Міжнародний оглядач і колишній голова прес-офісу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Михайло Боцюрків у статті для аналітичного центру Atlantic Council перераховує причини, які можуть покласти край російській агресії проти України. В публікації щоденної британської газети The Times ідеться про те, що Україна та Сирія стали для Кремля майданчиками для випробовування методів ведення гібридної війни, які він тепер використовує і в інших країнах Європи. А в розділі «Точка зору» видання The New York Times є стаття з міркуваннями про те, чому Путіна можна вважати найвпливовішою людиною у світі.
Міжнародний оглядач та колишній голова прес-офісу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Михайло Боцюрків в статті для аналітичного центру Atlantic Council перераховує причини, які можуть призвести до готовності російського президента Володимира Путіна припинити агресію проти України.
Незважаючи на те, що жодна сторона конфлікту на сході України не дотримується режиму припинення вогню, нещодавні тенденції вказують на те, що загалом інтенсивність конфлікту зменшується, йдеться у статті. Можливо, це свідчить про те, що Путін змінює настрій, припускає автор.
«Існує безліч причин для того, щоб Кремль прискорив спокій на сході України», – зазначає Боцюрків. Наприклад, підозра Росії в спробі отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля в Британії створила кілька причин для занепокоєння Путіну та його оточенню.
По-перше, Путін боїться, що проведення Чемпіонату світу з футболу в Росії може бойкотувати Захід. По-друге, він остерігається цільових фінансових і візових санкцій щодо наближених до російського президента олігархів, ідеться в статті.
Ба більше, Росії стає дедалі складніше приховувати велику кількість тіл, що надходять із Донбасу, продовжує автор. Він звертає увагу на провокативну статтю в російському виданні «Новая газета», яка стверджує, що «українці, на відміну від нас, своїх убитих на війні ховають відкрито і з почестями».
Також автор наголошує, що російська присутність на Донбасі стає дедалі більш коштовною для Росії й потребуватиме більш вишуканої дорогої технології для того, щоб протидіяти «Джавелінам», наданим Україні Сполученими Штатами Америки.
Тому Путін уже незабаром може бути готовим до деескалації. «У якийсь момент навіть найбільші диктатори відчувають потребу діяти гарно та підлещуватися», – зауважує Боцюрків.
В публікації щоденної британської газети The Times ідеться про те, що Україна й Сирія стали для Кремля майданчиками для випробовування методів ведення гібридної війни. Посилаючись на слова двох колишніх генералів Річарда Ширреффа та Річарда Барронса, які спеціалізуються на нетрадиційних методах ведення війни, автори уточнюють, що мова йде про такі тактики, як поєднання «фейкових новин» із використанням бомб і куль.
Тепер і Британія стала жертвою цих технік: від дезінформації, яка надходить із державних газет, до використання нервово-паралітичної речовини військового типу в Солсбері минулого місяця, вважають військові.
Річард Ширрефф, який раніше служив офіцером у НАТО, зауважує, що «це не Кремль перебуває в стані традиційної війни, це такий спосіб мислення, який говорить, що ви перебуваєте в стані безперервного конфлікту», – мовиться у статті.
Коментарі військових з'явилися після «злитих» документів, які потрапили до The Times і звернули увагу на масштаб російської гібридної війни. Документи проливають світло на приховані кампанії та гібридну війну з чітким зазначенням фінансування кібернападів, розповсюдження фейкових новин, роздавання хабарів, оплачування участі у акціях і аж до конкретної «ціни» за повалення регіональної влади в Україні.
Тисячі електронних листів, надісланих близькими до Кремля особами, засвідчили численність «брудних тактик» Росії в Україні. Вони виявили, наприклад, що місяць протестів у Харкові коштував би 19200 доларів США, йдеться в статті.
Британський політик Боб Сілі, який знається на російських методах ведення війни, наголосив, що після отруєння Скрипаля дуже важливо розуміти тактики Кремля, тому що ці тактики тепер використовують також і проти Британії, США та ЄС, йдеться у статті.
В розділі «Точка зору» видання The New York Times є стаття з міркуваннями про те, чому Путіна можна вважати найвпливовішою людиною у світі. Автор переконаний, що російський президент сам по собі є частиною дебатів між демократією і авторитаризмом.
На думку автора, Путіну вдалося стати культурним героєм для популістів будь-де – у Франції, Італії, Філіппінах чи Овальному кабінеті.
«Всі очікують, що він у кінцевому підсумку спіткнеться, адже російська економіка є досить скрипучою. Але його рука не така вже й слабка. І це тому, що його сила полягає не в економіці, а в культурі й ідеології», – йдеться у статті.
Про це свідчать також і його рейтинги схвалення серед населення, які досягають 80 відсотків після 17 років правління Путіна, зазначає автор. Його ідеологія побудована на цинізмі, на ідеї, що ніхто не має мати жодних ілюзій. І в часи недовіри і тривоги «продавати» людям цинізм набагато простіше, ніж ідеалізм, як це відбувається в демократичних країнах.
Путінізм також побудований на думці, що люди, несхожі на тебе, сіють культурний хаос – тому він виступає проти геїв, мусульман, атеїстів. І в часи недовіри і тривоги «продавати» людям «різницю» набагато легше, ніж толерантність.
«Ніколи не варто недооцінювати цю людину чи його справу. В усьому світі політичні режими зазнають змін, вони стають дедалі більш авторитарними або ж трохи більш демократичними. Та зараз імпульс, вочевидь, рухається в авторитарному напрямі», – йдеться в статті.
