Російська влада має намір відновити та зміцнити свої пункти пропуску на адмінкордоні Криму та Херсонської області. Через них, нагадаємо, з 24 лютого Росія перекидає військову техніку та живу силу для війни з Україною. Як стало відомо Крим.Реалії, на цих пунктах пропуску менш як за місяць планують відремонтувати дорожнє покриття, обладнати інфраструктуру та зміцнити огородження. Чи пов'язані ці екстрені роботи із заявами влади України щодо наміру звільнити Крим у рамках відбиття повномасштабного вторгнення Росії, – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Послуги з відновлення російських пунктів пропуску на адмінкордоні між анексованим Кримом і Херсонською областю закуплені «Дирекцією з будівництва та експлуатації об'єктів Роскордону». Таку інформацію розміщено на російському порталі держзакупівель. Роботи вартістю кілька мільйонів рублів плануються термінові. Їх, згідно з документами, необхідно завершити менш як за місяць – до 15 липня.
Пункти пропуску «Перекоп», «Джанкой» та «Армянськ» були облаштовані російською владою після захоплення Криму в 2014 році, щоб обслуговувати сполучення з материковою частиною України.
23 лютого напередодні повномасшабного воєнного вторгнення Росії в Україну російські служби заблокували роботу цих пунктів пропуску, а наступного дня через них у Херсонську область прорвалися російські танки.
Через чотири місяці, поки Росія продовжує атакувати Україну, ці пункти пропуску залишалися недіючими. Тепер їх терміново відновлюють та зміцнюють, у тому числі, військовими засобами, з'ясували Крим.Реалії.
Маскувальна сітка, огорожі, розпізнавальні знаки
На початку червня у кримській філії «Дирекції з будівництва та експлуатації об'єктів Роскордону» оголосили тендер вартістю майже два мільйони рублів із закупівлі послуг відновлення пункту пропуску «Перекоп». Він розташований на трасі Каховка-Армянськ.
У рамках закупівлі на цьому пункті пропуску планується встановити бетонні та металеві огорожі, а також сталеві конструкції. Також там укріплять огородження в'їзних воріт і периметра, замінять склопакети у вікнах об'єктів пункту пропуску та бортові стаціонарні камені.
Для цього пункту пропуску російська влада закуповує маскувальну сітку, призначену для приховування об'єктів, йдеться в документації торгів. Такі мережі активно використовують для маскування об'єктів під час війни.
Ще за 1,5 мільйона рублів російська влада планує відновити пункт пропуску «Джанкой». Він розташований на трасі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта.
За умовами контракту, цей пункт пропуску мають огородити, замінити там опорні стійки навісу над смугами руху автомобілів, відновити опори освітлення та інші інфраструктурні роботи. Ще майже за два мільйони рублів там замінять асфальто-бетонне дорожнє покриття.
Раніше російська влада Криму визнавала, що дороги біля адмінкордону з Кримом серйозно постраждали від перекидання на материкову частину України військової техніки та живої сили з Росії, починаючи з 24 лютого.
Найменше робіт, судячи з кошторису, потрібно провести на пункті пропуску «Армянськ», розташованому на трасі Херсон-Керч.
Цей пункт пропуску, згідно з документами, потрібно лише захистити та зміцнити в'їзні ворота.
На всі роботи на зазначених пунктах пропуску надається місяць. Згідно з документами, вони мають бути завершені до 15 липня.
До цієї ж дати російська влада хоче закупити спеціальне спорядження для підрозділу спеціального призначення, яким укріплять митні пости. Ці покупки не тільки цивільного призначення, а й військового. Серед таких у документах перераховані 18 нарукавних пов'язок для розпізнавання «Свій-Чужий» яскравого червоного, помаранчевого або жовтого кольору зі світловідбивною смугою і розміщенням розпізнавальних знаків пораненого бійця (група крові, позивний і т. і.), чотири підсумки для ручної гранати, 18 кровоспинних турнікетів «Удав», чотири п'ятиметрові евакуаційні стропи, тактичні бандажі та толстовки, а також напашник протиосколковий універсальний.
Кордон «для майбутніх громадян Росії»
Роботу пропускних пунктів на адмінкордоні Криму з Херсонською областю вирішено відновити та розширити у зв'язку з потоком на півострів жителів материкової частини України, а також товарів з її південних областей, заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). «Регулярно отримую звернення про те, що на проходження кордону витрачається до 28 години Потік людей зростає. Ми розуміємо, що ці люди незабаром будуть громадянами Росії – у процесі процедури отримання паспортів (Росії, які роздають на окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей – КР). До 1 липня необхідно скоротити час очікування на кордоні до чотирьох годин. Ухвалено рішення дозволити проходження прикордонних пунктів поза чергою батькам із дітьми до трьох років, вагітним жінкам та інвалідам. Також позачергово проходитимуть підприємці з продукцією, що швидко псується: овочами та фруктами, молочною продукцією та живою рибою», – стверджує він.
Херсонська та Запорізька області, нагадаємо, зараз частково окуповані російськими військами. Вони перешкоджають виїзду місцевих жителів на підконтрольні Україні території, а натомість силоміць відправляють їх до Криму, стверджує українська влада. Фури з продукцією з Херсонської області теж потрапляють на півострів силовим способом, заявляє місцева влада.
«Готуються жити з Україною на умовах «як до 24 лютого»
Зміцнення російських пунктів пропуску на адмінкордоні український військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук пов'язує з двома можливими сценаріями.
«Якщо росіяни справді готуються до анонсованої анексії Херсонської області, то таке обладнання кордонів двох російських регіонів виглядало б як рудимент. Значить, щось не так пішло з «референдумом». І тут два варіанти. Або росіяни хочуть створити на півдні України ще одну псевдореспубліку, чергову «ХНР», або готуються до «перемир'я» та співіснування з Україною на умовах та в межах «як до 24 лютого». Ніби нічого й не було», – каже експерт.
Водночас поспіх, з яким російська влада планує відновити роботу своїх пропускних пунктів уже до середини липня, на думку Павла Лакійчука, викликає питання.
«У тому, що Україна звільнить Херсонщину, я не маю сумнівів. І, цілком можливо, це станеться до середини липня. Але ні КПВВ, ні пунктів пропуску там не буде. Або ми вирушимо далі звільняти український Крим, або там буде рів із крокодилами, мінні поля та гармати у три ряди – вдруге на граблі, сподіваюся, Київ наступати не буде», – сказав він Крим.Реалії.
Ознак підготовки Росії до наступу Збройних сил України на Крим у зміцненні адмінкордону експерт не бачить.
«З воєнної точки зору ці споруди жодного тактичного значення не мають. Навпаки, лише заважають. Але для оборони Криму росіяни готові. Лінію оборони вони створили ще у 2015-2016 роках. Обладнана вона південніше, на Перекопському валу і не пов'язана з прикордонними об'єктами ФСБ. Вона не закинута, тому проривати її доведеться», – пояснює Павло Лакійчук.
Він сподівається, що контрольні пункти пропуску «Україна скоро встановить» біля в'їзду на міст через Керченську протоку з огляду на те, що з 1 липня почне діяти візовий режим із Росією.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
