16 травня 2022 року, побачивши в мережі фотографію будівлі російської адміністрації Євпаторії, облитої синьою та жовтою фарбою, Олександра Баркова переслала її своєму двоюрідному братові, який живе на анексованому Росією Кримському півострові, зі словами «у вас партизани завелися». Її повідомлення брат за кілька днів так і не прочитав, хоча вони раніше були на зв'язку постійно. 18 травня Олександра ввела ім'я свого брата – Богдан Зіза – у пошуковик Google і потрапила на відео, яке оприлюднив підконтрольний російській владі телеканал «Крым 24».
На ньому її брат зізнається в скоєному і кається. Перегляд цього відео Олександра Баркова називає «одним із найстрашніших моментів» у своєму житті.
Про те, яким Богдан був у дитинстві, чому не поїхав із Криму та як зважився на антивоєнну акцію, сестра кримського художника розповіла Крим.Реалії.
У червні 2023 року російський суд засудив кримського художника Богдана Зізу до 15 років позбавлення волі за звинуваченнями у тероризмі. До цього він майже рік перебував у Сімферопольському СІЗО. Після оголошення вироку Богдана мали етапувати в одну з в'язниць на території Росії. Довгий час рідні хлопця не знали, де він. У січні його сестра Олександра дізналася, що Богдана Зізу помістили до в'язниці в російському місті Владимир – відомої як«Владимирский централ».
«Для нього насильство неприйнятне»
Олександра каже, що з братом з дитинства були близькі, могли розуміти один одного з «напівслова». Вона згадує, що у дитинстві Богдан був активною дитиною. Малював, займався паркуром, а коли Олександра разом із сім'єю приїжджала в гості до Євпаторії, влаштовував справжні вистави.
«І це було завжди дуже мило та дуже класно. Він був дуже позитивною дитиною, незважаючи на те, що йому дуже багато довелося в дитинстві пережити. Має дуже складну ситуацію з батьками, вони рано померли. І ми завжди, я пам'ятаю, з мамою дивувалися, що Богдан такий позитивний, класний, відкритий світові», – розповідає Олександра.
Після анексії Кримського півострова Росією Олександра більше не приїжджала до Криму, а Богдан залишився там доглядати бабусю. Він жив у Євпаторії, захоплювався фотографією, графіті та паркуром. У своїх соцмережах часто викладав вірші та ролики, зняті на філософські теми. 2021 року Богдан на кілька місяців їздив на північ Росії в пошуках роботи. Пропрацював там на складі, а у поїздці зняв серію відеороликів. В одному з них розповів, що виїхав із Криму, «бо важко знайти роботу – добре оплачувану».
Із сестрою Олександрою Богдан підтримував зв'язок онлайн. Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну він зустрів у Криму, і саме він став опорою сестрі. Її батьки та сестра кілька місяців перебували на території Запорізької області, окупованій російськими військами.
«З 24 лютого (2022 року – КР) ми з ним були на зв'язку 24/7 буквально. Взагалі, під час усієї повномасштабної війни це та людина, з ким я могла дозволити собі якусь слабинку… І я пам'ятаю, що після того, як ми всі дізналися, побачили жахи Бучі, Ірпеня, Гостомеля, коли ми це все побачили, у Богдана стався, ну не скажу, що нервовий зрив, але він дуже болісно це сприйняв. Він, загалом, людина по життю дуже емпатична і для нього насильство – неприйнятне. І я можу сказати, що його це вразило – у поганому сенсі, звісно», – згадує Олександра.
15 років колонії за синю та жовту фарбу
Одним із перших на антивоєнну акцію Богдана Зізи відреагував в. о. голови російської адміністрації Євпаторії Олександр Лоскутов, назвавши дії кримчанина «актом вандалізму».
Крім використання синьої та жовтої фарби, Зіза кинув у будівлю пляшку із запальною сумішшю. Внаслідок дій Богдана ніхто не постраждав, проте кримчанина практично одразу затримали. У результаті його звинуватили за статтями про вчинення теракту, підготовку до нього і заклики до тероризму. Художника також внесли до списку терористів та екстремістів.
Мені захотілося зробити хоча б щось, що хоч трохи вгамує внутрішній більБогдан Зіза
Вже перебуваючи у СІЗО Сімферополя, Богдан Зіза в інтерв'ю Крим.Реалії пояснив свою акцію так: «З початку війни я закрився в собі і не спілкувався ні з ким, окрім сестри та друзів з України. Спостерігав за реакцією друзів і знайомих із Криму та Росії: хто як поводився та як реагував на війну. Дуже розчарований у своєму оточенні. Розуміючи, що якась публікація в мережі нічого не дасть, а також дуже втомлений від усіх жахів, від суспільної мовчанки, і, в першу чергу, від моєї особистої, мені захотілося зробити хоча б щось, що хоч трохи вгамує внутрішній біль. Вирішив звернути увагу якнайбільшої кількості людей і зробив це вже звичним мені способом, який завжди рятував у складних психологічних станах – через фарбу».
Богдан запевняв, що у його діях тероризму не було. Свою антивоєнну акцію він знімав на телефон і планував пізніше завантажити в мережу.
Після його затримання фрагменти відео з'явилися, зокрема, у Telegram-каналі кримського провоєнного блогера Олександра Таліпова, який на регулярній основі викладає дані, фото та відео проукраїнських громадян у Криму і влаштовує їх цькування.
У розпорядженні Крим.Реалії є повна версія відео антивоєнної акції Богдана Зізи.
У червні 2023 року російський Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив художника з Євпаторії до 15 років колонії загального режиму. Російський прокурор просив для Богдана 18 років ув'язнення.
Богдан Зіза – політв'язень
Якщо ви писатимете якісь статті в соцмережах, робитимете репости, вас судитимуть як «терористів»Вікторія Нестеренко
Правозахисники визнали справу Богдана Зізи політично вмотивованою, а самого кримчанина – політв'язнем.
«З одного боку – це переслідування однієї людини, тобто її конкретної політичної позиції – проукраїнської. З іншого боку – це переслідування і суд, щоб показати іншим жителям окупованих територій, що ось що з вами буде: те саме, що сталося з Богданом. Якщо ви використовуватимете українську символіку, якщо ви писатимете якісь статті в соцмережах, робитимете репости, вас судитимуть як «терористів», – розповідає Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів у Центрі прав людини ZMINA у коментарі Крим.Реалії.
Рідні Богдана Зізи впевнені, що вибачення хлопця на відео були записані під тиском, а стосовно нього застосовували насильство.
«Там, на тому відео, видно, що в нього порвана футболка, він розсіяний… І потім, коли він уже був у Сімферопольському СІЗО і в нас був із ним якийсь зв'язок, в одному зі своїх листів, які він таємно через адвоката передав, тому що таке не пропускають зазвичай, він написав, що стосовно нього справді застосовувалися тортури. Більше того, ця інформація є в його справі», – розповідає Олександра Баркова, двоюрідна сестра Богдана.
Також Олександра звертає увагу на те, що на всіх засіданнях російського суду забороняли фото і відеозйомку. Вона припускає, що це робилося навмисно – для замовчування реального становища Богдана. Баркова розповідає, що після одного із засідань їй передали інформацію, що «Богдан мав великий синець на пів обличчя».
Після оголошення вироку – 15 років ув'язнення – Богдан Зіза зажадав від російської влади звільнити політв'язнів та оголосив голодування.
Мені шкода, що я не маю нагоди допомагати своїм близьким в Україні. В іншому – я вчинив по совістіБогдан Зіза
Ось фрагмент його промови того дня: «Чи шкодую я про те, що зробив? Мені шкода, що я перестарався і мої дії дали ґрунт для порушення статті про тероризм. Мені шкода, що моя бабуся залишиться без нагляду, якого потребує. Крім мене, у неї нікого більше немає. Мені шкода, що я не маю нагоди допомагати своїм близьким, які зараз перебувають в Україні. В іншому – я вчинив по совісті».
Своє голодування Богдан припинив через 17 днів. За цей час втратив 10 кілограмів, а стан його здоров'я погіршився. Олександра розповідає, що «він буквально був знесилений, не міг підніматися сходами». На час голодування Богдана помістили до карцеру, що також негативно позначилося на його стані.
Процес повернення політв'язнів додому непростий
Постійне представництво президента України в Криму станом на кінець грудня 2023 року зафіксувало 191 українського політв'язня, 123 з них – кримські татари.
За словами правозахисників, повернути українських громадян додому непросто. Насамперед, через відсутність механізму обміну цивільних осіб.
«Є військовополонені, є цивільні полонені та є політичні в'язні. Тобто, це три різні категорії... Щодо військовополонених там, в принципі, все зрозуміло. І міжнародне гуманітарне право в цьому плані діє – іноді ми обмінюємо військовополонених. Але вже чотири роки не було жодних обмінів і повернень політичних в'язнів», – розповідає Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів у Центрі прав людини ZMINA.
За словами правозахисниці, наразі можлива лише робота правозахисників на міжнародному рівні та залучення «третіх сторін» – держав, які можуть вплинути на Росію.
«Бо в Україні немає цивільних людей із Росії, яких ми могли б обміняти, щоб він (обмін – КР) був рівноцінним», – повідомила Нестеренко в коментарі Крим.Реалії.
Олександра, двоюрідна сестра Богдана Ззіи, продовжує боротися за нього та організовує різноманітні акції на його підтримку. Вона пишається братом.
Для мене абсолютне диво, що він і за ґратами продовжує боротисяОлександра Баркова
«Яскравий його вчинок уже після тюремного ув'язнення – це те, що він почав говорити в суді українською мовою… Коли ти бачиш, що людина там, за тих умов, з таким жахливим оточенням – росіянами, вона бореться, вона продовжує щось говорити. Для мене абсолютне диво, що він і за ґратами продовжує боротися», – каже Баркова.
Востаннє, коли Олександра особисто розмовляла з Богданом, було майже два роки тому – до його затримання. Нині їхнє спілкування – це надіслані повідомлення через адвокатів та кілька листів, які Богдан зміг надіслати. Ось один із них.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
