Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у щорічному звіті про ситуацію з правами людини в світі зазначає, що мета Росії в Криму ‒ змусити замовкнути кримських татар та інших критиків окупації.
Звіт зі 643 сторінок нагадує про те, що криза прав людини в Криму почалася в 2014 році ‒ після того, як Росія анексувала півострів. Російська влада не вітає публічну критику анексії ‒ за це притягують до кримінальної відповідальності. Багатьом представникам ЗМІ та правозахисникам довелося залишити Крим, зазначають автори документа. Ті ж, хто вирішив залишитися, стикаються з критикою й переслідуваннями, кажуть експерти.
«Москва продовжує підтримувати самопроголошену владу на Донбасі, не вживаючи видимих заходів для приборкання порушень з їхнього боку, а в окупованому Криму проводить політику, спрямовану на примус до мовчання кримських татар та інших незгодних, зокрема й шляхом кримінального переслідування».
Організація звертає увагу на те, що кримських татар переслідують і за підтримку української позиції: їх звинувачують у сепаратизмі й терористичній діяльності.
Москва проводить політику, спрямовану на примус до мовчання кримських татар та інших незгодних
Human Rights Watch нагадує про окремі випадки порушень прав людини в Криму. Серед них ‒ переслідування учасників одиночних пікетів проти репресій, а також лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, яких згодом вивезли до Туреччини; затримання адвокатів Миколи Полозова та Еміля Курбедінова, які захищають інтереси переслідуваних активістів; засудження журналіста Миколи Семени за статті, що критикують анексію.
«Український кінорежисер Олег Сенцов продовжує відбувати 20-річний термін, до якого був засуджений у 2015 році за надуманою справою про керівництво «терористичною організацією» в Криму», ‒ зазначають правозахисники.
«Кількість учнів у класах з українською мовою навчання знизилася з 13 599 у 2013 році до 371 в 2016 році», ‒ зазначає HRW, посилаючись на відомості організації «Кримська правозахисна група».
Міжнародні позиції
Правозахисники також нагадують, що голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан у вересні попередив сторони конфлікту, що потрібно «поставити в пріоритет захист цивільного населення». А комісар ООН з прав людини зазначив, що ситуація з правами людини в Криму істотно погіршилася після анексії півострова Росією.
Європейський союз не підтримує окупацію й анексію та засуджує зловживання владою Росією в Криму, написано в звіті.
Організація зазначає, що в серпні минулого року Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації закликав Росію відкрити Управлінню верховного комісара ООН з прав людини повний доступ до Криму та «ефективно розслідувати заяви про порушення прав людини кримських татар, а також циган, корінних народів, трудових мігрантів та інших вразливих груп».
«Порядок денний основних міжнародних акторів у відносинах з Москвою, як і раніше, переважно будувався навколо ролі Росії в сирійському конфлікті, санкцій через окупацію Криму та зусиль з припинення збройного протистояння на Донбасі. Однак багато хто досить рішуче реагували й на порушення прав людини», ‒ зазначає документ.
У 2017 році Human Rights Watch повідомляла, що «російська влада в анексованому Криму посилила переслідування кримських татар, щоб придушити інакомислення на півострові».
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України оголосила датою початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
