У статті видання The American Interest пояснюються причини посилення тиску на антикорупційних активістів в Україні. Аналітичний центр Atlantic Council публікує відповідь на питання, чи ЄС та НАТО дійсно серйозно налаштовані принести мир в Україну. Про пропозицію російського президента Володимира Путіна провести референдум для вирішення конфлікту на сході України мовиться у статті агентства Bloomberg.
Західна дослідниця Мелінда Герінґ у статті американського видання The American Interest звертає увагу на посилення тиску на антикорупційних активістів в Україні.
Вона нагадує про напад на голову «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна 17 липня. Разом із однодумцями він протестував проти «старої доброї традиції в Україні: коли дитина впливової людини вчиняє злочин, батьки роблять кілька дзвінків, і звинувачення магічно зникають», зауважує автор статті. У цьому випадку в САП відкинули звинувачення у розкраданні проти Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ України.
Контрдемонстранти напали на Шабуніна та облили його зеленкою, у той час як поліція не вжила жодних дій, мовиться у статті, що вся є похвалою особисто Шабуніну.
Ця ситуація є нагадуванням про повсякденні ризики, з якими стикаються антикорупційні активісти кожного дня, мовиться у статті. Самому 33-річному Шабуніну загрожує до п’яти років позбавлення волі через раніше висунуті звинувачення у побитті блогера Всеволода Філімоненка. Багато хто називає ці звинувачення політично мотивованими.
Уряд робить усе можливе для того, щоб підірвати авторитет Шабуніна, якого мало знають на Заході, але який набув популярності в самій Україні. Він харизматичний та чудовий організатор, не вживає алкоголь та виглядає гідним сім’янином, вважає Герінґ. Коли він говорить, міжнародні фінансові установи і західні посольства слухають його, мовиться у статті.
Більш того, він має вплив – в тому числі і на онлайн-платформах, де за його діяльністю стежать десятки тисяч підписників. «Однією з причин, чому влада взялася за Шабуніна, може бути те, що адміністрація президента Петра Порошенка вважає його потенційним політичним супротивником і сподівається, що ув’язнення затримає його на деякий час», – мовиться у статті. І хоча поки що він не такий відомий, його репутація лише зростає.
Найжахливіше в усьому цьому, на думку автора, – те, що Порошенко може повторювати п’єсу російського президента Володимира Путіна, уряд якого переслідує активіста та опозиційного діяча Олексія Навального. Як зауважував редактор російської радіостанції «Ехо Москви» Олексій Венедиктов, арешт Навального був політичною помилкою, яка перетворила його з онлайн-лідера на офлайн-лідера.
Те ж саме ми зможемо сказати і про Шабуніна, якщо ситуація раптом набере обертів і його визнають винним, переконана Герінґ.
Американський аналітичний центр Atlantic Council публікує відповідь на питання, чи ЄС та НАТО серйозно налаштовані принести мир в Україну. Автори статті – юридичний експерт Роман Сон та незалежний аналітик Аріяна Ґіць – зауважують, що цього місяця увагу до українського питання привернули дві великі події в Брюсселі – саміт НАТО та саміт ЄС – Україна.
Так, фінальні заяви обидвох подій дійсно підтримали Україну. Але автори наголошують: документи не використовують чіткої термінології, яка б визнавала відповідальність Росії за її багатовекторну війну в Україні.
Замість цього в заяві саміту ЄС – Україна мова йде про «зовнішні виклики», з якими стикається Україна, «акти агресії з боку Збройних сил Росії з лютого 2014 року», «незаконну анексію Криму та Севастополя». Мова декларації з саміту НАТО більш пряма. Вона згадує, серед іншого, «нелегальну анексію Криму та дестабілізацію східної України, що триває», а також «російську політичну, фінансову та військову підтримку збройних угруповань», «військове вторгнення в регіони Донецька та Луганська».
Тим не менш, обидва документи містять «дві вирішально важливі помилки»: вони згадують про дії Росії у Криму та на Донбасі як про окремі справи, а не як про частину єдиних скоординованих воєнних дій. Вони також не визнають однозначно Росію країною-агресором, відповідальним за незаконну міждержавну війну проти України, хоча й неоголошену, мовиться у статті.
«Коли Захід підігрує Кремлю в описанні російської війни в Україні, це є перемогою для Москви і втратою для правди. Втрата для правди є втратою для миру, стабільності та порядку», – мовиться у статті: «Поки неоголошена війна Росії не буде визнана саме цим – незаконною війною, в якій Крим і Донбас є частинами великої єдиної воєнної операції, – не можна досягти ніякого мирного врегулювання».
«Нереальність», спонсором якої є Кремль, потрапляє в західні ЗМІ та інституції та «забруднює» думки багатьох політичних акторів, переконані автори. Це також впливає на те, як на Заході повідомляють про цю війну.
Тож такий «м’який» підхід Заходу матиме важливі наслідки для правових дій України в міжнародних судах, де Київ хоче притягнути Москву до відповідальності за її незаконні дії в Україні.
Використання чіткої термінології також дуже важливе і для ставлення до Росії в міжнародних установах і для її відносин із іншими державами.
«Правдива» мова також має критичне значення для ухвалення рішень у рамках ООН, де Рада безпеки поки що так і не змогла здійснити свій обов’язок щодо підтримки міжнародного миру і безпеки.
Якби НАТО та ЄС офіційно визнали пряму відповідальність Росії за її незаконну міждержавну війну проти України, це створило б велетенський тиск для ООН із вимогою вжити твердіших заходів щодо Москви.
І хоча й існує думка, що менш конфронтаційна риторика з приводу вторгнення Росії в Україну залишає більше місця для дипломатичного вирішення із Росією, поки що вона лише користувалася з такої наївної позиції і не зробила жодного кроку для того, щоб закінчити війну, наголошують автори.
У статті агентства Bloomberg ідеться про заяву російського президента Володимира Путіна щодо ідеї провести референдум для вирішення конфлікту на сході України. Цю ідею, за його словами, він запропонував президентові США Дональду Трампові, про що повідомляють двоє людей, які були присутні на закритому виступі Путіна перед російськими дипломатами.
За цим повідомленням, Путін сказав, що погодився не розголошувати деталі плану публічно, доки Трамп не обміркує пропозицію, мовиться у статті.
Більшість заяв щодо деталей розмови двох лідерів надходить із російської сторони, зауважує агентство. Сам Путін змалював свою пропозицію як ознаку, що він хоче покласти край чотирирічній кризі, зауважує автор. Пропозиція президента Росії передбачала б провести під егідою міжнародної спільноти голосування серед мешканців підконтрольних сепаратистам територій Донбасу щодо їхнього статусу, повідомили співрозмовники агентства.
Але, найімовірніше, саму Україну і її прихильників у Європі буде не так легко переконати провести такий референдум, мовиться у статті.
Представники Білого дому поки що не прокоментували слова Путіна. Але якщо розповіді Путіна про реакцію Трампа правдиві, це це може свідчити про більш гнучкий підхід США до цього питання, ніж було дотепер. Речник Кремля Дмитро Пєсков, у свою чергу, також відмовився коментувати подробиці того, що говорив Путін про Україну на саміті. Він лише зазначив: «Обговорювалися деякі нові ідеї. Над ними будуть працювати».
«Пропозиція Путіна посилить занепокоєння українських посадовців після того, як минулого тижня Трамп, схоже, залишив відкритою можливість визнання анексії Росією Криму в 2014 році, яка спричинила кризу, що призвела до бойових дій у Донецькій і Луганській областях на сході України», – вважає автор.
Як заявляв раніше російському агентству «РИА Новости» тодішній лідер угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький, якщо референдум проведуть на підконтрольних бойовикам територіях України, «результат буде таким самим, як і у Криму», – мовиться у статті.
Макс Бут (журналіст): «Це фактично ратифікує анексію східної України»
