У міжнародній пресі аналізується пропозиція російського президента Володимира Путіна щодо повернення Україні її військових кораблів, захоплених під час анексії Криму майже чотири роки тому, а також реакції на неї в Києві. Також є статті з пошуком причин, чому «пробуксовує» реформа Національної поліції, яка мала б замінити й порвати з традиціями старої міліції. І пишуть також про активне зростання українського зернового експорту до Азії, але цього разу країни-імпортери в азійському регіоні змінилися.
Впливове американське видання Newsweek вміщує статтю під заголовком «Фальшива пропозиція Путіна щодо кораблів не принесе миру Україні».
Автор пише про пропозицію російського президента Володимира Путіна щодо передачі Україні її кораблів, які Росія забрала після вторгнення та анексії Кримського півострова в березні 2014 року.
«Однак серед українських офіційних представників та військових, а також іноземних експертів із питань безпеки мало впевненості, що Москва має серйозні наміри щодо деескалації війни на Донбасі на сході України, яку ведуть її маріонетки», – пише автор.
У статті цитуються українські військовослужбовці, які переконані, що Росія не шукає мирного вирішення конфлікту й зацікавлена в утриманні постійної напруги й у військових діях в Україні.
Нині 17 українських військових кораблів і суден усе ще перебувають у Криму, включно з 11 бойовими кораблями.
У статті згадується, що Путін висловив готовність раніше цього місяця повернути кораблі Україні, але заявив, що вони перебувають у жалюгідному стані, але Росії, мовляв, це байдуже.
Слова Путіна викликали обурення в Україні, читаємо у статті.
«Такі кроки типові для Москви, вони завжди подають себе як миротворців, але насправді вона не готова говорити про Крим серйозно», – сказав український експерт-міжнародник Антон Кучухідзе.
А експерт із питань міжнародної безпеки Олексій Мельник назвав заяву Путіна «дипломатичним ударом, метою якого було викликати хибну реакцію Києва».
«Справжній намір не має нічого спільного з мирною ініціативою. Це ще один тактичний маневр, спрямований на приниження України», – сказав експерт.
У статті також наводиться заява першого віце-спікера Верховної Ради Ірини Геращенко: «Ми не продаємо наш Крим за кораблі, ми його не здамо і не обміняємо».
А бійці в зоні конфлікту кажуть, що якби Україна погодилась на переговори щодо повернення кораблів, це автоматично означало б визнання з боку Києва російської належності Криму. «Висновок: ця пропозиція – лайно», – каже один із українських військових.
Сайт Open Democracy вміщує статтю української журналістки і правозахисниці Тетяни Гончарук про нову українську поліцію. Стаття критична, і автор одразу зауважує, що два роки тому український парламент ухвалив рішення про створення нової Національної поліції. «Але окрім назви, небагато що змінилося», – пише вона.
Гончарук зазначає, що створення нової поліції супроводжувалось великими інвестиціями – як фінансовими, так і людськими, – але то було «менше реформою, а більше піаром».
У статті є посилання на дані Міністерства внутрішніх справ України, згідно з якими, 92,3 відсотка міліціонерів пройшли через атестаційний процес і залишились на роботі, але тепер уже ставши поліцейськими. А 7,7 відсотка, яких було звільнено, поновились на роботі через суди і отримали загалом понад півтора мільйона євро компенсацій за час вимушеного безробіття.
У статті називаються причини того, чому нова поліція не є дуже успішною. І серед головних – це те, що вона багато ще в чому спирається на традиції старої міліції, яка була «величезною машиною для збирання грошей, працювала за «квотами» і з потенціалом до репресивних дій». Міліція також була сильно інтегрована в українську владну вертикаль.
Але потребу змін продиктував Майдан, коли українська громадськість більше не бажала принижень з боку влади, а заявила про прагнення жити в країні верховенства права, читаємо в статті.
На початках все мало багатонадійний вигляд: нова назва, люди в керівництві поліції з нерадянським менталітетом, нові автівки, нові уніформи, і вже сама присутність нових поліцейських на вулицях дала українцям відчуття безпеки, але не надовго, пише автор.
Експерти переконані, що реформа української поліції не буде довершеною, допоки не включатиме створення кримінальної поліції та реформу слідчих органів.
Справжні зміни означатимуть крах численних корупційних схем і принесуть кінець зловживанням владою, включно з боку МВС та інших чиновників, завершує автор і наприкінці додає: «Війна між «радянським» та «європейським» обличчям України все ще триває».
Агентство Bloomberg пише про експорт українського збіжжя в Азію, зазначаючи, що Індонезія прийшла на допомогу українському експортові зерна на тлі того, що попит на нього в Індії знизився.
Нині Україна продає рекордні обсяги зерна Індонезії, на яку припадає 16 відсотків усього експорту українського зерна, а на Індію – лише чотири відсотки.
«Це – справжня зміна. На тлі того, що Індія почала покладатися на свій власний врожай, а також через зростання конкуренції з Росією (за індійський ринок), природно для українських трейдерів шукати нові ринки і, дякуючи Богу, Індонезія була зданою імпортувати такі обсяги», – каже агентству Сергій Феофілов із компанії «УкрАгроКонсалт».
Відтак, вперше в історії українського аграрного сектору, ця азійська країна стала найбільшим покупцем українського зерна.
Також, читаємо в статті, існує конкуренція між Україною та Росією, адже Росія активно пішла на ринок Єгипту, який є найбільшим ринком пшениці, де раніше сильні позиції були в українських експортерів.
Філіппіни також імпортували більше українського збіжжя – найбільше для тієї країни за все десятиліття. Назагал, по цілому світові, Україна вже експортувала 11,3 мільйона тонн з 16,6 мільйонів тонн, які, як очікується, буде експортовано з України за останній сезон врожаю.
