актуалізована гаряча точка Афганістан буде тепер «на радарах» головних міжнародних конференцій, головний міжнародних зустрічей, світової преси тощо. Й Україні доведеться шукати якісь додаткові аргументи, щоб залучати цивілізований світ до вирішення своїх проблем», – зазначив Микола Томенко.
Евакуація із Кабула
Через взяття талібами під контроль Кабула українським літаком терміново евакуювали 80 осіб, зокрема 8 українців. Про це повідомив у твітері президент України Володимир Зеленський.
А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба додав: українські літаки вивезли з Кабула громадян України, Нідерландів, Хорватії, Білорусі, Афганістану. Київ і надалі готовий допомагати з евакуацією, запевнив у твітері Дмитро Кулеба.
