«Карантин» як штрафний ізолятор. Чому Нарімана Джеляла перевели до СІЗО-2 у Криму

Засудженого в Криму у справі про диверсію на газопроводі кримськотатарського політика, журналіста Нарімана Джеляла (за документами – Джелялова) російські силовики перевели до сімферопольського СІЗО-2. У в'язниці у Нарімана загострилися захворювання та стан здоров'я погіршився. У якому він стані зараз? Які перспективи оскарження вироку і чи можна розраховувати на його звільнення за обміном? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії, ведучий Сергій Мокрушин говорив із дружиною Нарімана Джеляла Левізою Джеляловою, адвокатом Миколою Полозовим та головою правління правозахисної організації «КримSOS» Олексієм Тільненком.

«​Карантин» як штрафний ізолятор

За словами Левізи Джелялової, дружини Нарімана Джеляла, його було переведено в сімферопольський СІЗО-2 11 травня, він перебуває там у карантинній камері разом із двома ув'язненими. У нього відібрали всі речі, продукти та документи.

«Йому поголили голову, бороду, вони там ходять у напівзігнутому стані, руками за спиною, головою вниз. Вони не бачать нічого навколо, ні облич, нічого», – розповідає Левіз Джелял.

Тільки в понеділок, 15 травня, через п'ять днів після переведення, Наріману дали можливість помитися і переодягнутися в чистий одяг, каже Левіза Джелялова.

Умови, в яких утримують Нарімана Джеляла, схожі на штрафний ізолятор.

«З 6 ранку і до 22-ї години вечора ліжко, на якому він спить, заправляють, і вдень на ньому бути не можна. Ні сідати, ні лягати. З огляду на те, що у нього болить спина, він змушений або стояти, або сидіти там на лавці в камері», – розповідає дружина.

Через такі умови, за її словами, стан здоров'я Нарімана Джеляла погіршився, загострилися захворювання: «У нього три грижі міжхребцеві. Під час переведення його стан погіршився. Враховуючи той жорсткий графік, в якому він перебуває, а він, як нам уже відомо, в карантинній камері, повідомили, що він може там перебувати до двох тижнів».

СІЗО-2 у Сімферополі почав фігурувати у повідомленнях із Криму з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Будівництво цього ізолятора (одного з двох нових СІЗО для Криму) на 366 місць розпочалося у 2015 році, наступного року після захоплення Росією Кримського півострова. Будівництво СІЗО довго не завершувалося, порушувалися кримінальні справи із супутніми корупційними скандалами.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну правозахисники виявили цей СІЗО, що працює як ізолятор для громадян України, викрадених на тимчасово окупованих Росією територіях. Там також тримали і частину українських військовополонених, розповідає адвокат Микола Полозов. За його словами, цей ізолятор підконтрольний ФСБ РФ і режим там жорсткіший, ніж у Сімферопольському СІЗО-1.

«Звичайно ж, ті умови, в які помістили Нарімана, не відповідають російським нормативам для осіб, яких тримають під вартою, тобто стосовно осіб, які не мають вироку, що набув чинності, і не відбувають покарання. А цей режим якраз наближений до того режиму, в який періодично поміщають тих, хто відбуває покарання. Це або штрафний ізолятор, або такий режим відбування покарання як в'язниця, де теж не дозволяють користуватися ліжком протягом дня, де водять, завівши руки за спину», – повідомив Полозов.

Крим.Реалії намагалися зв'язатися з адміністрацією СІЗО-2, щоб з'ясувати, на якій підставі Джеляла перевели саме в цей ізолятор, але там не брали слухавку. Запитання були надіслані й електронною поштою.

«Це політичний тиск»

Жодних підстав для того, щоб переводити Нарімана Джеляла в це СІЗО, немає, упевнений адвокат. Микола Полозов має одне пояснення – тиск на Джеляла, якого правозахисні організації визнали політв'язнем.

«Було винесено вирок. Жодних підстав для того, щоб його кудись переміщати, не було. Переміщення його в ізолятор із більш жорсткими умовами – це тиск на нього… Це погіршення життєвих умов, використовуючи ті можливості репресивного апарату, який має путінський режим в окупованому Криму», – пояснює Полозов таке рішення.

Умови в цьому СІЗО – порушення прав Джеляла на захист, каже адвокат. Без записів, які робив Наріман, вивчаючи матеріали справи, йому важко буде готуватися до апеляції. На саму апеляцію та подальшу касацію надій захисник не має.

«Було б занадто наївно розраховувати», що Нарімана Джеляла визнають невинним, каже адвокат, і припускає, що «винесуть ті рішення, які очікує російська влада».

Однак захист повинен пройти всі російські інстанції, щоб справу Нарімана Джеляла змогли розглядати ЄСПЛ або Комітет з прав людини ООН. Комунікація з ЄСПЛ у цій справі розпочалася практично одразу після арештів у вересні 2020 року – український адвокат Євгенія Закревська одразу після арешту Джеляла скерувала до Європейського суду з прав людини заяву про вживання термінових заходів для захисту Нарімана Джеляла та Асана Ахтемова, який проходить із Джелялом у справі. Але навіть рішення на користь Джеляла не гарантує йому свободу, каже Микола Полозов.

«Його звільнення, як і звільнення інших політв'язнів-кримських татар можливе лише як політична воля Кремля, якщо буде досягнуто домовленостей про звільнення та обмін», – вважає Полозов.

«Два шляхи, якими українські політв'язні за майже десять років від початку російсько-української війни виходили з путінських застінок: або вони відбували повністю термін, або відбувалися переговори і була процедура обміну та помилування, або вони помирали в путінській в'язниці, як Ширінг, як Гафаров», – зазначив адвокат.

За словами адвоката, востаннє Росія повертала українських політв'язнів у 2019 році, коли в результаті переговорів додому повернулися українські військові моряки, Олег Сенцов та інші політв'язні.

Відтоді в публічному полі, каже Полозов, про звільнення інших політв'язнів нічого не повідомляли.

«Звичайно, повномасштабне вторгнення, воєнні злочини, акти геноциду відсунули питання щодо політв'язнів на другий, третій план. Це очевидно», – каже Микола Полозов.

«Це помста та методи психічного і фізичного впливу», – каже голова правління правозахисної організації «КримSOS» Олексій Тільненко про те, що відбувається з Наріманом Джелялом у сімферопольському СІЗО-2. З 2014 року всі політичні в'язні на окупованих Росією територіях зазнають тортур, розповідає Тільненко.

«Це починалося з моменту затримання. Багато наших політв'язнів, які перебували на окупованій території Криму і продовжують ьам бути, говорили, що до них застосовувалися тортури відразу після затримання і в момент транспортування, після приїзду в СІЗО та згодом. І таке ставлення, прямо скажемо – тортури тривали і в місцях утримання, і до моменту винесення вироку, і після», – розповідає правозахисник.

«Потрібні механізми обміну»

Проблема в тому, каже Тільненко, що цивільних осіб, зокрема й політв'язнів, не можна обмінювати на військовополонених. А Україна як правова держава не має і не може мати політичних заручників.

«Механізмів вирішення цієї проблеми насправді зараз немає. І міжнародне співтовариство сьогодні намагається вигадати якісь механізми для того, щоб забезпечити звільнення цих утримуваних цивільних осіб», – каже Тільненко.

Нарімана Джеляла у вересні 2022 року було засуджено до 17 років позбавлення волі за звинуваченнями в «підготовці диверсії на газопроводі» в селі Перевальне. Про цю справу, як і про звинувачення, за якими в Криму позбавили волі Нарімана Джеляла та братів Азіза й Асана Ахтемових, Крим.Реалії повідомляли докладно. У тому числі – про тортури та погрози вбивством, недопуск у перші дні після затримання адвокатів та інші тактики тиску на підозрюваних під час слідства і судового процесу, що дозволяє правозахисникам кваліфікувати цю справу як політично мотивовану.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.