У міжнародній пресі є публікації про можливе членство України в НАТО й наводяться аргументи – чому це реально та чому для цього не треба чекати довго. Також є статті про самогубство українського колишнього військового льотчика, якого Росія хибно звинувачувала у збитті «Боїнга» Малайзійських авіаліній над Донбасом у липні 2014 року. І пишуть також про пропозицію України запровадити персональні санкції проти колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера, якого називають «найбільшим лобістом Кремля» в Європі.
Американське видання The Hill вміщує «Точку зору» політолога Тараса Кузя, під назвою «Порошенко може бути президентом, який приведе Україну до НАТО».
Надання Україні статусу «країни-аспіранта» є значним кроком на її шляху до членства в НАТО, і її п’ятий президент може бути тим, хто здобуде членство в альянсі, написавши листа, в якому висловлений інтерес України аби їй надали План дій щодо членства (ПДЧ), зауважує автор.
Кузьо цитує вебсайт Альянсу, де мовиться, що країни-аспіранти можуть бути запрошені до участі в ПДЧ для підготовки до потенційного членства і демонстрації їхньої здатності виконати вимоги й запевнення щодо можливого майбутнього членства. І ще цитата з вебсайту: «Виконання ПДЧ не гарантує членства, але становить ключовий елемент механізму підготовки».
На думку автора, є три фактори, що роблять членство в НАТО ймовірним за президентства Порошенка.
Вперше внутрішні реформи в Україні були здійснені для підтримки декларованого зовнішньополітичного курсу. Реформа сектора безпеки здійснюється за допомогою Канади, США, Великої Британії, Польщі та не-члена НАТО Швеції. Автор посилається на польських експертів, які описують нинішню українську армію як найкращу, що її коли-небудь мала Україна.
Відтак Україна може бути державою, що посилить спільну безпеку НАТО, а не лише буде користати з неї. Київ нині витрачає 5-6% ВВП на оборону – більше, аніж всі країни НАТО, за винятком США.
«Українське членство в НАТО посилить безпеку організації набагато більше, аніж новий член Чорногорія – країна, різко розділена щодо НАТО, і що має велике проросійське і анти-натовське лобі, і армія якої є дуже маленькою», – пише Кузьо.
Другим фактором імовірного членства України в НАТО, на думку Кузя, є те, що вона може дати конкретну пораду альянсові щодо нової військової тактики Росії.
«Україна є на передньому краї, поставши перед російською агресією, і в інтересах НАТО відвернути поразку України», – пише автор, додаючи: «Україна є єдиною країною, що має досвід російської гібридної війни і може дати пораду та вишкіл – як протистояти цій новій формі війни».
Третім фактором є консенсус серед еліти та громадськості щодо членства в НАТО всередині України.
Президент Порошенко, веде далі автор, запропонував змінити Конституцію аби включити положення про членство в НАТО і розмірковує над проведенням референдуму щодо членства в альянсі одночасно з проведенням президентських виборів наступного року.
«Громадська думка фундаментально змінилася в бік членства в НАТО», – пише автор, зазначаючи, що опитування з 2015 по 2017 роки дають показники підтримки членства в НАТО на рівні 64-74%.
Важливо зауважити, що переважна більшість колишніх комуністичних країн не проводили референдумів, коли вступали в НАТО, а рівень підтримки членства в Україні вищий, ніж у Словенії (66%) та Іспанії (57%).
Насамкінець автор зазначає, що є ті, хто кажуть, що НАТО не може запросити до своїх лав країни, частини яких окуповані. Але цей аргумент не зупинив членства Західної Німеччини в НАТО 1955 року, коли Східна Німеччина була під радянською окупацією.
Британська газета The Daily Telegraph пише про те, що український пілот, якого Росія хибно звинувачувала в збитті літака рейсу МН17, покінчив життя самогубством.
Капітан Владислав Волошин, який літав на СУ-25, застрелився в себе вдома в Миколаєві у понеділок, за повідомленнями місцевих ЗМІ.
29-річний Волошин працював у Миколаївському аеропорту після демобілізації з Військово-повітряних сил. Він раніше здійснив 33 бойових вильотів під час війни між українськими та російсько-сепаратистськими силами на Донбасі 2014 року.
Російські ЗМІ та офіційні представники, пише газета, звинувачували його в збитті літака Малайзійських авіаліній.
Слідство в Нідерландах встановило, що «Боїнг» був збитий ракетою «земля-повітря», яку випустили з території, контрольованої підтримуваними Росією сепаратистами, – і це підтверджує незалежне розслідування, що провела і газета The Daily Telegraph.
Твердження, що Волошин збив літак зі свого літака, є одним із кількох альтернативних пояснень, що подають Кремль та його прихильники, мовиться в статті.
Волошин завжди заперечував свою провину, заявлявши, що став об’єктом наклепницької кампанії.
Українська поліція каже, що розглядає його смерть як самогубство. Дружина Волошина викликала «швидку», почувши постріли вдома, але лікарям не вдалося врятувати його життя.
Кремль, зазначає газета, далі публічно заперечує свою вину за збиття літака рейсу МН17, незважаючи на достатню кількість доказів, що використана ракета установки «Бук» прибула з Росії.
Брюссельське видання Politico.eu пише про заклик України щодо запровадження санкцій проти колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера.
Міністра закордонних справ України Павло Клімкін назвав Шредера «найважливішим лобістом» Кремля.
«Важливо, щоб були санкції проти тих, хто працює на проекти Путіна за кордоном», – сказав Клімкін в інтерв’ю німецькій газеті Bild, стаття якої з’явилась по тому, як інша газета – The Wall Street Journal – в редакційному коментарі назвала Шредера «ключовим олігархом Путіна» і висловила думку, що є помилкою не вносити Шредера до санкційного списку.
«Герхард Шредер є найважливішим лобістом для Путіна у світі», – сказав Клімкін, закликавши ЄС вивчити можливість запровадження санкцій проти колишнього німецького канцлера.
Politico зазначає, що минулого року Шредера обрали головою ради директорів російської державної компанії «Роснєфть», і він потрапив під вогонь критики за свої тісні зв’язки з Кремлем.
Перед тим, як піти з посади канцлера Німеччини 2005 року, Шредер погодив будівництво суперечливого проекту «Північний потік» і став головою компанії кількома тижнями пізніше.
Видання зазначає, що український уряд гостро критикував цей проект, що дозволяє експорт російського газу до Західної Європи дном Балтійського моря і зменшує роль України як транзитної держави.
Шредер також закликав Європу й далі довіряти Москві після незаконної анексії Криму 2014 року й попереджав ЄС та США щодо запровадження подальших санкцій проти Росії.
Речник канцлера Анґели Меркель відкинув ідею запровадження санкцій проти колишнього глави німецького уряду, читаємо у статті.
Але член Європарламенту, експерт iз зовнішньої політики і член Християнсько-демократіичної партії Меркель, Ельмар Брок, сказав газеті Bild: «Це скандал, що колишній канцлер нині представляє інтереси Путіна».
