Спеціально для Крим.Реалії
Севастопольців все більше усувають від контролю над органами й посадовими особами виконавчої влади. Із вседозволеності народного волевиявлення демократичної України жителі міста-героя перемістилися в безодню російської автократії.
Закон про відкликання підконтрольного Москві губернатора Севастополя городянам не потрібний. Про це журналістам повідомив голова постійної комісії з законодавства та державної розбудови російського парламенту Севастополя Віктор Посметний.
«Я взагалі проти цього законопроекту. Вища посадова особа міста може бути відкликана президентом Російської Федерації, у якого достатньо механізмів реагувати на ті чи інші порушення або невиконання обов'язків», ‒ сказав Посметний.
«Ось тобі й маєш!» ‒ мали б сказати з цього приводу севастопольці, але чомусь мовчать
«Ось тобі й маєш!» ‒ мали б сказати з цього приводу севастопольці, але чомусь мовчать. Рівно місяць тому підконтрольні Кремлю місцеві депутати трохи лоба собі не розбили в боротьбі проти окремих положень закону про відкликання губернатора в губернаторській же редакції, які народних обранців категорично не влаштовували. А зараз думка кардинально змінилася ‒ закон, виходить, не так уже й потрібний, раз є «президент всієї Русі».
Нагадаю, 27 лютого депутати російського парламенту Севастополя на пленарному засіданні не набрали достатньої кількості голосів, щоб ухвалити в першому читанні законопроект Дмитра Овсянникова.
Цей проект встановлював права жителів з відкликання голови міста. Севастопольці могли не раніше ніж через рік після виборів виступати за відставку голови уряду, якби він порушував законодавство й неодноразово не виконував обов'язки без поважних причин.
Севастопольці могли не раніше ніж через рік після виборів виступати за відставку голови уряду
Кілька депутатів оголосили, що ініціатива обмежує права громадян. Той же Віктор Посметний сказав, що фахівці виявили в документі 36 лінгвістичних помилок, а депутат В'ячеслав Аксьонов під час обговорення повідомив, що «проект закону уряду Севастополя має понад 40 зауважень юридичного управління Закзборів». За його словами, в документі державного правового управління президента Росії також є зауваження на чотирьох аркушах, які не усунуті.
В результаті голосування в першому читанні законопроект набрав 11 голосів при 13 необхідних. Повернутися до його розгляду можна буде не раніше ніж через два місяці.
Сьогодні у голови «законодавчої» комісії Посметного думка буквально протилежна. У чому ж причина?
Автократія VS демократія
Як пишуть всезнаючі словники, автократія (по-давньогрецькому ‒ самовладдя, самодержавство) ‒ одна з форм правління, заснована на необмеженому й безконтрольному повновладді однієї особи в державі. Автократія ‒ перехідний щабель від демократії до тоталітарного режиму. Так само як з культом Чучхе в КНДР в династії Кімів.
На противагу автократії, демократія ‒ це форма правління, при якій громадяни особисто або через обраних представників здійснюють право на ухвалення політичних рішень. Демократія ґрунтується на визнанні народу в якості джерела влади й передбачає владу більшості, рівноправність громадян, верховенство закону тощо. При безпосередній демократії основні рішення ухвалюються самими виборцями, наприклад, за допомогою референдумів. При представницькій демократії рішення ухвалюються виборними установами, наприклад, парламентами.
Знайдіть десять відмінностей з Північною Кореєю. З кожним роком правління Путіна їх стає все менше
За конституцією Росія ‒ демократична держава, по суті ‒ давно являє собою класичну автократію. Як то кажуть, знайдіть десять відмінностей з Північною Кореєю. З кожним роком правління Путіна їх стає все менше.
І в цій схемі безроздільного владарювання однієї людини права всіх інших громадян усіляко обмежуються. Свободи вираження поглядів стає все менше, за громадян вирішують, що їм робити і як. При цьому посилюється тотальний контроль з боку силових відомств, рентгеном просвічують кожну сторону життя росіян. Створена підконтрольна особисто президенту Росгвардія, якій за законом дозволили використовувати спецзасоби для розгону масових демонстрацій, застосовувати водомети та бронемашини, стріляти на ураження без попередження.
Екстремізмом вважається навіть картинка або пост у соцмережі. За це заводять кримінальні справи, ц люди отримують реальні терміни в колоніях. Боротьба з опозиційно налаштованими громадянами ведеться на всіх фронтах.
Загальне рівне виборче право у реальності відсутнє, введені адміністративні фільтри ‒ право відсівати неугодних кандидатів ще на етапі реєстрації. В результаті вибратися в органи влади простому громадянину просто неможливо. Таким чином, народ, як єдине джерело влади, від влади просто відсторонене.
Виборні органи ‒ Державна дума та регіональні парламенти ‒ насправді знаходяться під повним контролем адміністрацій і губернаторів.
«Революційних романтиків» швидко привели до спільного знаменника
Севастополь, який після анексії Росією перейшов на її законодавчі рейки, ще довго намагався грати в демократію, маючи в багажі 23 роки життя у вільній демократичній Україні. Але «революційних романтиків» швидко привели до спільного знаменника, й нинішня заява Віктора Посметного, що президент, мовляв, сам розбереться ‒ яскраве тому підтвердження.
Демократія ‒ це стан душі народу, її (демократії ‒ авт.) ніколи не буває багато в питаннях регулювання діяльності найнятих для управління країною чиновників. Якщо, звичайно, це демократія, а не фікція. Всім відомо, до чого приводить поклоніння перед вождями народу, які «знають, як краще», й «самі за нас все вирішать». Досвід СРСР та сучасної Росії тому яскравий приклад.
Геннадій Кравченко, кримський оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
