У розділі «точка зору» видання The Daily Beast є пояснення, чому напередодні виборів ядерна зброя та замовні вбивства є частиною стратегії переобрання президента Росії Володимира Путіна. У статті видання Politico тим часом мовиться про те, що Україна перетворилася на «дикий Схід» криптовалюти. Тим часом аналітичний центр Emerging Europe пропонує пояснення, чому Україні та Молдові не до вподоби ідея будівництва газової магістралі «Північний потік-2».
У розділі «точка зору» видання The Daily Beast є пояснення, чому ядерна зброя та замовні вбивства є частиною стратегії переобрання президента Росії Володимира Путіна напередодні виборів. Автор статті згадує про спробу вбивства колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля неподалік Лондона минулої неділі та зауважує: це було послання, в тому числі й Заходові.
Під час звернення Путіна до Федеральних зборів Росії минулого тижня він хизувався новою ядерною зброєю, що начебто здатна завдати руйнівного удару по США. А в понеділок у промові перед офіцерами ФСБ він хвалив їх за успіх у подоланні іноземного шпигунства, нагадуючи про те, що «життя, права та безпека наших громадян повинні бути надійно захищені й від внутрішніх, й від зовнішніх загроз, від будь-яких спроб перешкодити нам у вирішенні завдань стратегічного розвитку країни».
Зображення сильного Путіна – це його козирна карта перед націоналістичним, патріотичним російським електоратом, «якого живлять постійною дієтою антизахідної пропаганди на телебаченні, контрольованому державою», зазначає автор. Хоча й Путін, без сумніву, виграє президентські вибори, Кремль може бути стурбований можливою низькою явкою на вибори, мовиться в статті.
Автор також зауважує, що міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон заявив у вівторок, що справа Скрипаля нагадує вбивство колишнього агента КДБ Олександра Литвиненка, який був відкритим критиком Кремля.
Автор звертає увагу на те, що російські закони не передбачають смертної кари, але як говорив російський політичний коментатор Антон Орех, «нами правлять чекісти, а в них свій кодекс честі: краще бути справжнім ворогом режиму, борцем за демократію тощо, аніж перекинчиком і зрадником (чекістської) корпорації».
Автор вважає, що закони, ухвалені російським парламентом 2006 року, по суті дозволили ФСБ вистежувати та вбивати «ворогів Росії» за кордоном. Тим часом британська влада, найімовірніше, знову розгляне 14 підозрілих випадків таких вбивств, мовиться в статті.
Посилаючись на статтю видання The Guardian, автор зазначає, що найбільшим питанням про підозрюване отруєння Сергія Скрипаля є саме час, коли його здійснили, адже Скрипаль провів кілька років у російській в’язниці після того, як був засуджений за шпигунство, і російські спецслужби за ці роки могли б легко підлаштувати йому «нещасний випадок», якби захотіли.
Але очевидно, що метою Кремля було не просто вбити зрадника або попередити потенційних зрадників. Це також було послання Заходові та росіянам напередодні виборів, мовиться в статті.
У статті видання Politico тим часом мовиться про те, що Україна перетворилася на «дикий Схід» криптовалюти – гра слів на американському понятті «дикий Захід».
Індустрія криптовалюти в Україні, зауважує автор, – це місце, де кордони між легальним та цілком нелегальним бачити стає все складніше. Там, наприклад, не так давно викрадали популярного біткойн-експерта Павла Лернера. А українські правоохоронці після одного з рейдів на біткойн-ферми минулого місяця на заводі «Квазар» у Києві заявили, що ферму використовували для фінансування сепаратистів, мовиться в статті.
Заплутаний статус криптовалют породжує беззаконня та жадобу, наголошує автор. Силові структури України, стверджується в статті, роблять із майнерами, що їм заманеться, і, за словами самих майнерів, крадуть їхню криптовалюту. Якщо обладнання для майнингу, згідно із даними СБУ, виставлять на аукціон, то доля самої криптовалюти залишається таємницею.
При цьому «параноїдальний уряд України, що розглядає все через окуляри своєї війни з Росією, зволікає з ухваленням відповідного законодавства», пише автор. Регулювання криптовалюти перебуває в сірій зоні, у той час як навіть Білорусь, яку інколи називають «Північною Кореєю Європи», легалізувала її, а авторитарна Росія має законопроект, що також передбачає таку легалізацію. Але саме в Україні криптовалюту вважають загрозою національній безпеці, а не потенційним добром для економіки, пише автор.
Організовані злочинні угруповання також використовують цей правовий вакуум, а напади на блокчейн-індустрію негативно відображаються на IT-сфері країни, що, в свою чергу, є важливим рушієм економіки, мовиться в статті.
Аргументів проти легалізації криптовалют автор статті не згадує.
Аналітичний центр Emerging Europe пояснює, чому Україні та Молдові не до вподоби ідея будівництва газової магістралі «Північний потік-2».
Автор посилається на слова спікера Верховної ради Андрія Парубія, який вважає, що газопровід від Росії до Німеччини – проект, природа якого виходить за економічні межі. На думку високопосадовця, газопровід є нічим іншим, як ініціативою Володимира Путіна з метою дестабілізувати Європу.
Разом із спікером молдавського парламенту він підписав листа до європейських парламентів, що також мають підписати Польща та Литва.
«Це випадок, коли ми можемо говорити одноголосно», – заявив Парубій. На його думку, будівництво газопроводу є спробою підірвати та послабити Молдову та Україну, мовиться у статті.
Тим часом сама Росія, в тому числі її президент Володимир Путін, не погоджується з такими заявами. Після зустрічі із австрійським канцлером Себастіяном Курцем Путін заявляв, що проект не просто економічний, але й комерційний і не має нічого спільного із політикою, повідомляє автор.
Україна переконана в необхідності спільної позиції щодо енергетичної безпеки в Європі та в усьому «вільному світі», мовиться в статті.
Андріан Канду, спікер парламенту Молдови: «Разом із моїм українським колегою Андрієм Парубієм ми підписали відкритого листа до голів усіх європейських парламентів щодо газопроводу «Північний потік-2»
