«Їх цікавлять лише власні інтереси» ‒ громадські активісти

У вересні 2019 року російська влада планує проведення чергових «виборів до місцевих рад» на території Криму. Минулі подібні вибори депутатів місцевих рад були у вересні 2014 року. Тоді кримські татари переважно проігнорували їх. Наприклад, від мажоритарного округу в мікрорайоні компактного проживання кримськотатарського народу Сари-Су в Білогірську була обрана депутатом не кримська татарка, тому що кримські татари тут не захотіли ні голосувати, ні висувати свого кандидата.

За минулі роки російської анексії Криму тут з'явилися певні сили в кримськотатарському середовищі, які готові й прагнуть висунути своїх кандидатів на майбутніх «виборах». Основні з них на цей момент ‒ громадський рух «Къырым», громадська організація «Къырым бирлиги», група Руслана Бальбека.

Так, у програмі «Вечірнє перехоплення» від 24 жовтня керівник виконавчого комітету руху «Кирим» Тейфук Гафаров розповів, що рух готується до виборів.

«Одним із головних питань сьогодні ми вважаємо необхідність провести роботу (і ми її проводимо) з виявлення лідерів думок у регіонах. Тобто виросли нові лідери ‒ ті люди, до думки яких прислухаються в районах і містах. Нам треба намагатися працювати з такими людьми, тому що попереду вибори до органів місцевого самоврядування. І я твердо впевнений, що заклики з-за Перекопу не брати участь у виборах, ніхто слухати не буде. Це вже показали вибори президента Російської Федерації, коли була досить високою явка кримських татар», ‒ сказав Гафаров.

На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, на тлі репресій проти кримськотатарського народу підтримки на «виборах» з боку кримських татар проросійські об'єднання не отримають.

«Називати ці маргінальні організації силою буде неправильно. Якщо в період раптовості, я маю на увазі 2014-2015 роки, не вдалося обманом витягнути кримських татар на вибори, то на тлі тотальних репресій це неможливо. А цих зрадників народ не слухатиме. Чималу роль також відіграють останні події на міжнародних майданчиках і досягнення України, які посилюють впевненість у поверненні Криму де-факто в Україну. Упевнений, що результат буде аналогічним попереднім, так званим виборам. Втім, незважаючи на те, що це місцеві, так звані вибори, тих, кого російська влада висуне, тих і призначать «депутатами», ‒ повідомив Крим.Реалії Чийгоз.

Кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв також вважає, що кримські татари у таких умовах не підтримуватимуть проросійські групи на майбутніх «виборах», що сформувалися у середовищі кримськотатарського народу.

«На майбутніх у 2019 році виборах до місцевих рад особливих несподіванок не планується, адже на манежі ‒ всі ті самі! Основними учасниками, як і раніше, будуть група Бальбека, рух «Къырым» та «Кърым Бирлиги», деякі самостійні особи та, можливо, на той час якесь нове громадське утворення, сформоване за вказівкою згори. Про їх особливий вплив на кримськотатарський народ говорити не доводиться, тому що ніяких позитивних зрушень у вирішенні проблем кримських татар не відбулося. Горезвісний указ про реабілітацію, який поставив в один ряд кримськотатарський народ з національними меншинами, для кримських татар виявився більш шкідливим, ніж корисним. Статус кримськотатарської мови, позначений у конституції Криму як державний, також ігнорується чиновниками всіх рівнів і, по суті, окрім вивісок на деяких будівлях трьома мовами, на цьому і завершився! Йдуть обмеження за національною та релігійною ознакою, проводяться обшуки в мечетях і будинках кримських татар, людей арештовують за сфабрикованими справами, їм навішуються ярлики екстремістів і терористів, ухвалюються різні акти, що дають додаткові права та привілеї певним станам, які історично не мають жодного відношення до Криму», ‒ розповів активіст.

При цьому він зазначає, що серед проросійських кримськотатарських груп також спостерігається протистояння.

«Відносини між тими, хто намагатиметься через так звані вибори закріпитися на політичному олімпі Криму як «найкращі» кримські татари, залишаються й надалі складними. Групі Бальбека вдалося значно потріпати лави Ільясова, та і його самого, вибити їх з тих місць, де вони раніше працювали. Незважаючи на амбіції вселенського масштабу, група Німетуллаєва не буде особливо псувати відносини з Бальбеком, адже суворо дотримується принципу не псувати відносини з тими, хто вищий за статусом. Також, як і раніше, буде використовуватися муфтіят, незважаючи на заяви, що релігія є поза політикою. Всі основні їхні гравці однозначно говоритимуть про те, як їм стало тепер добре жити. Народ це помічає у їхніх опублікованих деклараціях, але те, як живеться самому народу, їм вже глибоко байдуже! Зрозуміло, що на якусь помітну підтримку серед кримських татар їм розраховувати не доводиться, тому традиційно використовуватимуть усі важелі тиску: силові структури та адмінресурс, різні чутки й пересуди, які, як показали всі попередні дійства, не зможуть організувати й однієї десятої громадян виборчого віку», ‒ зазначив активіст.

На думку громадського активіста Васві Абдураїмова, вищеназвані групи допустять до виборів не з метою захищати інтереси кримськотатарського народу, а для обслуговування нинішнього режиму в Криму.

«З названих груп жодна самостійно зі своїми кандидатами на вибори не піде. Всі ці поспіхом зібрані групи, якщо й будуть допущені до виборів, тільки лише з однією метою ‒ обслуговувати інтереси нинішнього режиму в Криму та проводити на півострові стратегію «Крим ‒ без кримськотатарського народу». Кожна група в обмін на згоду сліпо виконувати всі забаганки кримської влади розраховує потрапити поштучно в заповітні прохідні списки місцевих «єдросів», сподіваючись зайняти те чи інше «хлібне» місце біля владного корита», ‒ вважає громадський активіст.

При цьому він зазначає, що реальний максимум підтримки проросійських кримськотатарських сил на виборах ‒ це 10%.

«Об'єктивно оцінити вплив цих груп на кримських татар можна за ступенем явки на останніх виборах депутатів Держдуми та президента Росії. За найоптимістичнішими відомостями, в них взяли участь не більше ніж 10%. Такий їхній сумарний вплив серед народу. При цьому кожна група намагається довести своєму «роботодавцю», що саме вона грає першу скрипку серед кримських татар і тільки їй можна довірити роль «головного кримського татарина» в Криму. Сьогодні на роль «бовдура» випробовують Руслана Бальбека. Не думаю, що ситуація в Криму до вересня 2019 року зміниться на краще. Тенденції свідчать про протилежне. Тому ніякі мантри та обіцянки, на які кримська влада мастаки, не допоможуть підняти виборчу активність жителів Криму. Ніякої підтримки народу на виборах їм не світить. Народ знову проголосує ногами: пошле всіх їх кудись подалі разом з аксеновими, константиновими, фіксами та йоффе...» ‒ зазначив Абдураїмов.

Все ж таки громадський активіст припускає участь кримськотатарського народу в російських виборах за певних умов.

«Сенс участі у виборах у народу буде тільки в тому випадку, якщо він сам матиме можливість формувати списки своїх ‒ народних кандидатів ‒ і матиме реальну можливість контролювати весь процес виборів: від висунення до підрахунку голосів на кожній виборчій дільниці», ‒ наголосив громадський активіст.

Голова Ревізійної комісії Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбаш у коментарі Крим.Реалії повідомив, що, на його думку, створені після анексії Криму кримськотатарські проросійські об'єднання не отримають підтримку народу.

«Я не вважаю, що будь-який «громадський рух» має якийсь значний вплив на народ кримців (кримських татар ‒ КР). Усі згадані вище експлуатують, зрозуміло, національну тему, але навіть формального зв'язку з народом не мають. До того ж, створені вони вже після анексії за підтримки окупаційної влади, і ніхто ніколи не повірить в їхню незалежність і зацікавленість у розвитку нації, тим більше, в будівництві її майбутнього. Втім, їх, схоже, це теж не особливо хвилює. Головна мета ‒ довести свою відданість імперії та отримати відповідні дивіденди», ‒ розповів громадський активіст.

На думку активіста Недіма Халілова, тільки Міллі Меджліс має право представляти інтереси кримськотатарського народу.

«Къырым», «Кърым Бирлиги», група Бальбека, і, можливо, хтось ще не мають права представляти інтереси кримських татар. Залишки Міллі Меджлісу так ‒ мають повноваження представляти кримських татар і на міжнародному рівні. Їм належить робота, причому величезна робота. Ніхто, окрім Міллі Меджлісу, не має права представляти кримських татар, це об'єктивно та реально, а те, як вони представляють, це вже технічні питання», ‒ повідомив Крим.Реалії активіст.

За його спостереженнями, підтримка проросійських сил у Криму не зростає, а падає.

«Варто зазначити, що тих, хто вірить у «справедливість російської присутності», трохи поменшало у зв'язку з реальними подіями, які відбулися у внутрішній політиці Росії, зокрема й нещодавніх НС (перш за все, Керч, Інгушетія). Також на ситуацію з виборами можуть вплинути й ціни в Криму, і відсутність гідної роботи. Окремо дуже хочу висловитися щодо трагедії в Керчі. Це неможливо описати ‒ ні в чому не винні молоді люди та дорослі загинули. Це не помилка, це збіг обставин, які можуть скластися тільки в тій державі, в якій людина, взявши на себе несумірні повноваження, безвідповідальна. У неї немає рамок пристойності, у неї немає навіть співчуття. Дуже важко уявити стан батьків, які втратили своїх дітей у цьому бедламі. Не перестаю сумувати за дітьми та за всіма загиблими. Можу тільки порадити ‒ не вірте цій владі в Криму. Вона вбиває людей», ‒ сказав Халілов.