«Не дозволяти Росії почуватися безкарно». Як у США дивляться на анексію Криму

Сполучені Штати тримають тверду лінію щодо анексії Криму Росією, яка сталася чотири роки тому. По-перше, Вашингтон не визнає проведення російських президентських виборів на території Криму, що відбулись 18 березня. А також США чітко заявляють про українську приналежність Криму і невизнання його анексії та окупації в 2014 році.

​Місія США при Організації з безпеки та співробітництва в Європі заявила, що Сполучені Штати не визнають російські вибори, проведені у Криму 18 березня. У заяві, що її виголосив днями на Постійній раді ОБСЄ у Відні виконувач обов’язків глави місії Гаррі Кеміен, мовиться, що така позиція США є незмінною.

«Як Крим є частиною України, так Абхазія, Південна Осетія є частинами Грузії, незважаючи на окупацію Росією та зусилля, спрямовані на поглиблення військової, політичної та економічної інтеграції з відірваними регіонами», – йдеться у заяві.

Також багато столиць привітали нещодавнє подовження на рік мандату Спостережної місії ОБСЄ в Україні, територія дії якого – що підкреслюється – охоплює і анексованим Крим.

У контексті розуміння американської позиції щодо Криму важливою є стаття колишнього заступника генерального секретаря НАТО (2012-2016 роки) та екс-посла в Росії Александра Вершбоу, що її було опубліковано саме перед російськими президентськими виборами, які були проведені й на території Криму.

На сайті «Атлантичної ради» Вершбоу пише, що ті, хто сподівався, що ситуація в Криму покращиться після того, як Росія взяла півострів під контроль, – помилилися.

​«Не сталося економічного дива у Криму, незважаючи на обіцянки президента Володимира Путіна. Права української меншини і кримських татар постійно порушуються, економіка в застої, сотні тисяч жителів виїжджають», – пише Александр Вершбоу.

Росія мілітаризує півострів, загрожуючи свободі НАТО пересувати свої сили в регіоні. «Побудова Керченського мосту може відрізати Азовське море від Чорного і може роздушити українські порти. Все це має місце тоді як Кремль продовжує фінансувати неоголошену війну на Донбасі у Східній Україні», – пише Вершбоу.

Захід, за його словами, вже беззастережно заявив, що він ніколи не визнає незаконну анексію Криму, але Захід має піти далі декларацій і перейти до конкретних кроків, які можуть покласти край російській агресії як в Криму, так і на Донбасі.

На думку Вершбоу, коли у 1940 році після вторгнення СРСР до балтійських держав, США засудили це вторгнення і відмовились визнавати анексію – і тримались цієї політики п’ять десятиліть. «Адміністрація Трампа має оприлюднити таку ж декларацію щодо Криму», – вважає автор.

Конгрес США також міг би ухвалити власну резолюцію і вона б могла підтвердити підтримку з боку США суверенітету й територіальної цілісності України, а також інших пострадянських держав – Грузії та Молдови, частини територій яких теж перебувають під російською окупацією, і водночас Конгрес міг би підтвердити права всіх цих країн проводити власний курс, включно з членством у НАТО та ЄС, якщо вони цього забажають, пише Вершбоу.

Автор також радить членам ЄС посилити свою політику невизнання (анексії) Криму, тримаючи в силі санкції і караючи їх порушників, включно з політиками, які відвідують окупований півострів без згоди Києва.

​«Як частину своєї тривалої політики невизнання Захід має продовжувати піднімати питання Криму у своїх контактах з Москвою. Росія сприймає (анексію Криму) як довершений факт і відмовляється обговорювати це питання, сподіваючись, що з часом ми змиримось. Ми не повинні дозволяти їм почуватися безкарно», – пише Александр Вершбоу.

У статті міститься заклик до заперечення російського фальшивого історичного наративу щодо подій 2013-2014 років, і відкидання юридичної аргументації, яка виправдовує анексію і ганебний референдум, який їй передував, – зазначає Вершбоу.

Особливе обурення викликає у автора інтерпретація російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим Будапештського меморандуму 1994 року, згідно з яким Україна отримувала гарантії територіальної цілісності в обмін на відмову від ядерної зброї. Лавров заявляв, що Росія обіцяла лише не застосовувати ядерну зброю проти України, тоді як текст Меморандуму каже, що Росія обіцяла не вживати будь-яку військову силу проти України, нагадує автор.

Вершбоу також закликає підтримати юридичні претензії України на компенсацію через втрату і незаконне користування українськими економічними активами у Криму, включно із запасами енергоносіїв.

США також мають наполягати на більшому гуманітарному доступі ООН та ОБСЄ до окупованого Криму, зокрема для відстеження стану з правами людини.

​Вершбоу зазначає, що Росія все ще використовує війну на Донбасі для тактики відволікання уваги – щоб фокус уваги зосереджувався на Донбасі і щоб не говорили про Крим. «Путін, можливо, також сподівається досягти угоди, щоб навзамін врегулювання на Донбасі, Захід погодився б на визнання незаконної анексії Криму. Ми повинні зробити саме навпаки», – закликає Вершбоу.

Але Донбас і Крим не є ідентичними справами. «Якщо ми зможемо спочатку прибрати росіян з Донбасу, ми, принаймні, зможемо показати, що є можливим повернути українську окуповану територію під контроль Києва. В цьому сенсі, справжнє політичне врегулювання на Донбасі створить прецедент для того, щоб росіяни також залишили і Крим, навіть якщо це займе роки», – зазначає Александр Вершбоу.

Він закликає Захід чітко пояснити Москві, що будь-який початок повернення до «звичного ведення справ» у відносинах Заходу й Москви неможливе без повернення Донбасу, і що поліпшення відносин не буде повністю досягнуто без повернення Криму.