Позаштатний журналіст, фрілансер української служби «Радіо Свобода», проєкту Крим.Реалії, був затриманий 10 березня 2021 року в Криму. Співробітники ФСБ Росії затримали його та жительку Алушти Єлизавету Павленко на Ангарському перевалі вранці. Пізніше у жінки провели обшук, з неї взяли підписку про нерозголошення. А Владислава заарештували, обравши запобіжний захід у вигляді тримання в СІЗО Сімферополя, де він перебуває і зараз. Владиславу Єсипенку висунули звинувачення за двома епізодами: за статтею 223-1. КК Росії (незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, переробка або ремонт вибухових пристроїв), пізніше додавши ще одну ‒ 222 статтю КК Росії (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів). Весь цей час, у місті Кривий Ріг на нього чекає дружина Катерина з дочкою Стефанією.
«Влад не перетелефонував мені увечері, я зрозуміла, що це не та ситуація, коли просто сіла батарея в телефоні»
Про арешт чоловіка Катерина Єсипенко розповідає так: 10 березня вранці Владислав мав їхати на зйомки в Сімферополь, вона знала про це, тому не турбувала його весь день.
«Влад не перетелефонував мені ввечері, у нього був вимкнений телефон, він не відповів мені в месенджері. Я зрозуміла, що це не та ситуація, коли просто сіла батарея в телефоні. 11 числа я написала в редакцію Крим.Реалії, звернулася в посольство Росії в Україні, через вебприймальню написала заяву про зникнення людини в органи та структури Криму. І тільки 11-го в обід ми довідалися, що його затримала ФСБ 10 березня. У цьому в ФСБ відразу не зізналися, вони наполягали на тому, що після затримання 10 березня Влада відпустили додому, видно, пити чай зі смачним печивком, ввічливо попросивши з'явитися наступного дня». Насправді 10 березня Владислав Єсипенко не повернувся за адресою, де він зупинився в Криму. Катерина уклала договір з незалежними адвокатами 11 березня. Незалежних адвокатів до Владислава не пускали упродовж 27 днів.
«Даю вам чесне адвокатське слово»
Наступного дня, після того, як стало відомо, що Владислава Єсипенка затримали, Катерина поговорила з адвокатом за призначенням Віолетою Синєглазовою. Вона стверджувала, що Єсипенко був затриманий 11 березня: «Коли я прямо запитала про те, чи застосовувався до мого чоловіка психологічний або фізичний тиск, вона з чистою совістю відповіла, що, мовляв, я даю вам чесне адвокатське слово, що коли я бачу таке, то обов'язково фіксую. І додала, що Владислав почувається прекрасно». Під час судового засідання 6 квітня, куди був допущений незалежний адвокат за угодою Олексій Ладін, Владислав оголосив про застосовування до нього тортур, що тривали два дні.
«Повалили на підлогу, одягли на вуха дроти з петлями й пустили струм. Біль був нестерпним. На мої крики ніхто не звертав уваги. Хлопці працювали злагоджено й без емоцій. У паузах між тортурами ставили запитання: «Мета приїзду до Криму», «Ми знаємо, що ти журналіст, але розкажи нам про завдання від спецслужб України», «Коли ти був завербований?», «Що й де знімав у Криму?», «Що ти знаєш про полковника Кравчука?» Також говорили, що в мене є досвід уникнення стеження, оскільки я часто прискорювався і гальмував під час їзди на авто. Тобто «умінням уникати стеження» натякали на мою шпигунську сутність», так описував тортури Владислав в одному з листів, переданих ним для редакції Крим.Реалії з СІЗО.
Водночас інтерв'ю з Єсипенком показав російський державний телеканал «Крым 24»: на відео, опублікованому на сайті каналу, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам. Спочатку в пресрелізах ФСБ фігурувало, що Єсипенко був затриманий і за збір інформації «в інтересах спецслужб України».
«Я думаю, що в особі Влада знайшли просто добру нагоду для показових дій ФСБ. Ось подивіться, мовляв, ми зловили чергового кримського «шпигуна», і так будемо робити з усіма, щоб інші боялися», ‒ говорить Катерина.
«Він сприйняв окупацію Криму, як особисту драму»
Владислав та Катерина познайомилися десять років тому. Розповідаючи про історію їхньої сім'ї, Катерина стверджує, Крим фігурував у більшості важливих подій. «Влад зробив мені пропозицію на канатній дорозі в Ялті, у розпал оксамитового сезону. Потім ми переїхали до Севастополя з Кривого Рогу й там народилася наша дочка Стефанія. Так сталося, що народження дочки якраз припало на час окупації півострова. Я вмовила Влада залишитися, поки Стефа трохи не зміцніє, тому повернулися з Криму до Кривого Рогу ми на початку 2015 року». Згадуючи події анексії Криму, Катерина стверджує, що «дивні речі почалися вже в січні 2014 року», тоді її здивувало, що на півострові почали закриватися відділення паспортних столів. Процедура реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації. «Пізніше вже стало зрозуміло, з чим це було пов'язане, коли російський уряд оголосив про масштабну паспортизацію кримчан, умовою була наявність української реєстрації в Криму на момент до 31 грудня 2013 року. У лютому з'явилися блокпости на в'їзді на півострів. А в березні оголосили про так званий референдум. Влада дуже схвилювала окупація Криму, він сприйняв це, як особисту драму. Він не міг спокійно дивитися на цю ситуацію, був повністю з нею не згодний. І коли на початку окупації на півострові ще працювали міжнародні ЗМІ, він давав їм інтерв'ю, висловлюючи свою незгоду».
До анексії півострова Владислав працював у сфері нерухомості, але 2014 рік кардинально змінив його професію. «У Влада хороша журналістська хватка, він міг знайти підхід до людей, розговорити, завдяки цьому в нього виходили гарні сюжети. Дійсно, він працював у Криму з ризиком для життя, але він робив це так уперто, що ніхто з нас не намагався його переконувати в цьому», ‒ згадує дружина кореспондента.
«Тата забрали за його роботу»
Дочці Владислава й Катерини 6 років. Коли вона закінчувала перший клас, її батько вже був під арештом.
‒ Стефо, розкажи, ти знаєш, де тато? ‒ запитує Катерина.
‒ Тата забрали погані дядьки, ‒ шепоче дівчинка
‒ А за що його забрали?
‒ За його роботу. Вони не хотіли, щоб він працював.
Катерина розповідає, що дитина цілує екран телевізора, кожен раз, коли бачить зображення Владислава, малює йому малюнки і вже знає слово «в'язниця». Дружина Єсипенка розповідає ‒ спілкується з чоловіком за допомогою листів. Згідно з тим, що він описує, журналіст перебуває в камері чотири на три метри, з поганим доступом кисню. Прогулянка лише один раз на день і триває годину. «Прогулянки щодня, окрім суботи. Субота ‒ це банний день у СІЗО. І я погано розумію цю логіку, якщо ми сьогодні миємося, то ми сьогодні не гуляємо, чи як? Влад намагається займатися спортом, думаю, це відволікає його й допомагає пережити цей складний період. Багато читає, читає книжки, читає пресу, яку ми йому роздруковуємо. Телефонував двічі 16 і 19 березня, коли він давав свідчення, йому дозволили зателефонувати».
«Реакція влади ‒ це бюрократичний пінг-понг»
На Майдані Незалежності в Києві 6 липня відбулася акція на підтримку фрілансера Владислава Єсипенка, ініційована правозахисниками та журналістами. Того ж дня Сімферопольський райсуд, підконтрольний Кремлю, продовжив арешт Владиславу до 18 грудня 2021 року. Наступного дня після акції дружина Владислава вийшла на одиночний пікет із плакатом під Офіс президента України, вимагаючи реакції відомства на арешт Єсипенка. Ніхто з представників Офісу президента до неї не вийшов. Жінка показує стос аркушів формату А4. Усе це ‒ відповіді на її звернення в різні державні структури України. Катерина називає їх «відписками».
«Потрібно сказати, що реакція влади ‒ це такий бюрократичний пінг-понг, коли вони перекладають відповідальність один на одного. Чоловік у катівнях вже 5 місяців і те, що він вижив, ‒ це вже практично диво. Звичайно ж, він постраждав через свою журналістську діяльність. Що говорить нам влада? Що у них немає важелів впливу на країну-агресора в плані вирішити питання звільнення політв'язнів. Добре, а що робити сім'ям? Тобто, у нас, в принципі, одна надія ‒ це на обмін політв'язнями. І ми дуже сподіваємося, що наша країна зробить усе можливе в переговорах. Тому що звільнення Влада й інших політв'язнів залежить від політичної волі президентів України та Росії», ‒ пояснює Катерина.
Крим.Реалії надіслали інформаційний запит до Офісу президента, щоб дізнатися реакцію глави держави на ситуацію з Владиславом Єсипенком, а також загалом з'ясувати долю переговорного процесу щодо повернення українських політв'язнів з російського ув'язнення.
У березні повідомлялося, що Катерина Єсипенко зверталася до президента України Володимира Зеленського з проханням посприяти його звільненню та внесенню до списку громадян, яких можуть повернути на материкову частину України в результаті обміну. Заступник представника президента України в Автономній Республіці Крим Дар'я Свиридова стверджувала раніше, що Офіс президента проінформований про «кейс Єсипенка».
Справа Владислава Єсипенка
Владислав Єсипенко – позаштатний журналіст (фрілансер) Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії), висвітлював соціальну та екологічну проблематику, знімав опитування кримчан. Був затриманий співробітниками ФСБ Росії в Криму 10 березня 2021 року за звинуваченням у збиранні інформації «в інтересах спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».
Протягом 27 днів до Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. Водночас інтерв'ю з ним показав російський державний телеканал «Крым 24»: на відео, опублікованому на сайті каналу, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам.
На засіданні суду в Сімферополі, куди допустили незалежного адвоката, Владислав Єсипенко заявив про тортури з боку російських спецслужб. Там же Єсипенко відмовився від адвоката за призначенням Віолетти Синєглазової. Суд залишив Єсипенка під вартою до 11 травня 2021 року.
За повідомленням адвоката Олексія Ладіна, співробітники ФСБ Росії «погрожували Єсипенку розправою» після того, як він на суді в Криму звинуватив відомство в тортурах.
За інформацією правозахисників, раніше Владислава Єсипенка звинувачували в Криму лише за ст. 223-1. КК Росії (Незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, перероблення або ремонт вибухових пристроїв). Покарання за цією статтею передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Але дружина заарештованого Катерина Єсипенко повідомила, що Владиславу інкримінують ще одну статтю обвинувачення – ст. 222 Кримінального кодексу Росії (Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів). Санкція цієї статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
Служба зовнішньої розвідки України на інформацію ФСБ про співпрацю Владислава Єсипенка з українськими спецслужбами повідомила Крим.Реалії, що «не коментує провокації російських спецслужб». Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання й арешту в Криму Владислава Єсипенка.
Офіційної інформації від російських силових структур про слідчі дії щодо Владислава Єсипенка немає.
Міністерство закордонних справ України, український омбудсмен, Європейська і Міжнародна федерації журналістів закликали до негайного звільнення і зняття всіх звинувачень з Владислава Єсипенко.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай вимагав негайно звільнити Єсипенка з-під варти і заявив, що РВЄ/РС обурене тортурами, про які повідомив затриманий в Криму фрілансер Крим.Реалії.
