Відразу після анексії Криму російський дизайнер і ресторатор Михайло Орлов залишив роботу в Нью-Йорку й вирушив на острів з метою реалізувати тут свої бізнес-проекти. Дуже скоро він опинився в статусі обвинуваченого у справі про загибель людей в ялтинському барі «Барфлай». У серпні 2014 року там стався нещасний випадок: промоутер бару впав за сцену, розбив увімкнений світильник й отримав смертельний удар струмом. Ще один чоловік, який кинувся йому на допомогу, також помер від електричного розряду. На якому етапі перебуває зараз судовий розгляд, Михайло Орлов розповів в інтерв'ю для Крим.Реалії.
‒ Михайле, яка зараз ситуація з вашою справою?
‒ Завершується вже друге судове розслідування після рішення Верховного суду Криму скасувати минулий вирок ‒ 3 роки колонії та повернення на дослідування.
‒ На чому базується обвинувачення?
‒ Цілком очевидно, що воно базується на чутках і домислах, і не має під собою ніякої доказової бази. Я раніше говорив, що дійсно знайшов майданчик під літнє кафе «Барфлай», придумав назву та концепцію, задекорував простір рослинами та розставив меблі. Отримавши попередню згоду на оренду майданчика від «Інтуриста», запропонував проект інвестору Михайлу Жарницькому, той погодився. Після відкриття бару я зайнявся іншою роботою щодо ресторану «Чайка» та іншими проектами, проводячи там практично весь час. Всі ці дії не мають жодного відношення до події 23 серпня 2014 року й не є порушенням законів Російської Федерації.
‒ Що з цього приводу говорить прокурор?
‒ Прокурор стверджує, що сукупність зібраних під час суду матеріалів і свідчень безпосередньо вказує на те, що я з травня до кінця серпня того року керував усім процесом надання послуг «Барфлай». Однак конкретних доказів або свідчень представлено не було.
‒ Про що говорять свідки?
‒ В процесі судового розслідування більше ніж 10 свідків показали, що я був саме дизайнером «Барфлай», приходив туди лише пообідати або випити кави, а всією господарською та управлінською діяльністю займалися інші люди. Ну й мені довелося припинити відвідування ресторану для обіду після розпорядження Жарницького в середині серпня ‒ не обслуговувати мене.
Мені не зовсім зрозуміло, для чого в суді виступали свідки, які вказували на моє відношення до «Барфлай» лише як дизайнера, якщо ці свідчення нікого не цікавлять.
‒ Як оцінюєте дії слідства?
‒ Дії слідства простіше назвати бездіяльністю. За півтора року ‒ один перехресний допит мене з власником бару Жарницьким.
‒ Коли буде оголошення вироку?
Адвокати впевнені, що вирок вже написаний
‒ Я думаю, в найближчий тиждень. Адвокати впевнені, що вирок вже написаний. Складається враження, що винні давно вже призначені кимось зверху і, швидше за все, не без участі багатої та впливової людини Михайла Жарницького, якого виправдовують усіма можливими способами.
‒ У разі несприятливого для вас результату що плануєте робити?
‒ У мене достатньо впливових знайомих і друзів, які зроблять з цього дуже великий шум, який буде чутно й на Заході. Навряд чи Путіну перед виборами президента сподобається така ситуація. Мені залишиться сидіти в тюрмі й чекати швидкого звільнення.
‒ Що скажете про кримську судову систему, зіткнувшись з нею на власні очі?
‒ Наскрізь продажна і нелюдська система, яка знищує все хороше.
‒ Які висновки зробили для себе за період слідства?
‒ Шкодую тільки про одне, що не залишився жити й працювати в улюбленому мною Нью-Йорку, повіривши в «кримську весну».
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
