У Феодосії місцеву мешканку Лілію Манцерову покарали за публікацію у соцмережі відеокліпів українських виконавців. Її спершу відправили під адміністративний арешт, а потім оштрафували. Цей випадок став черговим прикладом того, як у анексованому Криму переслідують людей за українські пісні. Історію Лілії Манцерової розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Факти переслідувань кримчан за публічне прослуховування чи виконання українських пісень почали фіксувати у Криму з літа минулого року. На той момент Росія півроку вела бойові дії проти України у рамках свого повномасштабного вторгнення. В анексованому Криму розпочалися антивоєнні протести. Боротьба з ними призвела навіть до негласної заборони української музики. Для цих переслідувань активно використовується практика доносів. Один із таких випадків стався у Феодосії.
«Маски-шоу» у продуктовому магазині
У листопаді Telegram-канал провоєнного російського блогера з Криму Олександра Таліпова «Кримський смерш» опублікував відео, на якому кілька озброєних російських силовиків у балаклавах вриваються у продуктовий магазин у пошуках продавця. На відео (обережно, нецензурна лексика!) вони запитують у жінки прізвище та ім'я. Вона називає себе Лілією Манцеровою.
У той же день підконтрольний Росії міський суд Феодосії розглянув адміністративний протокол щодо Лілії Манцерової за частиною 1 статті 20.3 КоАП Росії (публічне демонстрування символіки екстремістських організацій).
Приводом для переслідування кримчанки стали два відео, які вона опублікувала на своїй сторінці в соцмережі «Вконтакті». Один із них – «Фортеця Бахмут» українського гурту «Антитела». Воно було зняте музикантами на передовій у Бахмуті Донецької області – одній із найгарячіших точок в Україні під час повномасштабного вторгнення Росії.
«У кадрі – справжні військові та реальна, не постановочна робота української артилерії з ворожих цілей у найгарячішій точці світу сьогодні – місті Бахмут. У кадрі – бойовий підрозділ 59 гаубичного артдивізіону 45 окремої артилерійської бригади. Зйомки були узгоджені, скоординовані та підтримані командуванням сухопутних військ Збройних сил України», – заявляють автори відео.
Фронтмен групи «Антитіла» Тарас Тополя є радником молодіжної ради при президентові України, співзасновником благодійного фонду «Вільні-ЮА», волонтером та добровольцем Сил територіальної оборони Збройних сил України.
Друге відео, опубліковане кримчанкою, називається «Героям (UA)» українського гурту «Без обмежень». У ньому зібрані відомі кадри боїв ЗСУ під час повномасштабного вторгнення Росії до України.
«Кримський смерш» показав оперативне відео, на якому Лілія Манцерова заявляє, що «кається, що опублікувала відеоролики, які дискредитують Збройні сили РФ, і зобов'язується видалити все».
Наразі на її сторінці у «Вконтакті» немає жодних згадок про вказані відео.
Суд за тризубець
У рамках судового розгляду суд посилається на спеціаліста, який встановив, що на опублікованому відео зображений «тризубець», за повідомленням, «який є символікою організації українських націоналістів, української повстанської армії ОУН, діяльність якої заборонена, визнана екстремісткою на території Росії».
Про те, що тризубець є офіційною символікою України і не заборонений ні в Росії, ні в анексованому Криму, у рішенні суду не згадується.
Суддя Олена Тимохіна визнала провину Лілії Манцерової «повністю доведеною». Вона аргументувала це тим, що адмінвідповідальність передбачена за «пропаганду або публічне демонстрування нацистської атрибутики або символіки, подібної до нацистської атрибутики або символіки до ступеня змішування, або атрибутики або символіки екстремістських організацій, або інших атрибутики чи символіки, пропаганди або».
Лілія Манцерова в судовому засіданні вину не визнала, але «в скоєному покаялася і пояснила, що зробила дурість», йдеться у рішенні суду.
Кримчанка просила суд врахувати, що у неї на утриманні – малолітня онучка. Але суд визнав цей аргумент «необґрунтованим» і призначив Лілії Манцеровій покарання у вигляді двох діб адмінарешту.
Суд за «дискредитацію армії РФ»
14 листопада цей самий міський суд Феодосії розглянув ще один протокол щодо Лілії Манцерової – за статтею 20.3.3 КоАП Росії (дискредитація Збройних сил Росії).
На сайті суду зазначено, що у цій справі винесено ухвалу про призначення адміністративного покарання. Але яке саме це покарання – невідомо: суд свого рішення не оприлюднив.
Таким чином кримчанку двічі притягли до відповідальності за відео українських виконавців. А пісні «Фортеця Бахмут» та «Героям UA» поповнили репресивний хіт-парад, за який можна постраждати у Криму.
Про саму Лілію Манцерову відомо небагато. Судячи з даних із соцмереж, їй 46 років. Вона народилася у регіоні Феодосії і живе там з родиною. У неї є чоловік, дочка і онука.
Як випливає з оперативного відео із затримання Лілії Манцерової, вона працює продавцем у магазині продуктів. 2018 року російська податкова служба видала свідоцтво приватного підприємця кримчанці з такими самими даними. Основний вид діяльності – роздрібна торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами у неспеціалізованих магазинах. Але після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну це свідчення було анульовано.
На момент публікації цього матеріалу Крим.Реалії не вдалося зв'язатися з Лілією Манцеровою. Ми готові надати їй можливість висловити свою позицію щодо цієї справи.
«У Криму – тотальне беззаконня»
У Представництві президента України в АРК вважають переслідування кримчан за прослуховування чи виконання українських пісень чи демонстрацію жовто-синіх кольорів політично мотивованими та спрямованими на придушення проукраїнських поглядів на Кримському півострові.
Знаєте, за що насправді переслідують наших громадян? За правду та сміливістьТаміла Ташева
«Безкінечні переслідування та незаконні штрафи за синьо-жовтий колір нігтів або патріотичне тату на тілі, за прослуховування «Ой, у лузі червона калина» або «Байрактор», за публікацію кліпу «Фортеця Бахмут». За слова «Слава Україні», «Крим – це Україна», за лайк під постом на підтримку України. За все це в окупованому Криму можуть притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Знаєте, за що насправді переслідують наших громадян? За правду та сміливість. За непокірність та здоровий глузд. За таких умов мешкають громадяни України в окупованому Криму. Це не просто. Так, комусь це може здаватися абсурдом. Так воно і є. Але за умов окупаційного режиму панує своя реальність – тотальне беззаконня, шантаж, знущання», – заявила Представник президента України в АРК Таміла Ташева.
За інформацією представництва, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зафіксовано 559 фактів надходження до російських судів Криму матеріалів за статтею 20.3.3 КоАП Росії. Адміністративні стягнення застосовувалися щодо 475 людина, а сукупний розмір штрафів становить, як мінімум, 15,5 млн рублів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
