Збройні сили України продовжили у 2024 році серії потужних ударів по російських військових об'єктах в анексованому Росією Криму. У першій частині розслідування Крим.Реалії – підсумки перших трьох місяців цього року.
Гарячий січень
У першому місяці 2024 року ЗСУ вразили в анексованому Криму запасний командний пункт дивізії ППО, пункт управління та пункт зв'язку на аеродромах, станції радіолокацій, склад боєприпасів, а також ракетний катер.
Перший у 2024 році підтверджений удар ЗСУ по російських військових об'єктах у Криму було завдано 4 січня. Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України повідомило, що уражений командний пункт з'єднання російських військ у Севастополі.
Телеграм-канал «Крымский ветер» повідомляв про «приліт» у районі Юхариної Балки. Згідно з інтерактивною мапою, створеною журналістами Крим.Реалії, там розташовується 31 дивізія ППО Повітряно-космічних сил РФ. Це колишній запасний командний пункт ППО. Як повідомив пізніше «Крымский ветер» із посиланням на свої джерела, «ракета влучила у заглиблений КП, стався обвал тунелів. Споруда, мабуть, виведена з ладу назавжди».
Другою ціллю, на яку було наведено українські ракети 4 січня, були РЛС, розташовані біля села Уютне Сакського району. Ця російська військова частина розміщена за кілометр на схід від села Уютне і на такій же відстані на захід від Євпаторії.
Була і третя ціль: ГУР МО України опублікувало супутникові знімки, на яких видно пошкодження військового складу в районі села Гришине у Первомайському районі Криму (згідно з українською адмінреформою, він належить до Курманського району).
5 січня у Севастополі тричі оголошувалаи повітряну тривогу, в Саках вночі лунали вибухи. Вранці 6 січня командувач Повітряних сил України Микола Олещук повідомив, що було уражено пункт управління на аеродромі «Саки» в Новофедорівці.
Наступна масована атака українських сил по Криму припала на останній день січня. Зокрема, під Севастополем атакували військовий аеродром «Бельбек». Було знищено щонайменше три літаки, а також частину особового складу військ РФ, заявив речник Повітряних сил України Юрій Ігнат. Також низка джерел повідомляла про знищення пункту зв'язку на аеродромі.
Також українська розвідка заявила про знищення ракетного катера «Ивановец» Чорноморського флоту РФ: «Внаслідок низки прямих влучань у корпус російський корабель отримав пошкодження, не сумісні з подальшим рухом». Корабель перебував на рейді озера Донузлав, по ньому вдарили три морські дрони.
«Тихий» лютий
Ще один корабель Чорноморський флот РФ втратив уже в лютому. Вранці 12 лютого в морі в районі Сімеїзу пролунав потужний вибух, у повітря здійнявся стовп води та диму.
Пресслужба ГУР МО України повідомила, що великий десантний корабель «Цезарь Куников» Чорноморського флоту РФ атакували за допомогою безпілотника «Magura V5». Місію провів спецпідрозділ Group 13. Також відомство стверджувало, що пошуково-рятувальна операція Росії успіху не мала.
Вибуховий березень
У березні об'єктів, що потрапили під удар, було суттєво більше, ніж у січні та лютому. Постраждали авіабаза, нафтобаза, центр зв'язку та п'ять кораблів.
1 березня під ударом опинилася російська авіабаза у селищі Гвардійське. Телеграм-канали повідомляли про влучання і публікували фотографії з хмарою диму над аеродромом.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на джерела повідомив, що дві невстановлені ракети влучили по території авіабази. Пошкодження отримала руліжна дорога аеродрому, поранено трьох військовослужбовців.
У ніч проти 3 березня вибухи пролунали в районі нафтобази у Феодосії. Глава російської адміністрації Феодосії Ігор Ткаченко заявив пізніше, що уламки збитих українських безпілотників пошкодили кілька приватних домоволодінь. Водночас телеграм-канал «Крымский ветер» опублікував фотографії закопченого нафтового резервуара на території бази, а телеграм-канал ASTRA стверджував, що внаслідок атаки було пошкоджено магістральний трубопровід перекачування палива, виникла пожежа.
А вночі 5 березня атакували патрульний корабель проєкту 22160 «Сергей Котов». Російський Telegram-канал «Военный осведомитель»опублікував відео, на якому, як стверджується, з берега знято момент ураження корабля «Сергей Котов» морськими дронами.
У Міноборони України заявили, що внаслідок удару морськими дронами Magura V5 російський корабель проєкту 22160 «Сергей Котов» отримав пошкодження корми, правого та лівого бортів. Пізніше корвет затонув неподалік Керченської протоки.
Масованого удару по об'єктах у Криму було завдано вночі 24 березня.
У Севастополі було уражено російську військову частину на вулиці Руднєва, що займає територію колишнього штабу Військово-морських сил України.
Стратегічне командування ЗСУ повідомило, що уражено центр зв'язку та «кілька об'єктів інфраструктури Чорноморського флоту». Як мінімум три ракети Storm Shadow прилетіли у головний вузол зв'язку Чорноморського флоту РФ, повідомив проєкт OSINTtechnical. За даними дослідників, там розташовані також військові частини ракетних навідників та ФСБ.
Цієї ж ночі в бухтах Севастополя були уражені військові кораблі. Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що під час атаки на Севастополь ЗСУ уразили два великі десантні кораблі Чорноморського флоту Росії. Згідно з повідомленням, були уражені ВДК «Ямал» та «Азов».
Пізніше стало відомо, що уражений також розвідувальний корабель «Иван Хурс». За даними джерел ASTRA, у нього влучили одразу дві ракети. Ураження цього корабля також підтвердив речник ВМС ЗС України Дмитро Плетенчук.
Також Плетенчук заявив, що українські військові уразили ракетами «Нептун» ВДК «Константин Ольшанский» – це український корабель, захоплений у 2014 році під час анексії Криму.
Підсумки першого кварталу 2024 року
Оцінюючи підсумки перших трьох місяців року, варто зазначити, що лише один результативний удар було завдано по російських військових об'єктах у Криму в лютому. Це може бути пов'язано зі звільненням головнокомандувача ЗСУ та призначенням нового – 8 лютого Валерія Залужного замінили на Олександра Сирського. Можливо, це внесло певні корективи у планування ударів.
За перший квартал року найбільших втрат у Криму зазнав Чорноморський флот Росії – вісім кораблів. Після цього виведення боєздатних кораблів на військово-морську базу до Новоросійська прискорилося.
Дії українських військових у Чорному морі показали, що російський план щодо зменшення ризиків проти використання Україною неконвенційних методів ведення війни у морі не працює, заявила розвідка Великої Британії наприкінці лютого.
«На початку війни з Україною в лютому 2022 року військово-морські сили Росії мали свободу маневрування у всьому Чорному морі, особливо на північному заході. Після успіхів України у застосуванні асиметричних альтернатив через нестачу традиційного військово-морського флоту (різноманітні керовані ракети та морські дрони) ВМС Росії неодноразово були змушені переглянути свої апетити через ризик», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому Міноборони Британії 25 лютого.
Успішні українські атаки, серед яких було затоплення російського ракетного катера «Ивановец» та великого десантного корабля «Цезарь Куников», призвели до звільнення другого командувача Чорноморського флоту РФ з початку війни, зазначили у розвідці.
Успішними можна вважати також удари по об'єктах російської протиповітряної оборони та авіації.
Захищений підземний командний пункт дивізії ППО у Севастополі, центр зв'язку та центр наведення ракет Чорноморського флоту РФ у Севастополі, радіолокаційні станції у селі Уютне Сакського району, пункт зв'язку на аеродромі «Бельбек» та пункт управління на аеродромі «Саки» були уражені. Це суттєво на деякий час зменшило можливості російського військового угруповання у Криму з управління військами.
Також пошкодження було завдано авіабазі у Гвардійському, а на аеродромі «Бельбек» знищено три літаки.
Розвідка Великої Британії оцінила можливі наслідки українських ударів по російських військових аеродромах у Криму. Британські розвідники вважають, що це майже напевно погіршить здатність Росії координувати повітряну активність у Чорноморському регіоні, збільшуючи залежність і навантаження на і без того перевантажений парк літаків А-50 MAINSTAY, а також на все більш виснажений персонал, здатний керувати повітряними операціями.
У розвідці Британії в лютому зазначали, що російська повітряна доктрина значною мірою покладається на наземні пункти управління, такі як Бельбек, для координації своїх Повітряних сил, у тому числі винищувачів. Це особливо актуально під час поточних бойових дій, де повітряний простір оскаржується.
«Майже напевно, що російські пілоти та наземний персонал зараз страждають від бойової втоми. Будь-які наступні удари по критично важливих координаційних вузлах у Криму майже напевно посилять цей тиск, створюючи підвищену ймовірність помилки чи прорахунку», – повідомляло Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .