Російська влада анексованого Криму продовжує увічнювати російських військових за участь у повномасштабному вторгненні Росії в Україну. Іменами загиблих кримчан-військовослужбовців, які воювали проти України, масово називають вулиці у містах та районах Кримського півострова. Хто ці військовослужбовці – розповідають Крим. Реалії.
Понад три десятки вулиць у Криму вже названо іменами учасників повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За словами спікера підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимира Константинова, цей процес ініціюють місцеві «єдинороси».
«З ініціативи Кримського відділення «Единой России» продовжується робота з надання вулицям імен наших Героїв – учасників СВО («спеціальною військовою операцією» у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР). Останнім часом у Криму з'явилися 12 нових найменувань вулиць, загалом їх на сьогодні – 32», – повідомив спікер.
Ще на початку серпня таких вулиць у Криму було 20. Крим.Реалії повідомляли про тих, чиї імена їм надано. Деякі раніше служили в українській армії, а 2014 року перейшли на службу Росії. А хтось на момент початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ледве встиг закінчити школу.
При цьому складається парадоксальна ситуація: незважаючи на те, що цих військовослужбовців російська влада Криму називає героями, про багатьох у відкритому доступі не знайти практично жодної інформації. Ні слова про них навіть на офіційних ресурсах.
Позивний «Люба»
Одна з вулиць Сімферополя має ім'я Олексія Любимського – російського військовослужбовця, який загинув торік. Хто він, чим займався до повномасштабної війни Росії з Україною, невідомо. Інформації про це немає ні на офіційних ресурсах російської влади Криму, ні загалом у відкритому доступі.
Російський сайт «За Победу» повідомляє, що 54-річний Олексій Любимський пішов на фронт добровольцем у складі російського підрозділу «БАРС-13». Цей підрозділ відомий також під назвою «Русский легион». Він об'єднує добровольців під контролем Міністерства оборони Росії.
Воював Олексій Любимський під позивним «Люба». Загинув 19 листопада 2022 року у селі Червонопопівка Луганської області України. Ця територія контролюється угрупуванням «ЛНР».
«Герої» Урожайного
У селі Урожайному Сімферопольського району місцева влада назвала вулицю ім'ям Сергія Черкашина.
Його батьки розповіли російським ЗМІ, що він у 34 роки пішов добровольцем воювати на боці Росії проти України. Служив у Збройних силах Росії гранатометником у десантно-штурмовому взводі. Загинув у червні 2022 року. За словами рідних, Сергій Черкашин працював у поліції та брав участь у російській операції в Сирії.
Зараз вулиця, названа на честь загиблого російського військовослужбовця, є стежкою в полі. Село ще повністю не забудоване.
В Урожайному також поховано ще одного російського військовослужбовця Олександра Сокіна. На честь нього там названо квартал. Але жодної інформації про нього у відкритому доступі немає.
Бійці з однієї школи
В Євпаторії у серпні назвали вулиці іменами дев'яти російських військовослужбовців. Серед них – Тимур Гасанов та Артемій Лисенін. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну вони навчалися в одній євпаторійській школі – №13. Там у лютому на їхню честь встановили пам'ятні дошки.
Обставини загибелі військовослужбовців на меморіальних дошках не зазначено.
Вулиці в Євпаторії названо на честь ще кількох російських військових – В'ячеслава Каренка, Миколи Мілютіна та Максима Уланова.
На честь В'ячеслава Каренка та Миколи Мілютіна у Євпаторійській школі №12 у березні цього року з'явилися меморіальні таблички.
На табличках написано про «героїчну загибель» військовослужбовців. Але за яких обставин це сталося, невідомо.
В'ячеслав Каренко, за офіційними даними, загинув у травні 2022 року, а Микола Мілютін – 23 січня 2023 року.
«Герой» із проспекту Перемоги
Вулиця в Євпаторії має ім'я Максима Уланова. Табличка його пам'яті розміщена на стіні будинку №64 на проспекті Перемоги, де він жив. На момент загибелі російському військовослужбовцю було 36 років.
Максим Уланов, за інформацією російських ЗМІ, загинув 10 березня 2022 року в місті Балаклія Харківської області. Це місто було окуповане російськими військами на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Потім ЗСУ повернули місто під контроль України.
Кінолог, піхотинець, матрос
Вулицю в Євпаторії присвятили іменам російських військових Артема Мішуніна, Сергія Степаненка, Івана Шведи та Володимира Цигонія. Про них також мало що відомо. У відкритому доступі – лише фрагментарні дані.
Артем Мішунін, за інформацією Євпаторійського краєзнавчого музею, служив дресирувальником кінологічної групи Південного округу військ національної гвардії Росії. Загинув 29 серпня 2022 року. На той момент йому було 32 роки.
Сергія Степаненка поховали в Євпаторії 28 квітня 2022 року. Під некрологом його колишній товариш по службі написав, що загиблий служив у Збройних силах Росії за контрактом у гранатометному взводі бойової машини піхоти, а у 2016 році брав участь у російській операції в Сирії.
26-річний євпаторієць Іван Шведа 1995 року народження був випускником бюджетної установи фізико-математичного профілю «Навчально-виховний комплекс «Інтеграл».
У навчальному закладі повідомляють, що він закінчив Чорноморське вище військово-морське ордена Червоної Зірки училище імені Нахімова Міністерства оборони Росії в Севастополі за спеціальністю «Радіоелектронні системи та комплекси». Потім пішов служити до російської армії та підписав контракт зі Збройними силами Росії. Служив матросом на великому десантному кораблі «Новочеркасск» 197-ї бригади десантних кораблів Кримської військово-морської бази Чорноморського флоту Росії.
Повідомляється, що він загинув 24 березня 2022 року «під час виконання бойових завдань забезпечення угруповання російських сил на Маріупольському напрямку». Того дня «Новочеркасск», а також великі десантні кораблі «Цезарь Куников» і «Орск» атакували в порту Бердянська.
21-річний євпаторієць Володимир Цигоній, на честь якого назвали вулицю в Євпаторії, служив у 810-й окремій бригаді морської піхоти Чорноморського флоту Росії. Загинув 9 жовтня 2022 року. Обставини смерті не уточнюються.
Вулиці в Євпаторії, яким надано імена російських військовослужбовців, розташовані в районі будівництва житлового комплексу «Перемога».
Скільки кримчан у лавах російської армії загинули, воюючи проти України, невідомо. Такої статистики у відкритому доступі немає. За найменшими підрахунками Представництва президента України в АРК, кримські втрати становлять декілька сотень людей.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
