Спеціально для Крим.Реалії
Площа перед російським посольством у Вашингтоні тепер має ім'я убитого політика-опозиціонера Бориса Нємцова. Це красномовний жест у бік Кремля, нагадування про те, що цивілізований світ не забув про це вбивство й очікує його повноцінного розслідування.
Я міг би написати, що майбутнє ‒ за площею Нємцова в Москві. І що ця площа рано чи пізно з'явиться в інший, вільній Росії. Але щось утримує мене від цього кроку.
Я навіть знаю що. Проспект Сахарова.
У 1984 році одна з вулиць, яка веде до того самого посольства в Вашингтоні, була названа на честь академіка Андрія Сахарова. Сахаров тоді перебував на засланні в Горькому. Сполучені Штати настільки хотіли виявити солідарність з правозахисником, що порушили правило, згідно з яким вулиці в Вашингтоні не називають на честь живих людей.
Я дізнався про це перейменування з програм Радіо Свобода. І думав, чи вдасться мені побачити світ, в якому академік Сахаров буде героєм, а чекісти ‒ вигнанцями. Мені тоді було 17 років.
Чи вдасться мені побачити світ, в якому академік Сахаров буде героєм, а чекісти ‒ вигнанцями. Мені тоді було 17 років
Минуло всього кілька років ‒ і академік Сахаров повернувся із заслання в Горькому, став народним депутатом СРСР. Після його смерті один з центральних проспектів Москви був перейменований на честь знаменитого вченого та гуманіста. Так що є вулиця Сахарова у Вашингтоні, а є проспект у Москві.
Тільки ось чекісти вигнанцями не стали. Окрім проспекту Сахарова, є й проспект Андропова ‒ і це всіх влаштовує.
З ім'ям Нємцова може статися та ж сама маніпуляція. Путін відвідує музей Висоцького, а офіційна пропаганда говорить про опального барда як про улюбленця долі ‒ і це при тому, що за життя Висоцький не отримував ні звань, ні премій, навіть офіційного некролога не заслужив. Мер Москви Собянін говорить про Нємцова як про видатного політика й схвалює ідею встановлення пам'ятної дошки на будинку, де жив політик.
Трагедія ситуації зовсім не в тому, що у Вашингтоні площа Нємцова є, а в Москві ‒ немає. Трагедія в тому, що площа Нємцова може з'явитися в невільній Росії ‒ навіть перед американським посольством, чому б і ні? Російська влада просто може привласнити Нємцова собі, нагадати, що це був державний діяч епохи Єльцина. А спадкоємцем Єльцина, як відомо, став Путін. І сам Нємцов закликав за нього голосувати.
Площа Нємцова може з'явитися в невільній Росії ‒ навіть перед американським посольством, чому б і ні?
Про все, що було далі, просто не розкажуть ‒ як намагаються не згадувати про антивоєнну активність Сахарова або про протест Висоцького проти несвободи та громадської задухи. Російська влада без докорів сумління вже крала у найбільш порядних людей Росії їхні переконання, перетворюючи на знаряддя власної пропаганди й демонструючи свою «толерантність» і повагу до історії.
З часу загибелі Бориса минуло дуже мало часу. Але ще кілька років путінського правління ‒ і сам постарілий президент може перерізати червону стрічку на відкритті якого-небудь немцовського бюста або вулиці.
Тому що крадіжка імен ‒ найкращий засіб боротьби з цінностями.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
