Російські ЗМІ стверджують, що небо над анексованим Кримом закрили зенітними ракетними комплексами «Бук» та нібито захищають від ракет ATACMS і винищувачів F-16, переданих Україні. Чи так це? Які можливості Бука? І чи не повториться ситуація, як із розрекламованим С-400 «Тріумфом», який сам себе захистити не може, розбиралися Крим.Реалії.
Російське інформаційне агентство «Новости» з посиланням на командира розрахунку ППО «Бук-М2» із позивним «Каскад» повідомляє, що розрахунки комплексів протиповітряної оборони «Бук-М2» угруповання військ «Дніпро» пройшли спеціальну підготовку для перехоплення та знищення винищувачів F-16 .
«Дуже легко впораємося з ним. Дуже легко зможемо їх визначити за їхніми характеристиками, і можемо завдати удару по цій авіації… Проходили повноцінні курси зустрічі з F-16, і, в принципі, готові на всі 100%», – сказав російський військовослужбовець. За словами офіцера, зараз його бойова машина прикриває небо Криму і її основними цілями стають безпілотники та ракети типу HIMARS і ATACMS.
«Наша бойова машина якраз для цього і призначена – для знищення цілей, як ATACMS і F-16», – наводить «РИА Новости» слова старшого оператора розрахунку з позивним «Вихор«.
Стара радянська розробка
Зенітний ракетний комплекс «Бук» – це ще радянська розробка, причому дуже давня. Роботи над створенням ЗРК почалися 1972 року, а на озброєння перші екземпляри почали надходити 1978-го.
ЗРК призначений для боротьби з маневровими аеродинамічними цілями на малих і середніх висотах (від 30 метрів до 14-18 кілометрів) в умовах інтенсивної радіопротидії. У тактико-технічних характеристиках зазначено, що літаки типу F-15 «Бук» може вразити на дальності від 3,5 до 25-30 кілометрів з ймовірністю 0,8-09. Одночасний обстріл – до 18 цілей.
Роботи з модернізації комплексу 9К37 «Бук» почалися практично відразу після його прийняття на озброєння – у зв'язку з недоліками, що розкрилися, а також через зміну потенційних можливих цілей.
Так, 1983 року на озброєння було прийнято «Бук-М1», а 1998-го – 9К37М1-2 «Бук-М1-2». Для останньої модифікації було додано можливість ураження морських цілей типу «есмінець», а також тактичних балістичних ракет типу MGM-52 «Ланс». Удосконалено було й характеристики ракети ЗРК.
Згадуваний у російських новинах «Бук-М2» був прийнятий на озброєння ППО Сухопутних військ СРСР у 1988 році, але до військ так і не надійшов. Через розпад Радянського Союзу серійне виробництво комплексу розгорнуто не було. Через 15 років документацію на комплекс було доопрацьовано і з 2008 року ЗРК вступив до військ Російської Федерації. Порівняно з попередніми модифікаціями зона ураження літаків типу F-15 була збільшена до 50 км, ймовірність ураження крилатих ракет ALCM на дальностях до 26 км – від 70 до 80%, гелікоптери могли бути уражені з ймовірністю від 70 до 80%. Максимальна швидкість обстрілюваних цілей 1100 м/с назустріч і 300-400 м/с навздогін.
Дуель: Бук проти F-16
Винищувачі F-16 є такими ж «старими», як і ЗРК «Бук», але також модернізованими. Основна маса літаків модифікацій F-16AM та F-16BM, які передають Україні, випущена у 1970-1980-ті роки та у 1990-2000-ті роки пройшла модернізацію за програмою MLU (Mid-Life Update). Більшість європейського парку F-16 збиралася на європейських заводах у середині 1980-х років.
Модернізація MLU в основному була завершена до 2003 року і торкнулася в основному обладнання, яке використовується для виконання бойових місій. Було оновлено основний комп'ютер системи бойового управління, що дозволило підвищити швидкодію та розширити бойові можливості. Було модернізовано радар Westinghouse AN/APG-66(V2), у якого з'явилася можливість супроводжувати до десяти цілей одночасно з веденням вогню та по шести цілях новими ракетами AIM-120 AMRAAM. Усі покращені літаки отримали супутникову систему навігації GPS.
F-16 Fighting Falcon (дослівно – бойовий сокіл) розроблений 1974 року компанією General Dynamics. Передано в експлуатацію у 1978 році. Основна зброя повітряного бою всіх F-16 – ракети малої дальності AIM-9L Sidewinder з інфрачервоними головками самонаведення. На середній та великій дальності використовуються ракети AIM-120 AMRAAM з активною головкою радіолокації самонаведення. До речі, такі ж використовуються у комплексах ППО NASAMS. Для режиму «повітря – земля» F-16 застосовують широкий асортимент керованих ракет і коригованих бомб: AGM-65G Maverick, GBU-12, GBU-24 і навіть GBU-31 JDAM. Сам собою літак є легким надзвуковим винищувачем четвертого покоління з одним двигуном і шестиствольною гарматою «Вулкан» калібру 20 мм.
Примітно, що перед отриманням Україною перших F-16 російські ЗМІ рясніли заголовками типу «Названо грізнк зброю, з якою зіткнуться F-16». Зазначалося, що «українським F-16 протистоятимуть російські зенітні ракетні комплекси С-300 та С-400, здатні вражати одночасно кілька цілей у повітрі».
При цьому, наприклад, у середині червня у Збройних силах України заявили про ураження низки систем протиповітряної оборони Росії в анексованому Криму за останні два місяці. «Загальна кількість окремо уражених систем ППО – близько 15. Зокрема, уражено дивізіони ППО у модифікаціях С-300, С-350, С-400. Знищено десятки пускових установок зазначених систем, понад 15 радіолокаційних станцій, понад десять пунктів управління», – повідомило 17 червня Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ.
Робота зі знищення систем ППО в Криму продовжилася і в наступні місяці. Українські військові кажуть, що хвалений С-400 «Тріумф» не може захистити сам себе.
Тепер гарне зображення непереможного ЗРК малюють для російського читача з «Бук-М2». Однак самі російські ЗМІ визнають, що він уразливий. Зокрема, пишуть, посилаючись на слова члена розрахунку «Бука», який бере участь у боях у Донецькій області, що при атаці протилокаційними ракетами доводиться залишати станцію і тікати подалі.
На даний момент відомо лише про два підтверджені випадки, коли літаки F-16 були уражені ракетами ЗРК «Бук».
Так, 2 червня 1995 року літак F-16C американських ВПС був збитий силами ППО збройних сил боснійських сербів ракетою, випущеною з установки «Куб» біля міста Мрконич-Град, пілот катапультувався. ЗРК «Куб» - це радянський ЗРК-попередник, на основі якого був розроблений «Бук».
10 лютого 2018 року в Сирії ізраїльський винищувач F-16 був збитий сирійською ракетою класу «земля-повітря». За винищувачами F-16 сирійської ППО було запущено кілька ракет, ізраїльські військові стверджують, що вогонь вели сирійські зенітно-ракетні комплекси С-200 та «Бук». Який із цих ЗРК збив винищувач, не повідомлялося.
Україна посилено намагається послабити ППО саме напередодні появи F-16 – чим слабшим буде ППО з російського боку, тим ефективнішим може бути F-16Давид Гендельман
20 квітня 2020 року зенітна керована ракета ЗРК «Бук-М2Е» нібито підбила ізраїльський винищувач F-16, який брав участь у нічній атаці ВПС країни на позиції армії Сирії. Як повідомляв російський портал Aviapro з посиланням на сирійські ЗМІ, уразити літак прямим ударом не вдалося, проте F-16 отримав низку пошкоджень після вибуху ракети в безпосередній близькості. Ізраїльські військові цей інцидент не коментували.
Можна, до речі, не сумніватися в одному: якщо українські F-16 братимуть участь в операціях зі звільнення Криму, у російській «парасольці ППО» перед цим будуть зроблені серйозні дірки.
На це звертав увагу ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман. «Україна посилено намагається послабити ППО саме напередодні появи F-16 – чим слабшим буде ППО з російського боку, тим ефективнішим може бути F-16», – сказав він в ефірі Радіо Донбас.Реалії.
У тому, що дислокація всіх «Буків» досконало відома українській розвідці, можна не сумніватися. Займаються цим і кримські партизани. Рух «Атеш» 18 вересня повідомив, що виявив на узбережжі Гагарінського району Севастополя ЗРК «Бук-М3» і радіолокаційну станцію П-18, що забезпечує його роботу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
