Доступність посилання

ТОП новини

Слідами «Кримського титану»: де може повторитися Армянськ?


Два місяці тому в Армянську сталися перші викиди невідомої речовини, що призвело до важких наслідків для навколишнього середовища, здоров'я кримчан і жителів сусідніх регіонів Херсонської області. Підконтрольна Росії влада Криму повідомила, що причиною стала діяльність ТОВ «Титанові інвестиції», яке орендує завод «Кримський титан». Дослідження ситуації з іншими заводами, що входять до титанового холдингу Дмитра Фірташа, показало, що жителі інших регіонів можуть опинитися в епіцентрі екологічної катастрофи в будь-який момент.

Вранці 24 серпня жителі Армянська та декількох регіонів Північного Криму прокинулися від їдкого кислуватого запаху й присмаку заліза в роті. А вийшовши на вулицю, виявили, що всі металеві предмети, включаючи домашній посуд, вкриті іржею та невідомим нальотом зеленуватого відтінку. Таку ж невідому речовину виявили на парканах, дахах будинків, побутових предметах і рослинах. Кислотні викиди знищили врожай на присадибних ділянках кримчан, дерева за одну ніч пожовкли й скинули листя. Жителі Армянська та найближчих до нього регіонів Херсонської області досі звертаються до лікарів через наслідки хімічних отруєнь і загострення хронічних захворювань.

«Нас труять, хочемо дихати»

Після перших хімічних викидів російська влада Криму взяла проби на аналіз і почала моніторити ситуацію. Так тривало два тижні, поки 4 вересня не з'ясувалося, що концентрація кислотних викидів в Армянську перевищила граничну норму. У місті на кілька днів оголосили режим НС, а з епіцентру вивезли майже 4 тисячі осіб (переважно дітей).

Ті, кому довелося залишитися в місті, рятувалися, як могли. «Тут справжнє пекло. Вночі та під ранок неможливо набрати повітря в легені. Після 15-хвилинного перебування на вулиці болять легені, в носі та в роті відчуття ран і кислоти, очі сльозяться. Як можна довести цілий регіон до такого стану? Місто Армянськ ‒ у пеклі! Тут дуже важко. Реакція чиновників була млява, поки люди самі не піднялися. Якщо дітей зараз не вивезти звідси, через роки половина населення тут буде інвалідами», ‒ розповідав місцевий активіст на умовах анонімності.

Місто Армянськ ‒ у пеклі!

Деякі містяни відкрито говорили, що російські чиновники замовчують проблему. Щоб привернути увагу, вони публікували в соцмережах фото в респіраторах і захисних масках з хештегом #нас труять, #хочемо дихати.

Від токсичних викидів постраждали жителі сусідніх з півостровом сіл Херсонської області. Вони скаржаться на ті самі симптоми хімічного отруєння, що й кримчани, показують такі ж знищені присадибні ділянки.

Сірчаний ангідрид з кислотонакопичувача

Кримська влада повідомила, що причиною кислотних викидів стала діяльність ТОВ «Титанові інвестиції». Фірма зареєстрована в Москві, заснована офшорною компанією, на яку оформлена бізнес-імперія Group DF українського бізнесмена Дмитра Фірташа.

Дмитро Фірташ
Дмитро Фірташ

ТОВ «Титанові інвестиції» з 2014 року орендує завод в Армянську у ПрАТ «Юкрейніан кемікал Продактс» (колишній завод «Кримський титан»). Керівництво «Титанових інвестицій» спочатку заперечувало причетність заводу до кислотних викидів, наголошуючи, що зупинка виробництва призведе до екологічної катастрофи. Але після того, як в Армянську побувала делегація чиновників із Москви, діяльність заводу погодилися зупинити на два тижні.

Наприкінці вересня режим НС скасували, дітей повернули до міста. А 20 жовтня в Росприроднадзорі оголосили про відновлення роботи заводу. Хоча місцеві жителі продовжують скаржитися на появу кислотних викидів у повітрі та загострення захворювань, кримські медики відмовляються пов'язувати це з діяльністю заводу.

Через два місяці після перших кислотних викидів в Армянську ні російська, ні підконтрольна їй кримська влада не можуть точно сказати, що за речовина та в якій кількості потрапила в атмосферу.

За попередніми висновками, йдеться про сірчаний ангідрид, який нібито випаровується з кислотонакопичувача заводу, висохлого після припинення подачі дніпровської води в Крим у 2014 році.

Російська влада розглядає шість версій події. Але жодної достовірної так і не назвали. Проби води, ґрунту та повітря відіслали на аналіз у Роспотребнадзор до Москви. Їхні результати обіцяли оприлюднити ще у вересні, але більше про них не згадують.

Випари пропаганди

У вересні підконтрольні кримській владі ЗМІ повідомили, що причиною хімічних викидів в Армянську могло стати потрапляння в кислотонакопичувач заводу солоної води з Сиваша внаслідок пошкодження дамби в Херсонській області. Російська «Новая газета» опублікувала фото з нібито зруйнованою дамбою, зняте через бінокль з 16-кратним збільшенням.

Перевірка за допомогою сервісу Fotoforensics, який дозволяє розпізнавати фальшиві знімки, показала, що перед публікацією фото було зменшене як мінімум на половину від свого оригінального розміру й містить елементи домальовувань. Тобто має ознаки підробки.

Журналісти «Центру журналістських розслідувань» побували на місці дамби й переконалися, що вона ціла, спростувавши й інші «фотодокази». Після цього дамбу перевірили чиновники Херсонської облдержадміністрації й теж підтвердили її цілісність.

Сумнівною також виглядає сама версія про кислотонакопичувач, враховуючи, що з перших днів «хімічної атаки» на його території побували як чиновники, так і блогери. Якби саме він був осередком отруєння, навряд чи б хтось зміг там перебувати без захисних засобів. А на фото та відеозвітах на людях немає навіть масок. До того ж, з моменту перших скарг на хімічні викиди й до сьогодні температура повітря в Армянську значно змінилася, а кислота в повітрі продовжує з'являтися.

Проте в «Титанових інвестиціях» схиляються саме до версії про кислотонакопичувач і зруйновану греблю. Керівництво підприємства звернулося до ФСБ та Слідкому Росії з проханням порушити кримінальну справу стосовно української влади за ознаками екоцид (стаття 358 Кримінального кодексу Росії). «Юкрейніан кемікал Продактс», у свою чергу, вимагає від української влади «терміново втрутитися в ситуацію з пошкодженням дамби й відкрити за цим фактом кримінальне провадження».

Ми спробували з'ясувати в компанії, на чому базуються ці висновки та що стало причиною кислотних викидів в Армянську. Але відповіді на свій інформзапит від Group DF і «Юкрейніан кемікал Продактс» ми не отримали.

Армянськ після «надзвичайщини» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:05 0:00
Завантажити на комп'ютер

Проби не брали, інформацію надати неможливо

Після скарг на викиди з Армянська від жителів Херсонської області фахівці Мінекології та природних ресурсів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Держекоінспекції, Міздрава та інших українських відомств відвідали кислотонакопичувач кримського заводу, половина якого розташована в Херсонській області. За інформацією місцевої облдержадміністрації, вони взяли проби з кислотонакопичувача та Лемурійського озера поруч із Сивашем та пообіцяли оприлюднити результати лабораторних аналізів найближчим часом. Наші спроби з'ясувати їх успіхом не увінчалися. У Міністерстві екології та природних ресурсів, Держекоінспекції України на наш інформзапит повідомили, що їхні фахівці не брали цих проб і аналіз не проводили.

«Кримський титан» труїть Херсонщину (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:26 0:00
Завантажити на комп'ютер

У вересні представники Мінекології України зверталися до ПрАТ «Юкрейніан кемікал Продактс» з проханням надати інформацію про виробничу діяльність її філії в Армянську, позаштатні ситуації та викиди забруднювальних речовин, починаючи з 20 серпня. Але в компанії повідомили «про відсутність можливості надання відповідної інформації», розповів заступник міністра екології та природних ресурсів України Віктор Вакараш.

Таким чином, українська влада теж не має достовірної інформації про викиди в Армянську та їх причини.

Спроби пояснити безуспішне розслідування складнощами доступу до інформації та самого заводу через анексію Криму, можливо, варто було б взяти до уваги. Але, як ми з'ясували, на підконтрольній Україні території дізнатися що-небудь про діяльність інших заводів Фірташа теж практично неможливо. Доведено досвідом Сум, який останнім часом дуже нагадує кримський.

Сумській брат «Титана»

У Сумах, на підконтрольній українській владі території, за 800 кілометрів від анексованого Армянська, працює підприємство, яке називають братом-близнюком «Кримського титану». Засноване в 50-х роках ХХ століття, воно, так само як і кримський титановий завод, прославилося на території колишнього Радянського Союзу виробництвом двоокису титану. По суті, «Сумихімпром» став одним з містоутворювальних підприємств у повоєнний час, що допомагало відновити зруйновану війною економіку. Але з часом з процвітаючого гіганта хімічного виробництва «Сумихімпром» перетворився на збиткове підприємство, що ледь подає ознаки життя.

Хімічний завод «Сумихімпром»
Хімічний завод «Сумихімпром»

Ще одна схожість сумського хімзаводу з кримським «братом» полягає в тому, що він, як і «Кримський титан», а тепер уже ПрАТ «Юкрейніан кемікал Продактс», контролюється Дмитром Фірташем. Хоча юридично власником заводу все ще є Міністерство промислової політики України. Про те, як це стало можливим, можна прочитати й подивитися в програмі журналістських розслідувань «Схеми».

Небезпечний коктейль хімікатів

За інформацією Держекоінспекції України, щороку ПрАТ «Сумихімпром» викидає в атмосферу близько 1,5 тисячі тонн сірчаного ангідриду. Цей токсичний газ небезпечний для організму людини, оскільки викликає запалення верхніх дихальних шляхів, кашель, а при вдиханні високих концентрацій газу може спровокувати гострий набряк легенів.

Окрім сірчаного ангідриду, щороку разом з повітрям сумчани вдихають до 120 тонн сірчаної кислоти, до 250 тонн аміаку, до 70 тонн чадного газу ‒ і це лише деякі складові небезпечного «коктейлю» від «Сумихімпрому».

Хімічний завод «Сумихімпром»
Хімічний завод «Сумихімпром»

Чи робить керівництво заводу щось, щоб знизити обсяги викидів небезпечних речовин, нам з'ясувати не вдалося. Наш інформзапит і телефонні дзвінки щодо стану очисних споруд на підприємстві ПрАТ «Сумихімпром» були проігноровані.

Не можуть встановити масштаб забруднень повітря і в Держекоінспекції України. «Під час перевірки перевищень (викидів забруднювальних речовин ‒ КР) зафіксовано не було. Але це ні про що не говорить. З моменту, коли ми всі відчули запахи, до фактичної перевірки минуло дуже багато часу. Поки ми отримували згоду регуляторної служби, через два тижні прийшли на підприємство. Викид сьогодні може бути, а через три години ми його вже не фіксуємо. Екологічні перевірки не повинні проводитися з такою тривалістю в часі. Є звернення, й ми маємо терміново на них реагувати. Тоді ми будемо фіксувати фактичні порушення», ‒ говорить фахівець українського відомства Ірина Кашпур.

За її словами, тільки за минулий місяць до Держекоінспекції надійшло п'ять звернень з приводу викидів «Сумихімпрому».

Хімічний завод «Сумихімпром»
Хімічний завод «Сумихімпром»

Зростання хронічних захворювань дихальних шляхів значне. Теоретично це може бути наслідком роботи хімічних підприємств
Ольга Коломієць

За останні кілька років у Сумах істотно зросла кількість захворювань дихальних шляхів. Особливо гостро ця тенденція торкнулася дітей, розповідає лікар-пульмонолог Сумської дитячої обласної лікарні Ольга Коломієць: «Найбільш слабка ланка ‒ це діти. У них ще формується, росте все, формується імунітет на слизовій. І якщо дитина росте в поганих умовах, то зокрема гіпоксія, вона порушує дозрівання всіх органів і систем і порушує обмінні процеси в цих органах. А хронічна гіпоксія порушує інтелект. Останнім часом зростання хронічних захворювань дихальних шляхів значне. Особливо це алергічні захворювання, астма. Теоретично це може бути наслідком роботи хімічних підприємств. Але у нас таких досліджень ніколи не проводили».

Титанові таємниці

З огляду на потенційну небезпеку хімічних підприємств для населення, законодавством України передбачений екологічний податок. Чи платить його ПрАТ «Сумихімпром» і в якому обсязі, в Головному управлінні Державної фіскальної служби України в Сумській області не говорять. У відомстві нам відмовилися надати цю інформацію, пославшись на низку нормативів. Уточнити, яким саме з них обґрунтована відмова в наданні інформації, в ДФС відмовилися.

Проблеми з доступом на підприємства титанового бізнесу Фірташа та отриманням інформації про їхню діяльність існують не тільки в анексованому Криму та Сумах. Подібні факти українські чиновники фіксують і в інших регіонах, де працюють його заводи.

У вересні фахівці Держекоінспекції України намагалися провести позапланову перевірку дотримання природоохоронного законодавства в ТОВ «Мотронівський природно-збагачувальний комбінат» у місті Вільногірську Дніпропетровської області. Але їх на підприємство не пустили. Припис про забезпечення огляду всіх підрозділів заводу його керівництвом проігнорований, повідомили нам у відомстві.

На інших заводах, які фахівцям Держекоінспекції вдалося перевірити, зафіксовані порушення. У ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в жовтні порушували умови дозволу на викиди забруднювальних речовин та утилізації відходів, експлуатації установок очистки газу та водогосподарських споруд.

Керівництво ТОВ «Валки-Ільменіт» і ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» у селищі Іршанськ Житомирської області, за інформацією Держекоінспекції України, торік оштрафували за порушення природоохоронного законодавства. На підприємствах неналежним чином вели документацію про викиди забруднювальних речовин та рекультивацію порушених земель, а також мали неповний облік викидів шкідливих речовин і змішували хімічні відходи з побутовими.

У випадку з кримським «Юкрейніан кемікал Продактс» все теж починалося зі штрафів за недостовірну інформацію про викиди, поки ситуація не спричинила екологічну катастрофу.

XS
SM
MD
LG