Доступність посилання

ТОП новини

Анкара не визнає Крим російським – Чийгоз


Дональд Трамп (л) і Реджеп Тайїп Ердоган (п) під час зустрічі на саміті НАТО, Брюссель, 11 липня 2018 року
Дональд Трамп (л) і Реджеп Тайїп Ердоган (п) під час зустрічі на саміті НАТО, Брюссель, 11 липня 2018 року

Конфлікт Туреччини і США наростає. Президент Реджеп Тайїп Ердоган вимагає видачі свого ворога – проповідника Фетхуллаха Ґюлена. У пособництві Ґюленові звинувачують американського пастора Ендрю Брансона. США вважають Брансона заручником, запровадили санкції, президент Дональд Трамп оголосив про подвоєння мит на турецьку сталь і алюміній. Як наслідок – обвал турецької ліри. А Ердоган погрожує США знайти нових друзів і запропонував Росії, Китаю, Ірану та Україні перейти на розрахунки у національній валюті. Протистояння Туреччини і США – як має реагувати Україна?

Гості програми «Ваша Свобода»: Антон Кучухідзе, експерт-міжнародник; Юрій Лісничий, експерт-міжнародник; Тогрул Ісмаїл, турецький політолог (скайпом), Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу (скайпом).

Олександр Лащенко: Пане Кучухідзе, у цій ситуації якою має бути реакція України на конфлікт Туреччини і США?

Україні політично треба брати позицію більше проамериканську
Антон Кучухідзе

Антон Кучухідзе: Зі США у нас більш поглиблений політичний діалог, є сподівання щодо співробітництва з МФВ, то, зрозуміло, цей напрямок треба зберігати. Політично треба брати позицію більше проамериканську. Але не робити ніяких категоричних декларацій – з економічної точки зору, Туреччина може бути важливим партнером для України: з точки зору і технічного співробітництва, і туризму, і продовольчих продуктів.

Тут маємо діяти, як Туреччина. Туреччина завжди діє багатовекторно: зараз зі США у них складні відносини – йдуть до європейців, акцентують увагу на співробітництві з Росією. Маємо бути дипломатичними, закликати сторони до діалогу, до відновлення стратегічного рівня відносин. Туреччина не приєдналася до санкцій проти Криму. І це принципова позиція цієї держави. А Захід запроваджує санкції, постійно посилює, тому що це технології подібних лідерів – про заяву відмови від долара. Однак, як показує історія, навіть Китаю не вдалося перевести свої розрахунки на юані повністю.

Україна не відіграє ключової ролі у цьому конфлікті. Власне кажучи, окрім погіршення двосторонніх відносин, якась категорична позиція України не може вплинути на перебіг цього конфлікту. Щодо тривалості протистояння між США і Туреччиною – це буде на невизначений термін. Протистояння між Ердоганом і Трампом почалося від березня 2017 року, коли в США були заарештовані представники банку Halkbank. Їх звинуватили в тому, що вони обходили санкції, що були запроваджені проти Ірану, і вели бізнес-справи з іранською стороною. Був період перемов щодо звільнення цих осіб. Тому що заарештували кілька бізнесменів із турецьким громадянством і навіть заступника директора цього банку. Це все накопичувалося. Інша проблема – ініціатива Білого дому, вже Трампа – про створення зон безпеки у Сирії, тобто передача певної автономії курдам, із чим Ердоган не погодився.

Антон Кучухідзе
Антон Кучухідзе
Два лідери можуть собі дозволити грати у такі політичні ігри
Антон Кучухідзе

Два лідери можуть собі дозволити грати в такі політичні ігри. Тому що рівень товарообігу – 19 мільярдів доларів. Двосторонній. Це ніяк не б’є, власне кажучи, по Туреччині або по США.

– Пане Лісничий, Туреччина – США – що робити Україні? Можна тут «між крапельками»? Даруйте, іноді в політиці це доволі позитивний крок.

Турецька політика завжди відрізнялася виключним суб’єктивізмом і кон’юнктурністю
Юрій Лісничий

Юрій Лісничий: Поки що позиція України в цьому більш економічно акцентованому протистоянні не є ключовою. Мусимо пам’ятати події в Туреччині, пов’язані, умовно, зі збиттям російського літака – надзвичайне протистояння. Не пройшло й кількох років, як Туреччина закуповує комплекси С-400 у Росії, дискутує з росіянами з приводу «БРІКС», іншої міжнародної співпраці, «Турецького потоку». Турецька політика, османська політика завжди відрізнялася виключним суб’єктивізмом і кон’юнктурністю. З боку України це має сприйматися як належне. Але різких кроків у будь-якому разі робити не варто.

Юрій Лісничий
Юрій Лісничий

США і для Туреччини залишаються, зокрема, військовим стратегічним партнером. Туреччина – член НАТО. В односторонньому порядку зробити категоричний рух в інший бік – загрозливо для національної безпеки Туреччини. У зв’язку з концентрацією влади в руках Ердогана для нього небезпечна така особиста, персональна політична відповідальність за те, що відбувається з економікою в країні. Ердоган пробує знайти зовнішню причину.

«Помірятися м’язами», погратися Ердоганові ніхто не заважає
Юрій Лісничий

Пограти м’язами Ердоганові ніхто не заважає. До речі, так само, як і Трамп грається економікою у зовнішній політиці. У дусі російської безсилої пропаганди – відмовитися від iPhone, – то це шлях у нікуди. Це свідчить про природу інформаційного конфлікту, який, напевне, спрямований більше всередину Туреччини, схожі сигнали, щоб відволікти громадськість. (Повністю порвати зі США – ред.) і не наважиться, і це не вдасться. Спробувати «пограти м’язами» і домогтися якимось чином зняття санкцій, навіть ціною того, що не поступляться тим, щоб відпустити американського пастора, полегшити його перебування, ще щось зробити, таким чином уже починати розмови про послаблення санкцій – це вже буде, зрештою, перемога Туреччини. Ердоган не пішов, схиливши голову, а «зіграв м’язами» – це позитивно відобразиться на його іміджі.

– Пане Ісмаїл, на вашу думку, що зараз відбувається між Туреччиною і США?

Тогрул Ісмаїл: Політична криза перед очима. Трамп і адміністрація США запровадили проти Туреччини економічні санкції всупереч угодам Світової організації торгівлі. Туреччина вирішила спочатку домовитися з американською адміністрацією. На жаль, не вийшло. Було схвалене рішення: адекватні кроки щодо США. Сьогодні офіційною газетою оголошені 22 найменування товарів, продуктів, що імпортуються зі США, введено додатковий акциз, інше мито.

Криза проявлялася по-різному. Була ще політична, пов’язана, зокрема, з сирійською тематикою. 15 липня – спроба держперевороту. Тоді також стосунки стали прохолоднішими. А тут Туреччина вимагає в США релігійного проповідника Ґюлена, обвинуваченого в тому, що є керівником терористичної організації, що він стояв на чолі перевороту. А також інших членів цієї організації. Громадяни США були затримані в Туреччині (ведеться розслідування, наразі суд розглядає питання) за звинуваченням у шпигунстві. Отож, це все зараз просто переросло в економічні санкції.

Протистояння триватиме – є й інші важелі, зокрема в галузі військового співробітництва. Туреччина може завдати досить серйозного удару по політиці США в регіоні
Тогрул Ісмаїл

Керівництво країни, президент Ердоган не мають наміру відступати. Американська сторона відкрито діє, щоб негативно вплинути на економіку країни, на турецьку ліру. Спочатку був ажіотаж, зараз усе під контролем. Я сподіваюся, що економіка витримає такий тиск. Турецько-американські економічні зв’язки не дуже потужні – 0,4% складає турецький експорт у США. Американці також не на першому місці в економіці Туреччини. З часом весь ажіотаж заспокоїться, буде знайдене політичне рішення. Але є нюанс. Якщо протистояння триватиме – є й інші важелі, зокрема в галузі військового співробітництва. Туреччина може завдати досить серйозного удару по політиці США в регіоні.

Говорити про такий союз (військовий союз Туреччини з Росією – ред.) зарано. Туреччина намагається вирішити проблему дипломатичним шляхом. І Туреччина є членом НАТО. Туреччина намагається налагодити стосунки з Росією, з іншими країнами, щоб зміцнити свої позиції в регіоні, економічні позиції, а також у військовій галузі. Наприклад, закупити С-400 – це подбати про свою повітряну безпеку. До речі, американці цього не продають. Туреччина намагалася купити в американців. І заява Пентагону про те, що військова співпраця триває, говорить про те, що американці також не зацікавлені в псуванні відносин. Вважаю, що зараз пік кризи. Думаю, що найближчим часом це питання буде вирішене.

Відносини Туреччина з Росією вибудовуватиме ситуативно
Ахтем Чийгоз​

– Пане Чийгоз, що скажете – отаке протистояння Туреччини і США? І, наскільки можна судити, не виключений варіант, що Туреччина стане союзником Росії.

Ахтем Чийгоз: Упродовж останніх років у Туреччині все достатньо емоційно. І Ердоган – досить емоційна особистість, сильна, десь імпульсивна, але дуже грамотний стратег. Сподіватимемося, що «червоні лінії» не буде перейдено. А відносини Туреччина з Росією так чи інакше вибудовуватиме ситуативно.

Ахтем Чийгоз
Ахтем Чийгоз

Щодо нас, України – у мене враження, то це вже більше ніж партнерство, це вже така хороша дружба. Не думаю, що Ердоган у це протистояння втягуватиме і Україну також. (Визнання з боку Анкари Криму російським виключається – ред.) однозначно! Роль Туреччини у світі, особливо в азійському регіоні… позиції сильні. Як лідер, Ердоган не дозволить зі своєю країною, з собою вибудовувати стосунки на другорядних ролях.

XS
SM
MD
LG