«Омікрон». Що відомо про новий штам коронавірусу та чи загрожує він Україні?

Україна посилює захист від коронавірусу штаму «Омікрон», який шириться світом. Наразі новий варіант вірусу виявили в низці країн, серед яких Гонконг, Ізраїль, Німеччина, Велика Британія, Канада та Нідерланди. Влада останньої країни заявила про мінімум 13 підтверджених випадків інфікування людей, що прилетіли до Амстердама з Південно-Африканської Республіки (ПАР). Наскільки агресивніша і небезпечніша нова мутація за своїх попередників? Які прогнози щодо появи нових варіантів коронавірусу, чи ефективними будуть вакцини проти них? І чи готова Україна зустріти новий штам?

Станом на 29 листопада в Україні не виявили новий варіант коронавірусу «Омікрон», заявляють у МОЗ. Водночас у відомстві підкреслюють, що «всі зразки, які не будуть визначені як «Дельта-штам» будуть підлягати обов’язковому повногеномному секвенуванню» (розшифровці вірусу – ред.)

Через поширення нового штаму МЗС рекомендувало українським громадянам утриматися від подорожей до Африки, зокрема, до таких країн, як ПАР, Ботсвана, Лесото, Мозамбік, Намібія та Зімбабве. Ті ж українці, що повернулися з африканських країн, де виявили «Омікрон», після повернення додому мають відправитися на двотижневу самоізоляцію.

Які є дані про новий штам?

• Новий штам зафіксували у ПАР 24 листопада. Першими зараженими виявилися студенти університету;
• Варіант «Омікрон» має близько 30 мутацій, в ньому поєднуються риси кількох попередніх варіантів;
• За попередніми даними, нова мутація може призводити до підвищеного ризику повторного зараження людини, що вже перенесла Covid-19;
• Новий варіант може мати підвищену швидкість передачі, але поки невідомо, чи є ця швидкість більшою, ніж у «Дельти»;
• Вчені також вивчають, чи збільшує нова мутація ризики важкого перебігу захворювання.

Чому з'являються нові варіанти вірусу?

Мутації можна вважати помилками під час копіювання генетичної інформації вірусу, пояснюють науковці. Зазвичай, кожна мутація вірусу не означає, що він стає міцнішим і водночас небезпечнішим для людини. Якщо виникає новий варіант вірусу, то йому потрібен час, щоб вийти і закріпитися в популяції, а це непроста для нього задача, зауважує у коментарі Радіо Свобода лікар-інфекціоніст Костянтин Ковалишин.

«Але якщо внаслідок мутації вірус стає агресивніший, наприклад, краще проникає в клітину, або «обходить» імунітет, то, природньо, він вичавить своїх родичів – минулі мутації, які не так активно будуть розмножуватись. Це ми могли спостерігати на прикладі «Дельти», – розповідає лікар.

Поява цілого «букету» мутацій у нового варіанта – це наслідок того, що вірус тривалий час розвивався в організмі людини з імунодефіцитом, ймовірно, з ВІЛ-інфекцією або тривалим перебігом ковіду, додає завідувач кафедри мікробіології, вірусології, імунології та епідеміології Дніпровського державного медичного університету Дмитро Степанський.

Імунна система ВІЛ-позитивного пацієнта не здатна повністю подолати вірус, і він може місяцями «жити» в організмі такого хворого. Найслабші вірусні частки, зрештою, гинуть, проте накопичуються частинки, що несуть зміни. І саме вони роблять нові варіанти більш стійкими до імунної відповіді, пояснює вірусолог.

«Цей процес можна порівняти із експрес-еволюцією вірусу в межах організму. Така теорія частково пояснює, чому «омікрон» – нащадок вихідного штаму В.1.1, який зараз практично не зустрічається.

Скоріш за все, такі мутації роблять цей варіант вірусу більш трансмісивним (здатність до передачі інфекції – ред.), з більш важким перебігом хвороби. Також не можна виключати той факт, що вірус навчився частково уникати імунної відповіді», – зауважив Дмитро Степанський у коментарі Радіо Свобода.

Чи допомагає вакцинація?

ВООЗ розглядає «Омікрон» як такий, що викликає занепокоєння. Проте, на думку вчених, необхідні подальші дослідження для того, щоб зробити остаточні висновки щодо небезпечності нового штаму. В будь-якому випадку, зауважують експерти, нещодавня хвиля варіанту «Дельта» показала, що вакциновані люди легше переносили захворювання, їх не ушпиталювали, і серед них не було зафіксовано смертельних випадків.

«Поки що немає потреби на кожну мутацію вірусу розробляти свою вакцину. Щодо варіанту «Дельта» також були сумніви, але, як бачимо, вакцини «справились». Не можна, звісно, виключати загрозу появи принципово нової мутації, або загрозу виникнення нового вірусу взагалі. В медицині є багато загроз – скажімо, загроза поширення антибіотикорезистентності (стійкість до антибіотиків – ред.)», – зазначає Костянтин Ковалишин і наголошує, що паралельно зі щепленням, самоізоляція, дистанціювання та маски мають бути неодмінними союзники для виходу із пандемії.

ВООЗ рекомендує продовжувати нарощувати темпи вакцинації, а у Європейському центрі з профілактики та контролю захворюваності говорять про можливість розглянути введення бустерної вакцини людям старше 40 років для європейських країн, каже Дмитро Степанський.

26 листопада компанія BioNTech розпочала дослідження ефективності вакцини Pfizer проти варіанту «Омікрон».

Яка картина для України?

В Україні на цей час немає зафіксованого зараження новим штамом.

Нова мутація була виявлена в багатьох країнах протягом останніх кількох днів. Він вже поширився в державах, які демонструють високі показники щеплення, наприклад, Ізраїль чи Велика Британія. Відтак, прогнозують фахівці, поява цього штаму в Україні, де темпи вакцинації значно гірші, скоріш за все, буде питанням часу.