«Росія наближається до періоду нестабільності, а Кремль йде у 2024 рік, досі невпевненим у тому, чи планує Володимир Путін залишатися президентом, поки у нього є така можливість», – сказала колишня високопоставлена радниця Білого дому з питань Росії Фіона Гілл Радіо Свобода.
В інтерв'ю Гілл також проводить паралель між Путіним і колишнім президентом США Дональдом Трампом, в адміністрації якого вона пропрацювала 2,5 роки. Колишня радниця стверджує: політична система Сполучених Штатів дійде до межі, якщо Трамп повернеться на посаду президента в 2024 році.
«На жаль, я бачу багато паралелей між тим, що відбувається в Сполучених Штатах сьогодні, і тим, що відбувалося в Росії у 1990-х роках», – сказала Гілл.
Фіона Гілл – уродженка Сполученого Королівства, яка згодом стала громадянкою Сполучених Штатів, – охарактеризувала сама себе як «безпартійного експерта із зовнішньої політики». Вона є вченою, істориком, написала кілька книг про Росію і була співавторкою біографії Путіна 2013 року.
У своїй нещодавно опублікованій книзі «Тут немає нічого для вас» Гілл досліджує свою рідну країну, названу країну і Росію, а також їхні загальні риси, частково пов'язані з крахом промислової бази у кожній з них. Результат, стверджує Гілл, проклав шлях таким лідерам-популістам, як Путін, прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і Дональд Трамп.
Вона вільно володіє російською мовою і працювала в Національній розвідувальній раді США під час другого терміну президенства Джорджа Буша. На подив деяких колег – Гілл погодилася стати головним радником з питань Росії в Раді національної безпеки Білого дому Трампа.
Як радник Гілл була в авангарді і в центрі, коли адміністрація намагалася виробити послідовний підхід до Росії, її намагання часто дратувало відкрите захоплення Трампа Путіним.
Під час пресконференції в Гельсінкі у липні 2018 року, на якій Гілл входила до складу делегації Сполучених Штатів, Трамп ухилився від запитання журналіста, чи згоден він із висновками американських спецслужб про те, що Росія втручалася у вибори 2016 року, на яких Трамп переміг, і відповів, що підтримав заперечення Путіним висновків.
«Я збиралася влаштувати серцевий напад чи симулювати серцевий напад і впасти на ряд журналістів позаду мене, – пише Гілл у своїй книзі. – Але це тільки додало б принизливості видовищу».
«Питання торкнулися самої суті його невпевненості», – пише вона і додає, що якби Трамп погодився з тим, що в 2016 році Росія втрутилася на його користь, він з таким же успіхом міг би сказати: «Я нелегітимний».
За її словами, для Путіна і його радників фурор, що виник після відповіді Трампа, підірвав будь-які зусилля з укладення нових двосторонніх угод, наприклад, щодо контролю над озброєннями. «На виході з конференції [Путін] сказав своєму прессекретарю, в межах чутності нашого перекладача, що ця пресконференція – «нісенітниця собача», – пише Гілл у книзі.
Однак тільки наприкінці 2019 року ім'я Гілл стало відомим у Сполучених Штатах, після того, як вона дала свідчення на першому судовому процесі у справі про імпічмент Трампа у Конгресі.
Причиною початку судового процесу стала телефонна розмова Трампа з президентом України Володимиром Зеленським у липні 2019 року. Під час розмови Трамп, ймовірно, як випливало зі стенограми, поставив умову про надання США військової допомоги Україні, коли уряд Зеленського проведе кримінальні розслідування щодо Джо Байдена і його сина Гантера.
Гілл пішла з адміністрації Трампа якраз за кілька днів до телефонної розмови між Трампом і Зеленським.
Зрештою, Трампа притягнула до відповідальності Палата представників, яку очолювали демократи, а потім виправдав Сенат, очолюваний республіканцями.
«Я не шкодую про це, – сказала Гілл про роботу в Білому домі Трампа. – Тому що я пішла туди, щоб спробувати розібратися з усіма речами, про які ми тільки що говорили. Тому що я бачила 2016 рік таким, яким він був – своєрідною спробою перевернути нашу внутрішню політику. І справді сіяти хаос».
«Це відкрило мені очі на проблеми в самих Сполучених Штатах», – сказала вона в інтерв'ю Радіо Свобода.
Раніше цього місяця, незадовго до офіційного випуску книги, Трамп опублікував заяву, де назвав Гілл «снобом з урядових структур з приємним акцентом» і заявив, що вона «жахливо справляється зі своєю роботою».
Путін – дестабілізатор?
В інтерв'ю Гілл сказала, що окупація Росією українського Криму в 2014 році стала поворотним моментом в еволюції Путіна як лідера Росії, що «поставив його в таку собі квазіавтократичну позицію».
«Російська держава жива й здорова, і, знаєте, виконує свої функції, але зараз він [Путін] стоїть вище за все, – сказала вона. Я трохи здивована, що він дійшов до цього моменту, тому що це те, що дійсно дестабілізує Росію або може дестабілізувати Росію, – робить протилежне тому, чого він намагається досягти».
«Я думаю, що він, коли накопичив стільки влади, поставив Росію в досить небезпечне, непередбачуване становище», – сказала Гілл Радіо Свобода.
У минулому році Кремль спроєктував конституційні зміни, які дозволять Путіну залишитися при владі після 2024 року і потенційно втриматися до 2036 року. Однак сам Путін не сказав про свої плани і спробував загальмувати дискусію, коли сказав, що розмови про спадкоємність «дестабілізують» країну.
«Я не думаю, що він обов’язково залишиться при владі до 2036 року, – сказала Гілл. – Я думаю, за лаштунками є план, але в них виникли труднощі з його здійсненням і реалізацією».
При цьому Гілл звертає увагу на приклад Олексія Навального, борця з корупцією й активіста опозиції, який ледь не загинув у серпні 2020 року після отруєння (в якому він звинувачує Путіна і російські спецслужби). Після одужання Навальний повернувся в Росію, де його ув'язнили за звинуваченням, яке він і його соратники назвали політично мотивованим.
«Причина того, що Навальний перебуває у в’язниці, і причина, через яку його намагалися вбити, полягає в тому, що вони хочуть, щоб він зник з поля зору в 2024 році, тому що він – справжній конкурент», – сказала Гілл.
«Росія стала для багатьох американців справою минулого»
За словами Фіони Гілл, використання отрут російськими спецслужбами є спадщиною тактики шпигунства, вбивств і саботажу радянських часів, тобто системи, якій Путін, давній офіцер радянського КДБ, навчався.
Гілл також вказала на явище, відоме, як «Гаванський синдром», – серію непояснених і виснажливих захворювань, від яких страждають близько 200 американських дипломатів, офіцерів розвідки, військових та інших державних службовців.
«Ми знаємо, що нам слід турбуватися про всі речі, про які ми не говорили, – сказала вона. – У нас є «Гаванський синдром», який зараз дуже турбує людей і який зараз розслідують. І знову [росіяни] виглядають імовірними винуватцями, оскільки всі знають про їхню розробку подібної зброї в минулому».
Напруга у відносинах між Вашингтоном і Москвою, яку міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у квітні охарактеризував як серйознішу, ніж у часи Холодної війни, виникла на тлі значної зацікавленості всередині і за межами уряду США у відмові від протистояння в стилі Холодної війни. Багато американських експертів вважають, що Китай повинен бути пріоритетною проблемою, і адміністрація президента Джо Байдена поділяє цю точку зору.
«Один високопоставлений чиновник багато років тому сказав мені, що Росія була чимось на зразок мавпи, яку ви намагалися забрати зі своєї спини. Це був якийсь дивний образ», – сказала Гілл. – Але це ... пояснило те, як багато людей думали: «Чому ми досі перебуваємо в цій конфронтації? Хіба Холодна війна не закінчилася?»
«Росія стала для багатьох американців справою минулого. Конфронтація з Росією також не користується особливою популярністю серед людей», – сказала вона.
«Смутні часи»
За словами Гілл, її перебування в Білому домі дало їй уявлення про ті паралелі, які можна провести, між сьогоднішніми Сполученими Штатами і Росією на початку 1990-х років, коли тодішній президент РФ Борис Єльцин не зійшовся з парламентом, що призвело до обстрілу і штурму будівлі парламенту в жовтні 1993 року.
«Сполучені Штати переживають такі ж «смутні часи», як і та турбулентність, яку пережила Росія в 1990-і роки», – сказала Гілл і додала, що деякі росіяни порівнюють Трампа з Єльциним.
«Але в Єльцина було більше дисципліни, – сказала вона. – Він не намагався весь час спотворювати демократію, тому що він міг би скористатися більшою частиною конституційних повноважень, які він дав собі після цього жахливого епізоду з обстрілами Білого дому, а він цього не зробив.
«Але Путін прийшов і зробив це – просто дав ще більше повноважень, виконавчої влади, президенту. Так що, на жаль, я бачу багато паралелей зараз [із] тим, що відбувалося в Росії в 1990-і роки», – сказала Гілл.
«Насправді це велика різниця з Путіним, – сказала вона. – Трамп не хоче управляти через державу. Він хоче демонтувати державу».
Інші паралелі, на її думку, включають в себе обох лідерів, і охоплюють не тільки «елементи особистої влади», а й силу публічного виступу: «Путін – шоумен. Він – актор вистави... І Трамп робить те саме, – сказала Гілл. – Він завжди виступає, виступає для натовпу, виступає для своїх прихильників і перетворює політику в політичний перфоманс».
Після захоплення Криму популярність Путіна стрімко зросла серед росіян, багато з яких вважали окупацію «виправленням історичної помилки». Деякі впливові політики говорили про «Новоросію» – історичну концепцію,висхідну до Російської імперії, коли Москва контролювала частини України.
«Ви бачите схожість. [Трамп] грає на ностальгії. Він каже, що збирається «знову зробити Америку великою», і Путін каже те саме: він там анексує територію, – сказала Гілл. – Трамп робить багато речей..., які дуже нагадують те, що робив Путін».
«Але велика різниця в тому, що Трамп воює з державою, а Путін не воює з державою. Проте вони обидва створюють види плебісцитарної демократії, вся справа в них», – сказала вона.
Гілл не шкодує критики і для Ддемократичної партії. В інтерв'ю вона провела паралель з роками після розпаду Радянського Союзу в Росії, коли «Яблуко» і інші ліберальні політичні партії були розколоті і постійно сварилися.
Серед американських демократів «немає концепції згуртованості і узгодженості партій, – заявила вона. – У них у всіх різні проблеми, через які борються різні сторони і фракції всередині партії. І те ж саме ми бачили і в Росії, вірно? Опозиція Єльцину, ліберальні партії... завжди боролися один з одним... Ось чому це знову як Росія 1990-х».
«Тут багато невизначеності. Я думаю, ви знаєте, що і в Сполучених Штатах, і в Росії все може розгорнутися в інші сторони, – сказала Гілл. – Мене турбує напрямок, в якому рухаються Сполучені Штати. Але я думаю, що є багато можливостей піти іншим шляхом. І я думаю, що та сама ж опція є і в Росії».
