Американський журналіст Джеймс Брук у статті для аналітичного центру Atlantic Council пояснює, чому російський президент Володимир Путін може планувати неочікуваний «сюрприз» у вигляді військової операції в Україні. В матеріалі агентства Reuters, який передруковують у західній пресі, йдеться про те, чого Україні можна очікувати від зустрічі американського президента Дональда Трампа із Путіним у Хельсінкі 16 липня. А видання The Irish Times пише про те, що ірландська компанія Petrel Resources збирається разом із російським газовим гігантом «Газпромом» розробити спільний енергетичний проект у Криму, незважаючи на санкції.
Американський журналіст Джеймс Брук у статті для аналітичного центру Atlantic Council попереджає, що президент Росії Володимир Путін цілком може планувати неочікуваний «сюрприз» у вигляді нової військової операції в Україні.
Але спершу Путін має закінчити проведення Чемпіонату світу з футболу в Росії. Колись він так само дочекався закінчення зимових Олімпійських ігор у Сочі, перш ніж вторгнутися у Крим, нагадує автор.
Справа в тому, що наразі в Чорному та Азовському морях розгортається досить напружена ситуація: Україна відрізала постачання води до Криму, що в умовах посухи змушує окупований Росією півострів нормувати її використання.
Позиція України полягає в тому, що вода з Дніпра повернеться до Криму тоді, коли Крим повернеться до України, зауважує Брук.
А Росія тим часом вирішила створити такі умови, які мали б змусити Україну змінити свою думку – заважаючи свободі пересування Азовським морем. Так, Росія «придушує судноплавство до Бердянська та Маріуполя, двох найбільших портів України, що експортують сталь Азовським морем».
«У травні Путін відкрив новий міст через Керченську протоку, і, за словами директора Маріупольського порту, він настільки низький, що 144 кораблі, які за останні два роки відвідували порт, більше не можуть цього робити. Це відрізає поставки з Маріуполя та Бердянська – портів для двох найбільших виробників сталі, Донеччини та Запоріжжя», – мовиться у статті.
«Із цих портів немає легкого залізничного сполучення з найближчим чорноморським портом України в Херсоні. Поїзд із Маріуполя до Херсона їде 20 годин. Поїздка по шосе завдовжки в 420 кілометрів займає всього шість годин, але перевезення сталі вантажівками робить її неконкурентоспроможною на світових ринках. І Кремль знає це», – пояснює автор.
Водночас Росія також посилила свою військово-морську присутність в Азовському морі, де часто зупиняє українські судна для «перевірки». Це також має негативні економічні наслідки, адже поставки не відбуваються вчасно. Україна ж не має в цьому морі військово-морських кораблів, лише кілька катерів прикордонної охорони, зазначає Брук.
Найбільша надія на те, що Кремль просто використовує стару радянську тактику – створити проблему, а потім запропонувати її вирішення. І може йтися про те, що, коли Україна поверне постачання води у Крим, Росія в обмін «дозволить» вільне пересування Азовським морем.
Та Росія має також і дві можливі військові відповіді на дії України. Перша – наступ на лівий берег Дніпра – може бути дорогим варіантом. Але є також другий – менш стратегічно складний: вирватися з північного Криму на вісімдесят п’ять кілометрів та захопити необхідні витоки каналу Дніпра, мовиться у статті.
Термін дій Росії може бути вже не за горами – Чемпіонат світу з футболу закінчується 15 липня, наголошує автор.
Наступного ж дня після закінчення Чемпіонату світу з футболу, 16 липня, має відбутися зустріч американського президента Дональда Трампа із російським керівником Володимиром Путіним у Хельсінкі. Про очікування від цієї зустрічі, в тому числі для України, йдеться в матеріалі агентства Reuters, який передрукувала низка видань.
Автори зауважують, що Трамп зустрінеться із Путіним одразу після саміту НАТО, який проходитиме 11–12 липня, тож Путін встигне відвідати завершальну церемонію чемпіонату.
Зустріч двох лідерів може дратувати союзників США, таких, як Велика Британія, які прагнуть ізоляції російського президента, мовиться у статті. Це також може дратувати і Україну, яка «нервує через те, що в їхніх очах має вигляд як надмірна дружність Трампа до російського лідера», мовиться у статті.
Автори нагадують: відносини між Вашингтоном та Москвою суттєво напружилися за лідерства колишнього президента США Барака Обами, який запровадив санкції щодо Росії через анексію Криму. США також звинувачують Росію у втручанні в президентські вибори 2016 року. Росія це заперечує.
Російський посол в ООН Василь Небензя зазначив, що Москва очікує від саміту перезапуску діалогу із США. А один із чільних дипломатів НАТО, ім’я якого не називається, зауважив, що із самітом пов’язаний певний неспокій.
«Що він збирається казати, яка його підготовка, чи усвідомлює він весь символізм події? США стримують Росію більше, ніж Європа могла хотіти… Але якщо Трамп зав’язує потім дружбу з Путіним, це може залишити нас у більшому невіданні щодо політики США», – зазначив дипломат.
Україна тим часом прагне повернення анексованого Криму та контролю над своїми східними територіями. Але, як заявили у Білому домі, поки не відомо, чи обговорюватиме Трамп питання України із Путіним.
На думку політологів, «Росія навряд чи розглядатиме можливість угоди з Україною аж до президентських та парламентських виборів в Україні наступного року», мовиться у статті.
Тому суттєвих результатів як для України, так і в низці інших питань оглядачі не очікують.
Та, наприклад, фінський президент Саулі Нійністе, думку якого теж наводить агентство, переконаний: навіть маленькі кроки в зниженні напруги – в інтересах усіх сторін.
Видання The Irish Times пише про те, що ірландська компанія Petrel Resources збирається разом із російським газовим велетнем «Газпромом» розробити спільний енергетичний проект у Криму.
Українське посольство в Ірландії вже відреагувало на ці плани. За словами дипломатів, пропозиція Petrel Resources створити термінал для зрідженого природного газу у Криму може підірвати всі міжнародні зусилля з метою стримати російську агресію в Україні, мовиться у статті.
«Спільні зусилля можуть бути серйозно підірвані, якщо деякі актори намагатимуться обійти санкції та скористатися ситуацією на власну користь та за рахунок інших», – наводить слова заяви українського дипломатичного представництва автор статті.
Наразі українська територія – Крим – підпадає під дію міжнародних санкцій через анексію півострова Росією у 2014 році.
Директор Petrel Resources Дейвід Горґан у квітні на міжнародному економічному форумі в Ялті заявляв, що спільний проект із «Газпромом» не має підпадати під дію санкцій, адже його можна розташувати в Керченській протоці, яка відокремлює Росію від Криму, мовиться у статті.
Сам «Газпром», яким керує близький союзник Путіна Олексій Міллер, поки що не став об’єктом санкцій через залежність Європи від його газу, зауважує автор.
Роб Бенш, виконавчий директор приватної компанії Pelicourt, орієнтованої на енергетичний сектор в Україні та Східній Європі, заявив, що плани Petrel Resources слід зупинити.
«Жодному бізнесові не можна дозволяти працювати у Криму, доки тривають санкції. Це ніщо інше, як нагорода Росії за незаконну анексію Криму», – цитує автор Бенша.
