Зранку 16 серпня в Джанкойському районі Криму горить і вибухає російський склад боєприпасів, тиждень тому пожежа була на аеродромі в Новофедорівці Сакського району, а в середині квітня у Чорному морі горів ракетний крейсер «Москва». У всіх випадках Міністерство оборони Російської Федерації повідомляло про «випадкові займання» на військових об'єктах.
Куріння «по-московськи»
Втрата Росією флагмана Чорноморського флоту гвардійського ракетного крейсера «Москва» вважається найбільшою втратою військової техніки у світі з часу закінчення Другої світової війни. І винні в цьому, якщо вірити офіційним повідомленням російських військових, ті, хто недбало поводився з вогнем на борту корабля.
Пізно ввечері 13 квітня голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко повідомив, що українські військові завдали удару російському ракетному крейсеру «Москва».
«Ракети «Нептун», що стоять на варті Чорного моря, завдали російському кораблю дуже серйозних пошкоджень», – написав він у своєму телеграмканалі.
Радник глави Офісу президента Олексій Арестович уточнив, що на кораблі «Москва», що перебував у басейні Чорного моря, сильна пожежа.
Міністерство оборони Росії та офіційні російські ЗМІ мовчали до ранку 14 квітня, після чого в оборонному відомстві заявили, що екіпаж крейсера «евакуйований після детонації боєзапасу внаслідок пожежі», причини якої встановлюються.
У версію пожежі не вірив майже ніхто. Особливо після того, як у мережу потрапили кадри корабля, що горить, із зовнішніми пошкодженнями в місцях, де не зберігається боєзапас.
14 квітня флагман Чорноморського флоту затонув. Саме після знищення крейсера «Москва» в інтернеті з'явився мем про «куріння в недозволеному місці».
До речі, саме 14 квітня «Титанік» зіткнувся з айсбергом 1912 року.
Вибухові вівторки: день перший
Минулий вівторок, 9 серпня, розпочався в Криму, як завжди: нудні зведення про зростаючу кількість коронавірусних хворих, переможні реляції російської влади про будівництво та реконструкцію всього і вся та збирання «рекордного врожаю зернових», стогнання в соцмережах про затори на дорогах, спеку й убогий курортний сервіс.
Однак після обіду порядок денний різко змінився. О 15.20 на військовому аеродромі в Новофедорівці під Саками пролунали перші вибухи, піднялася грибоподібна хмара диму, почалася детонація боєприпасів, що тривала близько двох годин.
Новофедорівка, яка в українські часм стала звичайним прибережним курортним селищем, була в паніці: у будинках вибуховою хвилею вибило вікна і двері, осколки, що розліталися, пробивали кузови автомобілів і шиферні дахи будівель. Почалася масова втеча туристів та евакуація місцевих жителів. Незапланований екстрім на відпочинку вийшов для курортників, а мешканці селища вперше, можливо, усвідомили, що це таке – жити поряд із військовою базою.
Через півтори години після «інциденту» на аеродромі відреагувало Міноборони Росії: нібито причиною вибухів на військовому аеродромі у селищі Новофедорівка стала «детонація кількох авіаційних боєприпасів».
При цьому в російському оборонному відомстві стверджували, що «після вибуху на аеродромі ніхто не постраждав, авіаційна техніка не пошкоджена». І, крім цього, вживаються заходи «з гасіння пожежі та з'ясування причин вибуху на аеродромі. Вогневої дії по обвалованому майданчику зберігання боєприпасів на аеродромі Cаки не було».
Виходить, лежали боєприпаси та раптом як здетонували. Ну, чи трава навколо раптом спалахнула сама по собі, від спеки. При цьому професіонали-пожежні давно знають, що від спеки нічого ніколи не спалахує – обов'язково людський фактор у вигляді покинутого недопалка чи «гри із сірниками» є.
Народна мудрість каже, що хто збрехав один раз, збреше і вдруге. А щодо російського оборонного відомства, то вони навіть не червоніють при цьому й оком не моргнуть. Пам'ятаєте: «На аеродромі ніхто не постраждав, авіаційна техніка не пошкоджена»?
Вже за кілька днів стали зрозумілі масштаби втрат і пошкоджень, які сховати від «окастих» супутників просто неможливо. Вже перші знімки показали, що 13 літаків знищено чи пошкоджено. Виходячи навіть із цих, явно неповних відомостей про втрати, військові експерти матеріальні втрати оцінювали як «колосальні». Forbes, спираючись на різні джерела, підрахував, що вартість знищеної та пошкодженої техніки може становити 650-850 млн доларів.
Пізніше, коли мережа наповнилася відео вибухів і пожежі, стало зрозуміло, що «осередків займання» було, як мінімум, два, і вони були розташовані за дві сотні метрів один від одного, в різних частинах аеродрому. Пояснити це інакше, ніж проведенням конкурсу одночасного куріння неможливо.
Вибух на авіабазі в окупованому Криму (фотогалерея)
Тепер у Сакському районі знову лунають вибухи – між селами Наумівка та Ветрівка з 15 серпня щодня з 16:00 до 19:00 проводяться роботи зі знищення вибухонебезпечних предметів, що розлетілися околицями аеродрому в Новофедорівці.
До речі, 9 серпня відзначають Міжнародний день корінних народів світу, а також День пам'яті трагедії Нагасакі в Японії.
Кримська Новофедорівка після вибухів на військовому аеродромі (фотогалерея)
Вибухові вівторки: день другий
За тиждень, 16 серпня, вівторок у Криму став гучним прямо зранку. Повідомлення в пабліках були суперечливими. Спочатку телеграмканали та спільноти соцмережі «Вконтакте» повідомляли про пожежу на трансформаторній підстанції, потім повідомлення були доповнені інформацією про пожежу та вибухи на складі біля села Майське у Джанкойському районі.
Село Майське розташоване за 25 км на південний схід від Джанкоя. Майське межує з іншим невеликим селом – Азовське. Через обидва села проходить залізнична гілка Керч – Джанкой, тут розташована станція Азовська.
Інформацію про вибухи на військових складах пізніше підтвердив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. «Повідомляють із тимчасово окупованого Криму: влучання по військовій частині орків у селищі Qalay (нині Азовське) Джанкойського району. Вибухи лунають протягом години...», – написав він у фейсбуці.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов менш ніж за годину виїхав на місце події. У цей час рупор російської влади півострова – сайт «Крыминформ» – продовжував розповідати у своєму телеграмканалі про пожежу на підстанції та численні вибухи, «офіційної інформації про які немає». Але вже о 8:20 пропагандисти визнали, що «одночасно з підстанцією горить склад боєприпасів» біля села Майське.
Найдовше «народжувало» свою версію Міноборони Росії, і вона була передбачувана: «У районі населеного пункту Майське (Джанкойський район) сталося займання на території майданчика тимчасового зберігання боєприпасів однієї з військових частин». І крапка. Чергове «куріння в недозволеному місці».
Тим часом із села Майське евакуювали близько двох тисяч людей. Сергій Аксьонов повідомив про двох постраждалих: одного чоловіка поранило уламком, іншого придавило стіною.
Як виявилося, після розльоту снарядів, що вибухають, постраждала залізнична гілка Керч – Джанкой, рух на ній було зупинено. Пасажирів поїзда, що застряг у дорозі, розвозили автобусами від станції Владиславівка в Кіровському районі Криму. Загалом затримуються сім потягів – шість до Криму з Росії, один – із Криму.
Але через станцію Азовська не лише пасажирські потяги рухалися. Набагато більше було військових ешелонів у бік окупованих областей півдня України.
Тим часом, як пише у своєму телеграмканалі УНІАН із посиланням на «Стратком», останнім часом у районі Джанкоя російська армія значно посилила ППО.
Так, у районі аеродрому поблизу Джанкоя було розгорнуто, за попередніми даними, щонайменше вісім ЗРС С-400, три ЗРК С-300, п'ять ЗРПК «Панцир-С1». Крім того, на аеродромі було зосереджено 440 ТПК (транспортно-пускові контейнери) для С-300.
Ці ТПК там були сконцентровані в такій кількості не так для захисту повітряного простору, як для відправлення до Херсонської та Запорізької областей з метою обстрілів Миколаєва та Запоріжжя. Особливо напередодні 24 серпня.
Крім цього, «в районі залізничної станції «Азовська» проводилося розвантаження 17 ББМ, 10 САУ «Гвоздика», 7 САУ «Мста-С», 2-х САУ «Пион», 3 од. РСЗО БМ-21 «Град», а також боєприпасів. І це без урахування того, що вже стояло і нудилося під гарячим кримським сонечком», – йдеться у повідомленні.
Трохи згодом голова Офісу президента України Андрій Єрмак натякнув у твіттері, що за вибухами в Криму стоять Збройні сили України. І додав, що «знищення російських складів зі зброєю триватиме до повної деокупації українських територій».
За пів дня, в обід, Міноборони Росії підправило початкову версію про пожежу. «Вранці 16 серпня внаслідок диверсії постраждав склад військового призначення у районі населеного пункту Джанкой. Збитки завдано низці цивільних об'єктів, серед яких ЛЕП, електростанція, залізничне полотно, а також низка житлових будинків. Серйозно постраждалих немає. Вживаються необхідні заходи для ліквідації наслідків диверсії», – йдеться у повідомленні.
Буквально через лічені хвилини після цього повідомлення стало відомо про вибухи та клуби чорного диму на військовій авіабазі у селищі Гвардійське Сімферопольського району.
Як повідомив «Коммерсант», військові відомства та правоохоронні органи перевіряють версію з атакою малим безпілотним літальним апаратом на склад боєприпасів.
Цікаво, що сьогодні «було спекотно» не лише у Криму. За словами міського голови Мелітополя Івана Федорова, о 07:00 у місті зафіксували два вибухи в районі електропідстанції. Після цього ефірне мовлення окупантів у місті зупинилося. За попередніми даними, вибухами пошкодило транзитний кабель.
Українських свят на день 16 серпня немає. Просто йде 174 день розв'язаної Росією війни. Ну, а кому цікаво, сьогодні Національний день ПДВ у США.
Майбутні вівторки і не тільки
23 серпня – День державного прапора України. Нинішнього, 2022 року, це свято випадає на вівторок. Можна не сумніватися, що в Криму напередодні будуть вжиті серйозні заходи «у боротьбі з курінням у недозволених місцях», і всі силові російські відомства пильнуватимуть, щоб знову випадкового займання не сталося.
Але чому, власне, обов'язково у вівторок щось має статися? Усі дні в тижні рівні. Та й свят щодня вистачає. Наприклад, 22 серпня в Україні відзначають День пам'яті загиблих правоохоронців, 24 – День незалежності, 27 – День авіації України та День далекобійника, а 28 серпня – День шахтаря.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
