Європейський союз додав до санкційних списків осіб, причетних до порушення прав людини в анексованому Росією Криму. До списку увійшли заступниця російського прокурора Олена Подольна, офіцер російської Федеральної служби безпеки Денис Коровін, суддя підконтрольного Росії Сімферопольського районного суду Ділявер Берберов, слідчий ФСБ Віталій Власов, суддя підконтрольного Росії Верховного суду Криму Віктор Крапко, прокурор російської прокуратури у Криму Анастасія Супряга. Як обґрунтовує своє рішення ЄС, усі ці люди причетні до переслідувань кримських татар та українців в анексованому Криму. Майже всі фігуранти списку, окрім Супряги, брали участь у переслідуванні, тортурах чи вироку для Владислава Єсипенка. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії поговорили з журналістом видання «Ґрати» Антоном Наумлюком та представницею Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник.
Відповідно до санкційних обмежень ЄС, особам, внесеним до списку, зокрема, забороняється в'їзд чи транзит через країни ЄС, заморожуються активи та рахунки, якщо такі будуть знайдені у європейській юрисдикції. Також персональні санкції ЄС забороняють будь-які платежі на користь цих людей тощо.
Імена людей, які потрапили до санкційного списку ЄС, відомі будь-якому журналісту, який займається кримськими темами, зазначає журналіст видання «Ґрати» Антон Наумлюк.
Вони неодноразово фігурували у справах проти українських активістів і кримських татар. Один із найвідоміших – це слідчий російської ФСБ Віталій Власов, який вів справу Єсипенка, вів і досі веде справи десятків кримських татар, обвинувачених у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір», розповідає журналіст.
Це також і суддя підконтрольного Росії Сімферопольського районного суду Ділявер Берберов, який виносив вирок фрілансеру Крим.Реалії.
«Ось дві ці люди по суті стоять на засадах, на таких формальних засадах, справи Єсипенка. Але, крім Власова, є ще, наприклад, майор ФСБ Денис Коровін. Це оперативник, який підписував документи про допит Єсипенка. А ми достеменно знаємо, що Єсипенка катували і катували дуже жорстко, вибиваючи ці свідчення. Швидше за все, на підставі цього Євросоюз зробив висновок, що Коровін причетний до тортур, і про це йдеться в обґрунтуванні санкцій, які були на нього накладені», – каже Антон Наумлюк.
До санкційного списку також потрапили російські прокурори Криму. Це Олена Подольна, яка підтримувала обвинувачення у суді проти Єсипенка та Анастасія Супряга, вона представляла обвинувачення у справі проти першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла.
«Це радше неформальна група, яка об'єднана, я не знаю, інтересом переслідування кримських татар, а це радше неформальна кількість, ну якась кількість прокурорів і суддів, яких слідство постійно залучає до цих переслідувань. Найчастіше це судді Київського районного суду Сімферополя, оскільки до Київського районного суду Сімферополя, до підсудності цього суду, належать усі справи, які ініціює ФСБ. Просто тому, що управління ФСБ розташоване в цьому ж районі. Воно пов'язане з цим судом», – каже журналіст.
За інформацією Наумлюка, ЄС готував цей санкційний список пів року. Це досить оперативно, зазначає журналіст. Він сподівається, що із «жахливою кількістю порушень прав людини та воєнних злочинів, які вчиняє російська влада на окупованих територіях», прийшло розуміння того, що потрібно на це реагувати якнайшвидше й оновлення цих списків відбуватиметься набагато частіше. Потенціал для цього є величезний, упевнений журналіст. Адже Росія як країна-окупант не мала права вести своє судочинство та впроваджувати закони на окупованій території, стверджує Антон Наумлюк.
«Ось, наприклад, «справа «Хізб ут-Тахрір» навіть теоретично не мала з'явитися в Криму, оскільки в Українському законодавстві «Хізб ут-Тахрір» – не заборонена ісламська організація, вільно діє. І в Криму мав зберігатися такий стан речей. Проте Росія запровадила туди своє законодавство і за ним переслідує вже з п'ятнадцятого року понад сто кримських мусульман. Ось усі люди, які причетні до цих переслідувань, ті судді, які виносили рішення про арешт, про продовження варти, у подальшому призначенні їм покарання, вони цілком потенційно можуть, але, якщо чесно мають, потрапити до цих санкційних списків», – упевнений журналіст.
Крім цього, вважає Наумлюк, «у списках мають бути пропагандисти та адвокати, які співпрацюють зі слідством». Цим вони, каже журналіст, «легітимізують і тортури, і незаконне переслідування, і необґрунтовані судові рішення».
«У Єсипенка, у його справі такою людиною був нинішній радник глави Криму Олег Крючков. Тоді він був продюсером телеканалу «Крым-24», який буквально ось, коли його (Єсипенка – КР) катували, мало не в ті ж дні, спеціально на запит ФСБ зробив з ним інтерв'ю, де Єсипенко був змушений проговорити все те саме, що йому сказали, наказали говорити на слідстві. Тобто – визнання провини, подробиці розповідати, як він пов'язаний з українськими спецслужбами. Все це Крючков зафіксував і все це стало таким пропагандистським шлейфом, який фактично легітимізував ці тортури», – розповів Антон Наумлюк.
Ще один приклад – призначений адвокат для Асана Ахтемова у справі про диверсію на газопроводі. Олег Глушко, як розповідав Ахтемов, перебував у кімнаті, де з Асана вибивали свідчення.
«Коли Ахтемов почав до нього звертатися – Чому ви не зупиняєте, як ви взагалі таке допускаєте, він відповів, що це нормальна практика. Підпиши свідчення і тебе перестануть катувати», – розповів Антон Наумлюк.
Санкційні списки можуть і мають розширюватися, вважає голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. КПГ ще 2021 року зверталася до Ради ЄС із пропозиціями внести до цих списків російського прокурора Анастасію Грамашову, нинішніх фігурантів Віталія Власова та Віктора Крапка.
«Щодо Власова, то цей слідчий ФСБ причетний до багатьох переслідувань. Це і Владислав Єсипенко, так само справа Нарімана Джеляла. Він також відкривав сфабриковану справу. Більше того, що важливо, Власов знав, що свідчення у цих справах вибивали тортурами. Власов причетний до переслідування і «Свідків Єгови» – Дубовенка, Литвинюка та багатьох інших», – каже Ольга Скрипник.
«Власов уже давно мав бути у цих списках. Але найкраще, що з ним має бути – це притягнення до кримінальної відповідальності», – вважає правозахисниця.
Притягнення до кримінальної відповідальності цих людей – ось чого треба прагнути, впевнена Ольга Скрипник. Адже санкції – це не покарання, а обмеження та попередження, що відповідальність настане.
«Для нас це чіткий сигнал, що їхні імена відомі та про них знає не лише Україна, а й увесь цивілізований світ. Це їм сигнал, що їх і далі переслідуватимуть. Оскільки вони у санкційних списках, то ми як держава Україна маємо всі докази для їх переслідування», – зазначає правозахисниця.
Санкції є важливими і для постраждалих від дій цих людей, вважає Скрипник, називаючи списки частиною сатисфакції. Та й ті, хто у списках, розуміють, що наслідки будуть.
«З власного досвіду скажу, що колись одну людину переслідували в Ялті, звідки я родом, це українська активістка. Нарешті проти неї політично сфабриковану справу закрили. І тоді суддя підходила до неї і казала: «Ви там передайте у Києві, різним правозахисникам, журналістам, яка я молодець і що не треба мене подавати у санкційні списки». Як би вони не вдавали, що це їх не стосується, насправді вони на це реагують. Особливо ті, хто залишається у Криму. Це насамперед зрадники. І на росіян це впливає, оскільки вони не знають, що станеться. Вони не знають, як швидко ЗСУ прийдуть, яким буде сценарій визволення. Чи встигнуть вони залишити цю територію», – розповіла Ольга Скрипник.
Негайно звільнити позаштатного журналіста проєкту Крим.Реалії Владислава Єсипенка вкотре вимагає керівництво Радіо Свобода. Ця заява була оприлюднена одразу після розширення санкційних списків. За словами виконувача обов'язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедміна, він «вдячний європейським партнерам за їхню готовність притягнути до відповідальності винних у несправедливому ув'язненні та нелюдському поводженні з Владиславом Єсипенком. Владислава треба негайно відпустити до дружини та маленької доньки».
Як зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, відповідаючи на запитання про Владислава Єсипенка та інших політичних ув'язнених (у тому числі і про кримських татар – КР), «Україна щодня працює над шляхами звільнення цих людей», та «міжнародній спільноті не вистачає засобів для вирішення проблеми цивільних заручників».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
